5-та окрема танкова бригада ЗСУ, яка в кінці 2024 року трансформувалася в 5-ту окрему важку механізовану бригаду, — це унікальне з’єднання, що поєднує танкову міць із механізованими можливостями для сучасної війни. Створена спочатку як резервне формування в 2016 році, вона пережила повне перезавантаження в 2023-му і сьогодні стоїть на передових рубежах, стримуючи ворога на ключових напрямках.
Бригада відома інтеграцією західної техніки, як Leopard 1A5 і модернізовані M-55S, з українськими Т-72, а також потужним батальйоном БПЛА «Чорна стріла». Її воїни не просто тримають оборону — вони демонструють, як еволюціонує бронетанкова сила в умовах дронових атак і артилерійського домінування.
Від навчань біля кордону з Кримом до запеклих боїв під Роботиним і на Курахівському напрямку — цей підрозділ став символом стійкості ЗСУ, де кожен екіпаж і механізований взвод працює як єдиний механізм, захищаючи українську землю.
Історія формування: від кадрованого резерву до бойового підрозділу
Усе почалося в 2016 році, коли в рамках Корпусу резерву (пізніше — 11-го армійського корпусу) сформували 5-ту окрему танкову бригаду як кадроване з’єднання. Тоді акцент робили на підготовці до можливого прориву ворога в напрямку окупованого Криму. Бригада брала участь у масштабних навчаннях у Херсонській області наприкінці березня — на початку квітня 2016-го, відпрацьовуючи оборону регіону разом із 15-ю механізованою бригадою. У 2017-му на Чернігівщині пройшли бригадні тактичні навчання з бойовою стрільбою, а в 2018-му — 45-денне бойове злагодження, де 90% особового складу складали резервісти другої черги.
Повномасштабне вторгнення 2022 року змусило відновити бригаду в Кривому Розі, але через гостру нестачу техніки в інших підрозділах її танки та бійців швидко розподілили для підсилення. Справжнє народження сучасної 5-ї окремої танкової бригади відбулося 10 січня 2023 року в Кам’янці-Бузькій на Львівщині. Це було нове формування, що підкреслює офіційна сторінка бригади у Facebook, де в січні 2024-го відзначили першу річницю. Першим командиром став полковник Андрій Щукін, під керівництвом якого бригада пройшла шлях від тренувань до реальних бойових завдань.
Наприкінці 2023 року підрозділи бригади вже тренувалися в Німеччині, отримуючи на озброєння Leopard 1A5 та словенські M-55S. З вересня 2023-го один із батальйонів перекинули на схід, а з січня 2024-го бригада повноцінно вступила в бої. Ця еволюція від «паперового» резерву до активної сили відображає гнучкість ЗСУ в умовах війни, де кожна бригада адаптується під реалії фронту.
Структура та озброєння: серце сучасної важкої бригади
Після переформування в грудні 2024 року на 5-ту окрему важку механізовану бригаду структура стала більш збалансованою для гібридних боїв. Тепер у складі два танкових батальйони, два механізованих, стрілецький батальйон, артилерійський дивізіон, розвідувальна рота, зенітний ракетно-артилерійський дивізіон та підрозділи забезпечення. Особливе місце посідає батальйон безпілотних систем «Чорна стріла» та підрозділ «Морок» — вони додають розвідки та ударної сили в умовах, коли дрони змінили правила гри.
Озброєння вражає різноманітністю. Танки — це суміш радянської спадщини та західної модернізації: Т-64 і Т-72 різних модифікацій, Leopard 1A5 з надійною 105-мм гарматою та словенські M-55S, які пройшли глибоку апгрейд. Бойові машини піхоти представлені БМП-1ТС «Спис» із сучасними модулями. Доповнюють арсенал MRAP MaxxPro, бронеавтомобілі Козак-5, BV-206, HMMWV, самохідні гаубиці AS-90, інженерна техніка на кшталт Bergepanzer 2 і M60 AVLB, а також ЗУ-23-2 для ППО.
Така комплектація дозволяє бригаді діяти як єдиний важкий кулак: танки проривають оборону, механізована піхота закріплює позиції, а дрони забезпечують розвідку та коригування. Перехід від чисто танкової до важкої механізованної моделі — це не слабкість, а адаптація до реалій, де піхота з підтримкою броні та БПЛА стає ключем до успіху.
| Компонент | До реформи (танкова бригада) | Після реформи (важка механізована, 2025+) |
|---|---|---|
| Танкові батальйони | Три повноцінних | Два (з акцентом на якість) |
| Механізовані підрозділи | Мінімальні | Два батальйони + стрілецький |
| БПЛА та спеціальні | Обмежені | Повноцінний батальйон «Чорна стріла» + «Морок» |
| Загальна роль | Танкові прориви | Комплексна оборона та контратаки з піхотою |
Джерело даних: офіційні звіти ЗСУ та militaryland.net. Ця таблиця ілюструє, як бригада адаптувалася до потреб фронту, зберігаючи танкову ударну силу, але посилюючи піхоту.
Бойовий шлях: від Роботиного до Курахового — вогонь і стійкість
З січня 2024 року бригада виконувала завдання на Запорізькому напрямку, зокрема в районі Роботиного Оріхівського району. Стрілецький батальйон, завершивши злагодження, одразу увійшов у бої, де кожен день випробовував екіпажі на міцність. Танки Leopard 1A5, які багато хто скептично сприймав як «легкі», показали себе з найкращого боку: один із них, за свідченнями воїнів, витримав понад 50 дронових атак і продовжував вести вогонь.
З серпня 2024-го підрозділи перекинули на Курахівський (Покровський) напрямок Донецької області. Тут бригада стримувала потужні штурми ворога, поєднуючи танкові контратаки з механізованими маневрами та дроновими ударами. Бої під Георгіївкою, Старі Тернами та Максимільянівкою забрали життя героїв — від Юрія Шумала до Олександра Олійника, — але бригада не відступила. Ці позиції стали фортецею, де «Чорна стріла» коригувала артилерію, а механізовані взводи відбивали хвилі піхоти.
Кожен бій — це не просто цифри втрат, а історії мужності. Воїни бригади, озброєні ПРП-3 з модулем БМ-7, працювали вночі та вдень, перетворюючи поле бою на пастку для ворожої техніки. Така стійкість робить 5-ту бригаду одним із тих підрозділів, які тримають фронт, коли інші виснажені.
Символіка та командири: лицарська рукавиця в сучасній війні
Емблема бригади, затверджена 7 лютого 2024 року, — це не просто малюнок. На чорному полі золота латна лицарська рукавиця, за якою схрещені два списи з червоними хоругвами та золотими потрійними хрестами. Цей символ прямо відсилає до важкої лицарської кінноти, яка еволюціонувала в танкові війська. Хрести з козацької геральдики XVII–XVIII століть, зокрема з печатки Гадяцького замку 1756 року, підкреслюють українські корені. Кожний воїн, надягаючи шеврон, відчуває зв’язок із традиціями — від козацьких шабель до сучасних гармат.
Командири задають тон. Полковник Андрій Щукін керував у 2023–2025 роках, закладаючи основу бойової підготовки. З січня 2025-го бригаду очолив підполковник Руслан Габінет «Граніт» — випускник Національної академії сухопутних військ, представник нової генерації. Саме йому 24 серпня 2025 року Президент Володимир Зеленський вручив Бойовий Прапор. Під його керівництвом бригада продовжує розвиватися, інтегруючи дрони та механізовані підрозділи.
Героїзм — у кожному екіпажі. Воїни, які витримують дронові атаки та артилерійські обстріли, стають легендою. Бригада пишається ними, і їхні імена надихають новобранців.
Роль у сучасній війні та поради для тих, хто хоче служити
У війні дронів і високоточної зброї чисті танкові бригади поступово трансформуються. 5-та важка механізована — приклад, як поєднати броню з піхотою та БПЛА для гнучкої оборони. Танки тепер не мчать у лобову атаку, а працюють у тандемі: дрони розвідують, механізовані групи закріплюють, артилерія підтримує. Це робить бригаду ефективною на Донецькому та Запорізькому напрямках, де ворог намагається прорватися масою.
Для початківців служба в такій бригаді — це шанс стати частиною елітного підрозділу. Рекрутинг триває постійно: потрібні механіки-водії, навідники, оператори БПЛА, бойові медики. Реалії — інтенсивна підготовка в навчальних центрах, злагодження в ротах і батальйонах. Головне — мотивація та готовність вчитися. Бригада пропонує службу в Кам’янці-Бузькій, з підтримкою від патронатних служб. Якщо ви шукаєте місце, де техніка, тактика і дух працюють разом, — це ваш варіант.
5-та бригада продовжує писати свою історію. Кожен день на фронті — це крок до перемоги, де танки та механізовані колони стають непереборною силою. Сміливість, сила, професіоналізм — не просто слова, а стиль життя її воїнів.
About the Author
