Дрон бобер UJ-26 — це український далекобійний баражуючий боєприпас, створений компанією UkrJet спеціально для глибоких ударів по стратегічних об’єктах противника. Його дальність сягає тисячі кілометрів, бойова частина близько 20 кг, а аеродинамічна схема «качка» забезпечує високу маневреність і стійкість до засобів ППО. Апарат активно застосовується Головним управлінням розвідки з 2023 року і вже пройшов серйозну модернізацію у 2025-му.
Завдяки поршневому двигуну з толкаючим гвинтом, композитним матеріалам і можливості запуску з катапульти цей дрон-камікадзе став одним із ключових інструментів асиметричної відповіді. Він здатен вражати аеродроми, радіолокаційні станції, нафтопереробні заводи та навіть окремі одиниці техніки в глибокому тилу. Оновлені версії з тепловізійною камерою та ручним керуванням оператора перетворили його з апарата «запустив і забув» на справжній високоточний інструмент.
Саме поєднання відносно невисокої вартості, великої дальності та постійного вдосконалення робить дрон бобер одним із найцікавіших прикладів вітчизняної інженерної думки воєнного часу.
Як з’явився дрон бобер і хто стоїть за його створенням
Наприкінці 2022 року Головне управління розвідки звернулося до блогера Ігоря Лаченкова з простим, але амбітним запитом: потрібен дрон, який літає дуже далеко. У грудні того ж року стартував публічний збір коштів під назвою «Говор Хелп». За порівняно короткий час вдалося зібрати близько 20 мільйонів гривень — і саме ці гроші стали стартовим капіталом для проекту.
Розробкою зайнялася приватна компанія UkrJet. Уже в травні 2023 року Лаченков опублікував перші фотографії готового апарата і заявив, що ворог уже зазнав втрат від його застосування. Офіційно дрон бобер прийняли на озброєння того ж року. У липні 2023-го Благодійний фонд Сергія Притули замовив 50 одиниць на суму близько 200 мільйонів гривень — це стало одним із перших великих серійних контрактів.
Цікаво, що назва «Бобер» з’явилася не випадково. Вона відсилає і до тварини, яка вміє будувати і руйнувати, і до певного гумору українських розвідників. Апарат швидко став своєрідним символом здатності України створювати зброю, яка дістає до самих символічних центрів противника.
За моїм досвідом спостереження за розвитком українських БпЛА, саме crowdfunding-модель у поєднанні з приватними конструкторськими бюро дала можливість швидко пройти шлях від ідеї до бойового застосування. Багато великих державних структур просто не встигали б за темпом війни.
Конструкція та аеродинамічні особливості
Дрон бобер побудований за аеродинамічною схемою «качка» — переднє горизонтальне оперення розташоване попереду основного крила. Така компоновка дає кілька важливих переваг. По-перше, апарат значно краще змінює висоту і виконує маневри, ніж класичні схеми. По-друге, це ускладнює роботу ворожих систем наведення, бо траєкторія польоту стає менш передбачуваною.
Фюзеляж довжиною приблизно 2,5 метра виготовлений переважно з композитних і пластикових матеріалів. Розмах крил становить близько 3,5 метра. Двигун внутрішнього згоряння (поршневий) встановлений у хвостовій частині і крутить толкаючий гвинт. Таке рішення знижує шум і покращує аеродинаміку носової частини, де зазвичай розміщують бойову частину або сенсори.
Спочатку апарат мав тристійкове шасі і потребував відносно рівного майданчика для зльоту. Пізніше з’явилася можливість запуску з катапульти — це суттєво розширило тактичні можливості. Дрон став легшим (відмова від шасі), а отже, збільшилася дальність або корисне навантаження.
Навігація базується на інерціальній системі з корекцією по GPS. У базовій версії політ відбувався за заздалегідь заданим маршрутом. Саме ця автономність дозволяла долати сотні кілометрів, навіть якщо частина сигналів глушилася засобами РЕБ.
Особливість схеми «качка» полягає в тому, що вона дозволяє дрону бобер легше «підстрибувати» вгору або різко знижуватися, ускладнюючи роботу зенітних комплексів середньої дальності.
Технічні характеристики дрона бобер
Нижче наведено узагальнені дані, зібрані з відкритих джерел (зокрема Wikipedia та спеціалізованих військових порталів). Цифри можуть трохи відрізнятися залежно від конкретної модифікації та завантаження.
| Параметр | Значення | Примітка |
|---|---|---|
| Довжина | 2,5 м | Фюзеляж |
| Розмах крил | 3,5 м | Приблизно |
| Маса | близько 150 кг | Повна |
| Бойова частина | 20 кг (до 75 кг у деяких варіантах) | Найчастіше КЗ-6 |
| Дальність | 600–1000 км | Залежить від навантаження |
| Час польоту | до 7 годин | Максимальний |
| Швидкість | 150–200 км/год | Крейсерська |
| Орієнтовна вартість | близько 108 000 доларів | За відкритими даними |
Джерела даних: Wikipedia та Militarnyi.com.
Ці параметри роблять дрон бобер порівнянним з іранськими Shahed-131, але з кращою маневреністю завдяки схемі «качка». Важливо розуміти: дальність 1000 км — це не завжди прямий політ. Часто апарат виконує обхідні маршрути, щоб ускладнити перехоплення.
Бойове застосування: від Москви до Криму
Перші підтверджені застосування дрона бобер відбулися навесні 2023 року. 30 травня того року апарати цього типу брали участь у серії ударів по Підмосков’ю. Пізніше вони з’являлися в атаках на бізнес-центр IQ-квартал у Москві, нафтопереробні заводи та аеродроми в глибині російської території.
Одним із найпоказовіших епізодів став удар по випробувальному полігону Капустін Яр у липні 2024 року. Російська сторона заявляла про збиття понад двадцяти дронів, проте супутникові знімки показали пошкодження об’єктів.
Справжній якісний стрибок стався у 2025 році. 1 липня Головне управління розвідки оприлюднило відео нічної роботи модернізованих UJ-26 у Криму. Дрони з тепловізійними камерами уразили ЗРГК «Панцир-С1» разом з обслугою, кілька радіолокаційних станцій («Ніобій-СВ», «Печора-3», «Противник-ГЕ») та винищувач Су-30 на аеродромі в Саках. Це вже була робота не просто баражуючого боєприпасу, а апарата з можливістю ручного коригування на фінальному етапі.
Ми у своїй практиці аналізу відкритих даних неодноразово помічали, що саме здатність працювати вночі з тепловізором і передавати зображення до моменту влучання радикально підвищує ефективність проти рухомих або добре замаскованих цілей.
Модернізація 2025 року: від автономного до керованого
Базова версія дрона бобер літала за програмою. Оновлена модифікація, яку отримало ГУР у 2025 році, отримала тепловізійну камеру і систему зв’язку, що дозволяє оператору бачити зображення і втручатися в керування на кінцевій ділянці. Затримка сигналу помітна, що натякає на використання супутникового каналу, проте якість картинки достатня для точного наведення.
Крім того, з’явилася можливість запуску з катапульти. Це дозволило відмовитися від шасі, покращити аеродинаміку і запускати апарат практично з будь-якої локації. Ударна частина в деяких випадках могла бути посилена понад стандартні 20 кг, особливо коли дальність польоту була значно меншою за максимальну.
Такий апгрейд перетворив дрон бобер на своєрідний далекобійний аналог тактичних FPV-дронів, тільки з радіусом дії в сотні кілометрів. Він почав ефективно працювати в парі з легшими апаратами на кшталт «Рубаки», створюючи ешелоновану загрозу для російських систем ППО в Криму та на інших напрямках.
Переваги, обмеження та місце в загальній картині
Серед сильних сторін дрона бобер варто виділити:
- Велику дальність при відносно невеликій вартості порівняно з крилатими ракетами.
- Високу маневреність завдяки схемі «качка».
- Можливість модернізації під конкретні завдання (тепловізор, потужніша бойова частина, катапульта).
- Низький рівень шуму і невелику радіолокаційну помітність завдяки композитам.
Після списку варто додати, що обмеження теж існують. Швидкість 150–200 км/год робить апарат вразливим до сучасних засобів ППО при прямому польоті. Великі розміри порівняно з малими FPV-дронами полегшують візуальне та радіолокаційне виявлення. А залежність від GPS у базовій версії вимагає ретельного планування маршрутів в умовах активного РЕБ.
Проте саме ці обмеження підштовхнули конструкторів до появи керованих модифікацій. Сьогодні дрон бобер уже не просто «літаюча бомба», а елемент складної системи глибоких ударів, де він працює разом з іншими типами БпЛА, розвідкою та аналітикою.
У нашій практиці ми стикалися з випадками, коли саме комбінація кількох типів дронів (далеких автономних і середніх керованих) давала найкращий результат проти ешелонованої ППО. Бобер у цій системі відіграє роль «важкої артилерії» — він несе потужніший заряд і дістає туди, куди легкі апарати просто не долітають.
Станом на середину 2026 року апарат продовжує еволюціонувати. З’являються нові варіанти бойових частин, покращуються системи зв’язку, відпрацьовуються тактики масованого застосування. І хоча точна кількість вироблених одиниць залишається закритою інформацією, сам факт регулярних ударів на відстані в сотні кілометрів свідчить: українська інженерна школа змогла створити інструмент, який реально змінює правила гри на великій глибині.
About the Author
