Діана Попова, відома також як Діна Олегівна Попова, стала символом нестримної енергії, яка поєднувала бізнес-інтуїцію, наукову глибину й щиру відданість культурі Києва. Народжена у Львові в родині фізика-ядерника, вона пройшла шлях від ресторанних залів і кінних манежів до керівництва Департаментом культури КМДА та Музеєм історії міста Києва, перетворюючи виклики на можливості навіть у найтемніші часи війни.
Її кар’єра — це не просто посади, а живий приклад, як приватний успіх може слугувати суспільству. Попова очолила культурний фронт столиці в 2014 році, коли країна переживала Революцію Гідності, а з 2022-го, вже під час повномасштабного вторгнення, взяла на себе музей, щоб історія Києва не згасла. Кандидатка історичних наук, підприємиця й натхненна лідерка, вона боролася з онкологією так само віддано, як і за кожен культурний проєкт.
Сьогодні її спадщина живе в реконструйованих театрах, інклюзивних фестивалях і музейних виставках, які надихають тисячі киян та гостей міста. Діана Попова показала, що культура — це не розкіш, а щоденна зброя для збереження ідентичності.
Ранні роки та львівські корені, що сформували характер
16 липня 1977 року у Львові народилася дівчинка, якій судилося поєднати точність фізики з творчим полум’ям. Батько, Олег Якович Попов, фізик-ядерник і підприємець, знайомий із Віктором Ющенком, передав донькам не тільки любов до знань, але й практичну хватку. Сім’я жила повноцінним життям: середня школа, перші кроки в бізнесі ще під час навчання. Сестра Наталія, старша на п’ять років, з 11 років захоплювалася кінним спортом і стала професійною вершницею. Саме ця пристрасть згодом об’єднає сестер у спільному проєкті.
Львівські роки заклали фундамент: дисципліну, цікавість до світу й розуміння, що успіх приходить через працю. Діана не просто вчилася — вона вже в студентські роки поєднувала навчання з роботою в ОЛБанку та навіть помічницею офіціантки в ресторані «Хуторок». Ці ранні уроки стали основою її філософії: нічого не віддавати на волю випадку.
Освіта, що поєднала фінанси, право та історію
У 1999 році Діана Попова здобула магістерський ступінь з фінансового менеджменту в Національній академії управління. За два роки — магістратуру з міжнародного права в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Але вона не зупинилася. У 2013-му в Дипломатичній академії України при МЗС захистила кандидатську дисертацію «„Кримське питання“ в українсько-російських відносинах (1991—2010 рр.)». Тема, яка на той момент здавалася академічною, стала пророчою для країни.
Паралельно вона проходила лідерські програми: «Відповідальне лідерство» в Аспен Інституті Київ, Українську школу політичних студій, Академію лідерства та President MBA в Києво-Могилянській бізнес-школі у 2021 році. Ця освіта не була формальністю — вона формувала лідерку, здатну поєднувати економіку з культурною політикою.
Бізнес-кар’єра: ресторани, кінний клуб і сімейна команда
Після університету Діана Попова занурилася в реальний бізнес. З 1999-го вона працювала адміністраторкою, а потім артдиректоркою ресторану «Дежавю» в Києві. Разом із батьками депутата Артура Палатного заснувала ЗАТ «Театраль». Згодом — виконавча директорка ТОВ «Магнат М» у Чубинському. Там сестри створили унікальний комплекс: 11 гектарів, три стайні, манеж, готель і ресторан. Кінний клуб «Магнат» відкрився в 2005 році й став оазисом для любителів верхової їзди.
Діана відповідала за бізнес-процеси, Наталія — за спортивну частину. Крім того, вона керувала ТОВ «Едванс М», співзасновувала ТОВ «Міжнародне інтелектуальне агентство». Бізнес вчив її управлінню людьми, фінансами й ризиками. Саме цей досвід став основою для переходу в державну службу: вона знала, як робити проєкти прибутковими й ефективними.
Перехід у державну службу: від бізнесу до культури Києва
У липні 2014 року Діана Попова зробила несподіваний крок — вступила на державну службу. Спочатку помічницею-консультанткою народного депутата Павла Рябікіна, а вже в серпні — першою заступницею директора Департаменту культури КМДА. З 28 жовтня 2014-го вона очолила департамент і працювала там до лютого 2021 року.
Чому саме культура? Сама Діана пояснювала це внутрішнім покликанням: «Звичайно, неможливо жити на зарплату держслужбовця завжди. Але я відчуваю, що зараз можу собі це дозволити». Вона принесла в державну машину бізнес-підхід — ефективність, креатив і результат.
На чолі Департаменту культури КМДА: реальні зміни для столиці
За сім років під керівництвом Діани Попової культурне життя Києва перетворилося. Департамент збільшив фінансування закладів, запустив реконструкцію кінотеатру «Київська Русь», підтримав бієнале, класичну музику на площах і нові театральні проєкти. Особливу увагу приділяли інклюзивності — «Питання інклюзивності є одним із пріоритетів для влади міста».
Попова підтримувала театри в скрутні часи, сприяла створенню Музею окупації, розвивала фестивальний рух. Її команда працювала над тим, щоб високе мистецтво стало доступним для всіх киян. Нагороди прийшли заслужено: Орден княгині Ольги III ступеня (2018) та Орден Мистецтв та літератури від Італії.
За моїм досвідом вивчення її проєктів, саме такий підхід — поєднання бізнес-логіки з культурним баченням — дозволив Києву зберегти свою душу навіть у турбулентні часи.
Генеральна директорка Музею історії Києва в часи війни
3 вересня 2022 року, коли повномасштабне вторгнення вже тривало, Діана Попова очолила Музей історії міста Києва. Заклад став не просто сховищем експонатів, а живим центром пам’яті. Під її керівництвом музей проводив виставки про український героїзм, залучав партнерів і надихав команду працювати попри обстріли.
Останній проєкт, який вона довела до кінця, — мистецька інсталяція з орігамі-птахів. Навіть під час хіміотерапії Попова знаходила сили для нових ідей. Музей розцвів: яскраві події, підтримка колективу, партнерства з митцями. Міський голова Віталій Кличко згадував: «Навіть тяжко хворіючи останні роки, вона працювала, втілювала проєкти, піклувалася про колектив».
Особисте життя, боротьба з хворобою та сила духу
Діана Попова була одружена з 1999 по 2003 рік з київським підприємцем Миколою Бакановим. Згодом — щасливі 14 років із Олексієм Лушниковим. Сім’я, кінний спорт, робота й культура — все в гармонії. Але в 2022 році діагноз «онкологія» змінив усе.
Вона проходила хіміотерапію, продовжувала керувати музеєм і писала щирі пости. 8 березня 2025-го повідомила: «Переживаю зараз найважчі тижні свого життя… весна перемогла, отже, життя триватиме попри все». А 13 квітня 2025 року, тримаючи за руку чоловіка під час Песаху, пішла з життя у 47 років.
Її останнє повідомлення, опубліковане чоловіком, зворушує до сліз: «Я боролася як могла, але всесвіт сказав досить… Сподіваюсь бути янголом-охоронцем для своїх близьких. Люблю вас всіх».
Спадщина Діани Попової: чому її пам’ятатимуть
Діана Попова залишила Київ культурно сильнішим. Її проєкти в департаменті й музеї стали моделлю для інших міст. Вона показала, що жінка-лідерка може поєднувати сім’ю, бізнес, науку й державну службу. Її дисертація про Крим набула нового сенсу після 2014-го й 2022-го.
У парку Муромець з’явиться лавка шани на її честь. Колеги й друзі згадують її як легенду Києва — енергійну, сміливу, світлу. Для початківців у культурі її історія — натхнення: починай з малого, мрій масштабно, працюй віддано. Для просунутих — приклад, як аналізувати історію й застосовувати її у сьогоденні.
| Рік | Ключова подія | Внесок |
|---|---|---|
| 1999–2005 | Бізнес у ресторанах і створення клубу «Магнат» | Розвиток сімейного проєкту, поєднання спорту й туризму |
| 2013 | Захист кандидатської дисертації | Науковий аналіз кримського питання |
| 2014–2021 | Директорка Департаменту культури КМДА | Реконструкції, фестивалі, інклюзивність |
| 2022–2025 | Гендиректорка Музею історії Києва | Збереження пам’яті під час війни |
Дані таблиці зібрано з відкритих джерел, зокрема Вікіпедії та офіційних новин київських медіа.
Діана Попова не просто пішла — вона залишилася в кожному проєкті, який продовжує жити. Її історія вчить, що справжня сила — в любові до справи й людей. Київ пам’ятатиме її як янгола-охоронця культури.
About the Author
