ЗРК Raven — це британська мобільна зенітно-ракетна система короткого радіусу дії, створена спеціально для України у відповідь на масовані атаки низьковисотних дронів та крилатих ракет. В її основі лежить поєднання високопрохідного шасі Supacat HMT 600 з ракетами AIM-132 ASRAAM, які раніше використовувалися виключно з винищувачів.
Система вже встигла довести свою ефективність: за час бойового застосування українські розрахунки виконали понад 400 пусків і досягли рівня успішності близько 70 відсотків. Британія передала Україні всі 13 обіцяних комплексів, а також сотні ракет, значна частина яких була repurposed з запасів, що наближалися до закінчення терміну служби.
Розробка тривала лише три місяці — від ідеї до перших робочих зразків. Це дозволило швидко закрити критичну прогалину в українській протиповітряній обороні на низьких висотах, де дорогі системи великої дальності часто виявляються надмірними або вразливими до насичення.
Історія створення: три місяці від креслення до бойового застосування
У 2022 році, коли російські війська почали активно використовувати іранські дрони Shahed для ударів по енергетичній інфраструктурі, потреба в мобільних засобах короткого радіусу дії стала критичною. Традиційні системи ППО великої дальності чудово справлялися з балістичними та крилатими ракетами на середніх висотах, але проти повільних, низьколетячих дронів з невеликою радіолокаційною помітністю вони часто виявлялися малоефективними або економічно невиправданими.
Британське Міністерство оборони разом з MBDA та Королівськими ВПС швидко відреагувало. Інженери вирішили не створювати нову ракету з нуля, а адаптувати вже наявну AIM-132 ASRAAM — сучасну ракету класу «повітря-повітря» з інфрачервоним наведенням. Паралельно знайшли підходящу платформу — легкоброньований вантажівку високої мобільності Supacat HMT 600, яку раніше використовували в системах радіоелектронної боротьби.
Пускові напрямні для ракет взяли зі списаних винищувачів Tornado, Jaguar та Hawk. Оптичну станцію спостереження Hawkeye EOSS розробила компанія Chess Dynamics. У результаті вийшла система, яку в Україні спочатку прозвали «FrankenSAM» — через гібридну природу з різних компонентів. Уже навесні 2023 року перші зразки з’явилися на фронті, а офіційно про них стало відомо лише у 2025 році.
Технічні характеристики та конструкція комплексу
ЗРК Raven побудований навколо шасі Supacat HMT 600 — шестиколісного всюдихода з високою прохідністю, здатного швидко пересуватися як дорогами, так і пересіченою місцевістю. Кабіна захищена, а сама платформа дозволяє встановлювати пускову установку на задній частині.
У базовій версії на пусковій установці розміщуються дві ракети AIM-132 ASRAAM. Кожна ракета важить 88 кг, має довжину 2,9 м та діаметр 166 мм. Двохрежимний твердопаливний двигун розганяє її до швидкості трьох Махів. Бойова частина осколково-фугасна, масою 10 кг, з лазерним неконтактним підривником.
При наземному запуску ефективна дальність ураження становить близько 15 км, а максимальна висота цілей — до 6 км. Це цілком достатньо для перехоплення дронів Shahed, гелікоптерів, низьколетячих літаків та частини крилатих ракет на кінцевій ділянці траєкторії.
Ключовий елемент — оптико-електронна станція Hawkeye EOSS. Вона забезпечує цілодобовий пошук і супровід цілей у видимому та інфрачервоному діапазонах. Оператор може працювати як з кабіни, так і з виносного пульта на відстані до 50 метрів — це знижує ризик для розрахунку під час роботи в зоні досяжності ворожої артилерії.
Ракета ASRAAM: чому вона добре працює з землі
ASRAAM створювалася як зброя ближнього повітряного бою з високою маневреністю та можливістю захоплення цілі після пуску (lock-on after launch). Головка самонаведення формує інфрачервоне зображення цілі, що дозволяє розрізняти справжню мету на тлі пасток і складного фону.
При наземному застосуванні ракета спочатку летить за інерційною програмою, а потім активує шукач. Ця особливість виявилася дуже корисною: оператор може запустити ракету в напрямку приблизного місця цілі, а далі вона сама знаходить і атакує дрон навіть у хмарах або в умовах часткової завади.
Швидкість Mach 3 дозволяє перехоплювати цілі, що летять на зустрічному курсі або під великим кутом, за лічені секунди. Для повільних дронів це означає, що у противника майже немає часу на маневр ухилення.
| Параметр | Значення | Примітка |
|---|---|---|
| Маса ракети | 88 кг | — |
| Швидкість | до 3 Махів | двохрежимний двигун |
| Дальність (з землі) | ≈ 15 км | залежить від висоти та ракурсу |
| Бойова частина | 10 кг осколково-фугасна | лазерний підривник |
| Кількість ракет (базова) | 2 | на одній установці |
| Керування | з кабіни або виносного пульта | до 50 м |
Інженери змогли за три місяці перетворити запасні авіаційні ракети та списані шасі на повноцінну бойову систему, яка вже встигла збити сотні ворожих цілей.
Принцип бойового застосування та тактика
ЗРК Raven найефективніше працює в ролі мобільного засобу прикриття важливих об’єктів або підтримки військ на напрямках активних дронових атак. Комплекс швидко розгортається, веде спостереження за горизонтом і при виявленні цілі оператор приймає рішення про пуск.
Завдяки виносному пульту розрахунок може знаходитися в укритті або на відстані, що підвищує живучість. Після пуску ракета самостійно виходить на ціль, а установка готова до наступного циклу. Невелика кількість готових до пуску ракет (дві в базовій версії) компенсується високою мобільністю — комплекс може швидко змінити позицію і уникнути удару у відповідь.
У практиці застосування українські підрозділи використовують Raven для посилення оборони міст і критичної інфраструктури під час масованих нічних атак Shahed. Система також з’являлася на фронтових напрямках, де потрібно було швидко прикрити райони зосередження військ або важливі переправы від розвідувальних і ударних дронів.
Ефективність у реальних боях: цифри та контекст
За даними відкритих джерел, до середини 2025 року ЗРК Raven виконав понад 400 пусків по російських повітряних цілях. Рівень успішності стабільно тримається на позначці близько 70 відсотків. Більшість збитих цілей — це ударні дрони типу Shahed та їхні аналоги, а також окремі крилаті ракети на низьких висотах.
Така результативність пояснюється кількома факторами. По-перше, інфрачервоний шукач добре «бачить» тепловий слід поршневих двигунів дронів навіть на значній відстані. По-друге, швидкість ракети дозволяє перехоплювати цілі, які летять назустріч або під кутом. По-третє, мобільність комплексу дає змогу оперативно реагувати на зміну напрямків атак.
Важливо, що Raven не замінює системи великої дальності. Він доповнює їх, знімаючи частину навантаження з Patriot чи SAMP/T під час масованих атак і дозволяючи економити дорогі ракети великої дальності для більш пріоритетних загроз.
Raven 5: нова версія з рухомою пусковою та чотирма ракетами
У 2025–2026 роках з’явилися перші зображення вдосконаленої версії — Raven 5. Головна відмінність — повністю рухома пускова установка, яка може повертатися в бік цілі ще до пуску. У базовій версії установка була фіксованою (тільки розкладалася), і ракета після старту витрачала частину енергії на доворот. Тепер ця енергія зберігається для польоту та маневрування, що потенційно збільшує ефективну дальність і ймовірність ураження.
Крім того, кількість готових до пуску ракет зросла з двох до чотирьох. Це критично важливо під час відбиття групових атак дронів: розрахунок може послідовно працювати по кількох цілях без негайної перезарядки.
Змінилася й кабіна — вона стала просторішою, з’явилася можливість повноцінного робочого місця оператора. Оптична станція, ймовірно, інтегрована з пусковою установкою і повертається разом з нею. Ці зміни роблять Raven 5 ще більш гнучким інструментом у умовах інтенсивних дронових штурмів.
Перехід на рухому пускову установку та збільшення боєкомплекту до чотирьох ракет — це не просто модернізація, а якісний стрибок у здатності системи протистояти масованим атакам.
Переваги, обмеження та місце в системі ППО України
Головні переваги ЗРК Raven — швидкість створення та розгортання, низька відносна вартість порівняно з класичними зенітними комплексами, висока мобільність і хороша ефективність проти саме тих загроз, які найбільш масово застосовує противник на низьких висотах. Система не потребує складної радіолокаційної інфраструктури — достатньо оптико-електронного каналу.
Обмеження очевидні: невелика дальність (15 км), обмежений боєзапас на одній установці в базовій версії та залежність від візуальних або інфрачервоних умов (хоч і меншою мірою, ніж у старих MANPADS). Крім того, комплекс сам по собі є ціллю і потребує прикриття від ворожих дронів-розвідників та ударних засобів.
У загальній архітектурі української ППО Raven займає нішу мобільного короткодіяльного посилення. Він працює разом з зенітними гарматними комплексами типу Gepard, переносними зенітними ракетними комплексами та системами середньої дальності. Разом вони створюють багатошарову оборону, в якій кожна ланка закриває свою висотну та дальнісну нішу.
Перспективи розвитку та значення для оборони
Поява Raven 5 показує, що британські інженери продовжують удосконалювати систему на основі бойового досвіду. Збільшення кількості ракет і впровадження рухомої пускової установки прямо відповідають на головний виклик — масовані дронові атаки.
У майбутньому можливе подальше нарощування парку таких комплексів, інтеграція з єдиною системою управління вогнем Повітряних Сил та поява нових варіантів з покращеними датчиками або навіть елементами штучного інтелекту для автоматичного розпізнавання цілей.
ЗРК Raven став яскравим прикладом того, як поєднання наявних технологій, швидке прийняття рішень та тісна співпраця з партнером можуть дати результат, що перевершує очікування. У війні, де дрони стали одним з головних інструментів ураження, такі мобільні та ефективні системи короткого радіусу дії залишаються незамінними елементами захисту неба.
About the Author
