Андрій Лебеденко стоїть на передовій технологічної трансформації Збройних Сил України. Як бригадний генерал і заступник Головнокомандувача, він щодня перетворює ідеї інженерів, науковців і бойових командирів на реальні інструменти, що рятують життя воїнів на фронті. Його робота — це не просто впровадження гаджетів, а глибока перебудова армії під сучасну війну, де дрони, штучний інтелект і роботизовані системи стають вирішальними факторами перемоги.
З лютого 2024 року Лебеденко відповідає за інновації, технологічний компонент армії та бойові системи. Він об’єднує виробників, НАН України та безпосередніх учасників бойових дій у єдину систему, де бойовий досвід миттєво перетворюється на нові рішення. У 2025–2026 роках саме під його керівництвом ЗСУ зробили значний крок до повної інтеграції систем управління, активного захисту техніки та автономних дронів — речей, які ще кілька років тому здавалися науковою фантастикою.
Його підхід простий і водночас революційний: технології мають працювати не замість солдата, а поряд із ним, мінімізуючи ризики. Андрій Лебеденко постійно наголошує, що головне — збереження життя воїнів, і саме через призму цієї мети оцінює кожну новинку, від роїв дронів до лазерної зброї.
Шлях до вершини: освіта, кар’єра та ключові етапи
Андрій Валерійович Лебеденко закінчив Полтавський військовий інститут зв’язку у 2001 році. Ця спеціалізація стала фундаментом для всієї його подальшої кар’єри — від роботи з комунікаціями до сучасних кіберсистем і інновацій. Довгі роки він служив у Міністерстві оборони, обіймаючи посади, пов’язані з технологічним забезпеченням війська, зокрема очолював один із відділів.
У 2022 році, коли повномасштабна війна поставила перед армією нові виклики, Лебеденко отримав Орден Данила Галицького — визнання його внеску в умовах найскладніших бойових дій. Тоді ж почали формуватися контури його майбутньої ролі: збір реального досвіду з фронту, швидке тестування новинок і масштабне впровадження.
10 лютого 2024 року Президент призначив його заступником Головнокомандувача Олександра Сирського. Разом із Вадимом Сухаревським Лебеденко став частиною нової команди, яка мала модернізувати ЗСУ. Уже за рік, у лютому 2025-го, йому присвоїли звання бригадного генерала. Ці призначення не були формальністю — вони відобразили потребу армії в людині, яка поєднує військовий досвід із глибоким розумінням технологій.
Інноваційна система ЗСУ: як працює «Залізний полігон» і чому це революція
Одна з головних ініціатив під керівництвом Андрія Лебеденка — створення єдиної екосистеми тестування нової техніки, відомої як «Залізний полігон». Це не просто полігон у класичному розумінні, а цілий сервіс, де українські виробники отримують доступ до реальних умов, бойових даних і швидкого зворотного зв’язку від війська.
Завдяки цій платформі шлях від ідеї до фронту скоротився в рази. Розробники тепер не чекають місяців на затвердження — вони тестують, отримують зауваження безпосередньо від бригад і швидко вдосконалюють продукти. Лебеденко неодноразово підкреслював: саме такий підхід дозволяє ЗСУ оперативніше отримувати доступ до передових технологій і випереджати ворога.
Система включає постійний збір досвіду мобільними групами, аналіз даних з фронту та інтеграцію результатів у нові проєкти. За словами генерала, це ключовий елемент, бо війна змінюється щодня, і лише швидка адаптація дає перевагу.
Безпілотні системи та рої дронів: нова реальність поля бою
Андрій Лебеденко вважає безпілотні системи одним із пріоритетів. Під його впливом ЗСУ перейшли від одиничних дронів до концепції роїв — коли десятки апаратів працюють синхронно, розподіляючи завдання між собою. Це не просто кількість, а якість: один рій може прикривати велику територію, проводити розвідку, корегувати вогонь і навіть атакувати одночасно.
Генерал розповідав про власні комплекси дронів-перехоплювачів, яким достатньо лише точних координат цілі. Така автономія звільняє оператора від рутинної роботи й дозволяє зосередитися на складніших рішеннях. У 2026 році на конференції Drone Autonomy у Львові Лебеденко прямо заявив: «Майбутнє поля бою — за повною інтеграцією систем та автоматизацією рішень».
Для початківців пояснимо просто: уявіть, що замість однієї людини, яка вручну керує дроном, система сама аналізує дані з десятків сенсорів, відкидає хибні цілі й передає завдання найефективнішому засобу ураження. Саме це відбувається вже сьогодні завдяки алгоритмам, які фільтрують до половини помилкових сигналів.
Штучний інтелект у військовому управлінні: від секунд до перемоги
Лебеденко активно просуває впровадження ШІ-агентів у системи командування. Чому це критично? У сучасному бою обсяг даних величезний: радари, камери, супутники, розвідка з дронів. Людина фізично не встигає все обробити за лічені секунди, особливо під час масованих атак.
Алгоритми та нейромережі роблять це миттєво: ідентифікують цілі, визначають пріоритети, обирають оптимальний засіб ураження. Генерал наводить приклад Харкова — міста біля кордону, де час від виявлення до знищення цілі мінімальний. Одна РЛС не впорається, але об’єднана система сенсорів — так.
Такі зміни вже запускаються в проєктах. Лебеденко впевнений: це не майбутнє, а нагальна потреба сьогодні. ШІ не замінить командира, але дасть йому інструмент, який працює в рази швидше й точніше.
Переосмислення захисту техніки: розумні рішення замість товстої броні
Одне з найяскравіших висловлювань Андрія Лебеденка стосується захисту військової техніки. Він наголошує: ми й ворог досі йдемо простим шляхом — товщаємо броню, чіпляємо сітки. Але час змінювати підхід.
Генерал порівнює це з автомобільною промисловістю: там не збільшують товщину металу, а створюють інтелектуальні системи, які автоматично реагують на загрозу. Сіткомети, розумні турелі вже існують, але вони розрізнені. Лебеденко закликає об’єднати їх в єдину комплексну систему активного захисту, яка виявляє, ідентифікує й нейтралізує загрозу ще до удару.
Такий підхід особливо актуальний для важкої техніки, яка часто зникає з поля бою через вразливість до FPV-дронів. Інтегрований захист може стати справжнім геймчейнджером, змінивши динаміку війни.
Майбутнє захисту техніки — за інтелектуальними, комплексними рішеннями, здатними не лише витримувати удар, а й запобігати йому.
Співпраця з наукою, виробниками та міжнародними партнерами
Лебеденко активно будує мости між ЗСУ, Національною академією наук і українським бізнесом. Під час звітних сесій НАН він підкреслював важливість об’єднання зусиль для створення нових платформ. Результат — десятки проєктів, які вже тестуються на полігоні й потрапляють на фронт.
Міжнародна співпраця теж у фокусі. Зустрічі з представниками Данії, США та іншими партнерами дозволяють обмінюватися досвідом і технологіями. Генерал завжди акцентує: Україна не просто отримує допомогу, а пропонує власні інноваційні рішення, які вже довели ефективність.
Пріоритети на 2026 рік і далі: що змінює війну назавжди
Серед ключових напрямків, які просуває Андрій Лебеденко:
- Автономні рої дронів — для розвідки, ураження та перехоплення.
- Інтеграція ШІ в усі рівні управління — від тактичного до оперативного.
- Активний захист техніки — комплексні системи замість пасивних рішень.
- Лазерна зброя та українська балістика — пріоритетне збиття «Шахедів» і розвиток власних високоточних засобів.
- Роботизовані наземні платформи — для логістики, евакуації та бойових завдань.
Кожен із цих напрямків підкріплений реальними проєктами, які вже працюють або знаходяться на фінальній стадії випробувань. Лебеденко впевнений: технологічна перевага — це не про кількість, а про розумну інтеграцію.
| Аспект | Традиційний підхід | Підхід Лебеденка | Результат |
|---|---|---|---|
| Захист техніки | Товща броня, сітки | Комплексний активний захист з AI | Зменшення втрат, збереження ресурсів |
| Управління боєм | Ручна обробка даних | Автоматизація через ШІ-агенти | Швидкість реакції в секундах |
| Розробка новинок | Повільне тестування | «Залізний полігон» + бойовий досвід | Швидке впровадження |
Дані таблиці базуються на заявах заступника Головнокомандувача ЗСУ та публічних брифінгах 2025–2026 років (офіційний сайт ЗСУ, Ukrinform).
Андрій Лебеденко не просто чиновник у погонах. Він — той, хто щодня доводить: українська армія здатна не просто вистояти, а диктувати правила сучасної війни. Його робота перетворює біль і досвід фронту на технології, які рятують сотні життів і наближають перемогу. І поки війна триває, такі люди, як він, продовжують змінювати її обличчя — крок за кроком, інновація за інновацією.
About the Author
