Російські «Герані-2» та іранські Shahed-136 вже кілька років залишаються одним із наймасовіших інструментів дальнього удару в сучасній війні. Їхня відносна дешевизна дозволяє запускати сотні одиниць за одну ніч, виснажуючи дороги системи ППО. Станом на 2026 рік вартість одного такого дрона коливається в широких межах залежно від виробника, партії та модифікацій — від 20–50 тисяч доларів за базові оцінки до 70 тисяч і вище для російських версій з локалізацією. Ця різниця виникла через перехід від імпорту до масового виробництва в Татарстані, що радикально знизило витрати, але не зробило дрон «копійками». Реальна ціна включає не лише компоненти, а й логістику, модифікації та обхід санкцій.
Shahed-136 (Герань-2) став символом асиметричної війни. Низька собівартість дозволяє агресору створювати постійний тиск на оборону, тоді як перехоплення часто обходиться в рази дорожче. Водночас еволюція дрона — від іранських поставок до російських модифікацій з посиленою бойовою частиною та стійкістю до РЕБ — показує, як швидко адаптується технологія під реалії бойових дій.
Актуальна ціна в 2026 році відображає баланс між масовістю та ефективністю. Для України та її партнерів розуміння цих цифр критично важливе для розрахунку витрат на протидію та розробки власних рішень, які можуть перевернути економіку обміну.
Історія появи та поширення Shahed-136
Shahed-136 з’явився як іранська розробка компанії Shahed Aviation Industries наприкінці 2010-х — початку 2020-х років. Іран позиціонував його як доступний дальнобійний засіб ураження, здатний долати тисячі кілометрів з мінімальними витратами. Перші бойові застосування зафіксовані ще до повномасштабного вторгнення в Україну, але саме в 2022 році дрон став відомим усьому світу під російською назвою «Герань-2».
Росія отримала перші партії від Ірану восени 2022-го. Початкова ціна в контрактах сягала 193–370 тисяч доларів за одиницю при великих замовленнях — Іран брав премію за ризик та технології. Згодом Росія запустила власне виробництво на заводі в особливій економічній зоні Алабуга в Татарстані. Це дозволило значно здешевити процес завдяки локалізації компонентів, китайським постачанням та обхідним схемам.
До 2025–2026 років виробництво набрало обертів до кількох тисяч одиниць на місяць. Російські версії отримали більшу бойову частину (до 90 кг), покращену навігацію з CRPA-антенами та елементи, стійкі до електронної боротьби. Дрони еволюціонували від простих «мопедів у небі» до складніших систем, здатних обходити частину перешкод.
Технічні характеристики та що впливає на ціну
Базовий Shahed-136 має довжину близько 3,5 метра, розмах крил 2,5 метра та загальну масу близько 200 кг. Двигун — поршневий MD-550 (копія німецького Limbach), що забезпечує швидкість 180–185 км/год. Дальність — від 1000 до 2500 км залежно від конфігурації паливних баків. Бойова частина спочатку становила 40–50 кг, але в російських модифікаціях зросла до 80–90 кг з комбінованим ураженням (фугасно-осколково-запалювальним).
Основні фактори, що формують вартість:
- Двигун — один із найдорожчих елементів, китайська репліка авіаційного мотора може коштувати 25–30 тисяч доларів.
- Корпус — з вуглепластику та стільникових матеріалів, відносно простий у виробництві, 5–10 тисяч.
- Електроніка та навігація — GNSS/INS, чипи з Китаю та навіть західні компоненти через паралельний імпорт. Додаткові антени та модулі підвищують ціну.
- Бойова частина — вибухівка та детонатор, вага якої прямо впливає на вартість.
- Логістика та обхід санкцій — для Ірану чи ранніх поставок це значно здорожчує продукт.
У масовому виробництві витрати на одиницю падають, але модифікації (реактивні версії Shahed-238, decoy-дрони типу Gerbera) додають тисяч доларів.
Порівняльна таблиця вартості Shahed/Geran за роками та джерелами:
| Рік/Версія | Орієнтовна ціна (USD) | Виробник/Тип поставки | Джерела даних |
|---|---|---|---|
| 2022 (імпорт) | 193 000 – 370 000 | Іран (комплекти) | Документи, Defence Express |
| 2024–2025 (локалізація) | 35 000 – 70 000 | Росія (Алабуга) | CSIS, CNN, ГУР |
| 2026 (базова модель) | 40 000 – 70 000 | Росія + модифікації | Експертні оцінки 2026 |
| Реактивні аналоги | 50 000 – 100 000+ | Shahed-238 / Герань-3 | Аналітика |
Дані усереднені з відкритих джерел; реальна собівартість може бути нижчою при великих партіях.
Актуальна ціна в 2026 році: реальність vs оцінки
Станом на початок 2026 року консенсус експертів схиляється до 40–70 тисяч доларів за один російський «Герань-2» у масовій партії. Ранні оцінки в 20–30 тисяч часто критикують як занижені, бо вони не враховують повний цикл: трансфер технологій, інфраструктуру та модернізацію. Іранські версії для експорту коштували значно дорожче, а локалізація в Росії дозволила знизити цифру в кілька разів.
Для порівняння: один перехоплювач до Patriot коштує мільйони, тому навіть при 70 тисячах за Shahed Росія виграє в економіці обміну. Україна відповідає власними дешевими FPV, мобільними групами та інтерсепторами, які коштують тисячі доларів і ефективно збивають ці «мопеди».
Вплив на війну та економіку протидії
Масове застосування Shahed перетворило стратегію на війну на виснаження. У 2025 році Росія запускала тисячі таких дронів щомісяця, цілячи в енергетику, міста та тил. Кожне успішне влучання створює мільйонні збитки, тоді як збиття вимагає ресурсів. Україна адаптувалася: мобільні вогневі групи, дешеві дрони-перехоплювачі, РЕБ та мережеве виявлення значно підвищили ефективність.
Практичні наслідки для оборони:
- Економія: замість ракет — кулемети, малі дрони та лазери.
- Масштаб: виробництво тисяч інтерсепторів на місяць.
- Інновації: українські розробки вже вивчають союзники для захисту від подібних загроз у інших регіонах.
У нашій практиці спостереження за атаками показує, що комбінація раннього виявлення та недорогих засобів ураження дозволяє нейтралізувати 80–95% дронів у ключових районах.
Майбутнє: еволюція та протидія
Shahed продовжує розвиватися — з’являються версії з ШІ, кращою стійкістю та навіть морські аналоги. Але принцип залишається: дешева масовість проти дорогих систем. Для України ключем є власне виробництво дронів усіх типів та міжнародна кооперація.
Ціна Shahed — це не просто цифра в контракті, а відображення нової реальності війни, де доступність технологій змінює баланс сил. Розуміння цих деталей допомагає будувати ефективну оборону та уникати пасток перевитрат. Технологія продовжує еволюціонувати, і ті, хто адаптується швидше, отримують перевагу.
About the Author
