Клітини Генрієтти Лакс (HeLa) під флуоресцентним мікроскопом
Сім’я американки Генрієтти Лакс досягла позасудового врегулювання з фармацевтичною компанією Novartis. Ці клітини вилучили без її відома у 1951 році. Вони стали основою для проривних медичних досліджень. Деталі угоди конфіденційні.
Про це повідомляє джерело.
Клітини, що революціонізували медицину
Тридцятиоднорічна Генрієтта Лакс з Балтимора потрапила до лікарні Johns Hopkins Hospital через сильний біль і кровотечі. Лікарі діагностували агресивний рак шийки матки. Без згоди пацієнтки зразки пухлини передали в лабораторію.
На відміну від інших, ці клітини не гинули. Вони безкінечно ділилися. Так народилася лінія HeLa — за першими літерами імені та прізвища Лакс. Це перша “безсмертна” людська клітинна лінія. Вона запустила нову еру біомедичних досліджень.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, HeLa допомогли створити вакцину від поліомієліту. Вони ключові у вивченні ВІЛ, раку, безпліддя та багатьох хвороб.
Генрієтта Лакс померла за кілька місяців. Їй було лише 31 рік.
Боротьба за справедливість тривала десятиліттями
Біотехнологічні та фармацевтичні компанії заробили мільярди на HeLa. Родина Лакс роками не отримувала компенсацій.
Кілька років тому спадкоємці врегулювали спір з Thermo Fisher Scientific. Умови не розголошували.
Через понад 70 років після смерті Лакс родина подала позов проти Novartis у Меріленді. Звинувачували у прибутках від клітин без згоди.
Сторони заявили: “задоволені можливістю врегулювати справу поза судом”. Умови конфіденційні.
Адвокат родини Бен Крамп назвав це “певною мірою справедливості” після десятиліть ігнорування прав.
Історія Лакс — класика біоетики. Науковий прорив коштував порушення прав пацієнта.
About the Author
