38 бригада морської піхоти: Цербери Покровського напрямку

Тризуб на чорному берета, триголовий пес на шевроні й латинське гасло «Victoria amat fidelis» — перемога любить вірних. За цими символами стоїть одне з наймолодших, але вже найбільш бойових з’єднань Військово-Морських Сил України. 38 окрема бригада морської піхоти імені гетьмана Петра Сагайдачного народилася у вогні великої війни — і встигла стати справжньою легендою менш ніж за три роки.

Урожайне, Велика Новосілка, лівий берег Дніпра, Кринки, нарешті — пекельний Покровський напрямок. Це не просто географія боїв, а маршрут, на якому хлопці з тризубом і церберами вибудовували свій бойовий характер. Без багатовікової історії, без розкішних казарм — лише з твердим переконанням: тут стоять до останнього.

Хто такі «Цербери», як вони з’явилися, чому отримали ім’я Сагайдачного й чому саме в цю бригаду сьогодні просяться добровольці з усієї країни — далі по порядку, без прикрас і без пафосу, але з повагою до кожного, хто носить морпіхівський берет.

Як народилася 38 окрема бригада морської піхоти

Восени 2022 року, після важких літніх боїв, командуванню ВМС стало очевидно: одного 503-го батальйону морської піхоти «Борсуки» вже замало для тих завдань, що йдуть від генштабу. Потрібне було повноцінне бригадне з’єднання — з артилерією, розвідкою, інженерами, логістикою. 10 листопада 2022 року в Горішніх Плавнях на Полтавщині 503-й батальйон став ядром нового формування — 38 окремої бригади морської піхоти.

Перший комбриг — Герой України полковник Євгеній Бова, людина з біографією, схожою на сценарій військової драми. Випускник Одеської морської академії, ветеран боїв за Широкине, Гнутове й Водяне, оборонець Маріуполя та «Азовсталі», в’язень російського полону. Саме він збирав бригаду з нуля — від штабних офіцерів до молодших сержантів — і виводив її в бій. У 2025 році командування прийняв підполковник Євген Беспалов із позивним «Добрий», також ветеран Маріуполя й «Азовсталі», нагороджений Хрестом бойових заслуг та орденами Богдана Хмельницького й «За мужність».

Перший батальйон бригади ще на стадії формування поїхав на навчання до Великої Британії — у межах розширеної програми підготовки українських морських піхотинців, оголошеної прем’єром Ріші Сунаком у лютому 2023 року. Хлопці повернулися із західним вишколом, стандартами НАТО та готовністю одразу йти у бій. І вже у липні 2023-го вони були на Вугледарському напрямку.

Бойовий шлях: від Великої Новосілки до Покровська

Перше серйозне випробування — Велика Новосілка та Вугледарський напрямок улітку 2023 року. На рахунку бійців 38 ОБрМП — збитий російський ударний гелікоптер Ка-52, знищені склади боєприпасів, штурмом узяті ворожі позиції. У серпні того ж року бригада разом із побратимами по 30-му корпусу морської піхоти звільнила селище Урожайне на Донеччині. Цей успіх став однією з небагатьох позитивних історій того складного літа.

Восени 2023-го «Церберів» перекинули на Херсонський напрямок — і почалася найважча, найкривавіша глава: висадка на лівому березі Дніпра й бої за Кринки. Десантуватися на човнах під щільним артилерійським вогнем, утримувати плацдарм у заплавах, рятувати поранених під обстрілами — це те, чого не вчать у жодній академії, але роблять морські піхотинці. Саме там бригада втратила багатьох своїх, але встигла довести: морпіх — це не звання, це характер.

6 грудня 2023 року Президент України Володимир Зеленський особисто вручив 38 ОБрМП бойовий прапор — у День Збройних Сил України. Рівно через рік, 5 грудня 2024-го, бригада отримала почесну відзнаку «За мужність та відвагу».

З жовтня 2024 року й донині бригада тримає оборону на Покровському напрямку — одній із найгарячіших ділянок усього фронту. Родинське, околиці Покровська, лісосмуги між териконами — тут «Цербери» зустрічають російські штурмові групи, які щодня лізуть на українські позиції. За інформацією АрміяInform та офіційного сайту ВМС ЗСУ, бойова робота бригади на цьому напрямку триває в режимі 24/7.

Структура, озброєння й «нерви» бригади

Сучасна морська піхота — це далеко не лише десант із моря. 38 окрема бригада — повноцінне загальновійськове з’єднання, здатне діяти автономно й у будь-якій стихії. У її складі — батальйони морської піхоти (включно з історичним 503-м), артилерійський дивізіон, танкові підрозділи, розвідувальна та інженерна роти, підрозділи зв’язку, логістика, медична служба та окремі батареї перехоплювачів безпілотників.

Особливою гордістю стали німецькі бойові машини піхоти Marder 1A3, які надійшли на озброєння бригади у 2024 році. Це сучасні західні БМП із 20-мм автоматичною гарматою Rh 202, що дозволяє ефективно працювати як по піхоті, так і по легкоброньованій техніці. Поряд із ними — артилерійські системи, у тому числі САУ 2С1 «Гвоздика» та західні гаубиці, а також ціла «армія» розвідувальних і ударних дронів.

Дані: Вікіпедія та АрміяInform.

Окрема історія — підрозділи протидії безпілотникам. Війна швидко змінила обличчя фронту, і бригада однією з перших почала формувати спеціалізовані батареї перехоплювачів БПЛА: оператори, техніки, бойові медики, спеціалісти з радіолокаційних станцій. Це фактично окремий рід військ усередині морської піхоти, і саме до нього сьогодні активно набирають нових бійців.

Чому Цербер і чому Сагайдачний

На шевроні бригади — Цербер, міфічний триголовий пес, що стереже ворота до пекла. Символіка пряма, без подвійних дн: жоден ворог не пройде далі рубежу, який тримають морпіхи. Три голови — три стихії: вода, суша й повітря, у яких діє сучасна морська піхота. Воїна бригади неофіційно й називають «Цербером» — це і прізвисько, і знак приналежності до особливого братства.

А ось почесне ім’я гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного — це вже глибший рівень символіки. Указом Президента України № 314/2025 від 23 травня 2025 року, у День морської піхоти, бригаді присвоїли найменування «імені гетьмана Петра Сагайдачного». Чому саме він? Бо Сагайдачний — це той самий козацький гетьман, який у XVII столітті водив запорожців у морські походи проти Османської імперії, брав Кафу, Синоп і Трапезунд. Його меч, до речі, нині є елементом беретного знаку всієї морської піхоти ЗСУ.

Символічно: бригада, яка билася на лівобережжі Дніпра й висаджувалась у Кринки, отримала ім’я гетьмана, який чотири століття тому водив козацькі чайки в десантні операції на Чорному морі. Спадкоємність — пряма, без жодних натяжок.

Гасло «Victoria amat fidelis» — «Перемога любить вірних» — теж не випадкове. У ньому й латинська суворість військового ордену, і дуже українська віра в те, що сила приходить через вірність — землі, побратимам, обов’язку.

Як потрапити в 38 бригаду: рекрутинг і «Контракт 18-24»

Один із показників, що бригада дійсно стала легендою, — це черга охочих служити саме в ній. 38 ОБрМП активно працює з рекрутами, і робить це по-сучасному: через сайт бригади, мобільний застосунок «Резерв+», а також через державну ініціативу «Контракт 18-24» для молодих українців віком від 18 до 24 років. Останній варіант передбачає фіксований термін служби — один рік — і одноразову виплату в розмірі 1 мільйона гривень, плюс соціальні гарантії.

У травні 2025 року у Львові, на вулиці Богдана Хмельницького, 37, відкрився перший в Україні центр рекрутингу 38-ї бригади. Там можна не лише подати заявку, а й поспілкуватися з військовими, які пройшли Маріуполь, Кринки й Покровськ, поставити будь-які запитання й чесно зважити свої сили. Бригада набирає людей різних спеціальностей: від стрільців і операторів БПЛА до медиків, водіїв, зв’язківців і психологів підрозділу.

Дані: офіційний сайт ВМС ЗСУ.

Що отримує новобранець, окрім грошей і контракту? Реальне навчання за стандартами НАТО (у тому числі за участю британських інструкторів), сучасне західне озброєння, бойових побратимів, які пройшли пекло, і шанс стати частиною з’єднання, яке вже увійшло в історію. Командири бригади відверто кажуть: тут дивляться на потенціал кожного й визначають місце, де від людини буде максимальна користь — від стрільця до оператора дрона-перехоплювача.

Ціна вірності: пам’ять і втрати

Будь-яка чесна розмова про бойову бригаду — це й розмова про втрати. За три роки існування 38 ОБрМП поховала десятки своїх воїнів — від першого комбата до молодших матросів, які щойно встигли отримати позивний. Імена Єгора Боковні, Сергія Романюка, Віктора Сікорського, Ореста Ваня, Едуарда Олійника, Владислава Вдовиченка, Анатолія Козянчука — це лише невелика частина списку, який бригада веде сама, не передаючи цю відповідальність нікому.

Багато з полеглих загинули у Кринках і на Покровському напрямку — у тих самих боях, які зробили бригаду відомою. На офіційних сторінках 38 ОБрМП у соцмережах щотижня з’являються нові пости — короткі біографії, фото, дати. Це не церемоніальна пам’ять, а робоча: підрозділ пам’ятає кожного, і це частина того самого «братерства», про яке кажуть командири.

Саме тому фраза «Перемога любить вірних» — не корпоративний слоган. Це принцип, який дуже добре розуміють у Горішніх Плавнях, у Львові, у Покровську й у кожній родині, що проводжала свого хлопця в чорному береті з тризубом і церебром на шевроні. Триголовий пес стереже ворота — а за ним стоять справжні люди, з іменами, історіями й непростою щоденною роботою.

38 окрема бригада морської піхоти імені гетьмана Петра Сагайдачного — це не просто номер у переліку з’єднань ЗСУ. Це з’єднання, яке менш ніж за три роки пройшло шлях від щойно сформованого підрозділу до однієї з найбільш відзначених бригад української армії, і яке сьогодні буквально руками тримає Покровський напрямок.

Якщо ви читаєте цей текст у Києві, Львові, Полтаві чи Одесі — пам’ятайте, що десь під Родинським зараз працюють дронами оператори батареї перехоплювачів БПЛА цієї бригади, а в окопах сидять хлопці, які вчора ще були студентами, фермерами, програмістами, барбершопами. Вони пишуть нову українську морську історію — поряд із пам’яттю про Сагайдачного, поряд із триголовим Цербером на нашивці й коротким, але абсолютно точним девізом: перемога любить вірних.

About the Author

admin

Administrator

Visit Website View All Posts