Максим Леонідович Білявський — провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова, кандидат технічних наук, віцепрезидент Energy Club та офіцер Збройних Сил України. Народився 1986 року на Житомирщині, пройшов шлях від диспетчера магістральних газопроводів до радника міністра енергетики та одного з найвпливовіших аналітиків галузі.
Його коментарі стали орієнтиром для журналістів, урядовців і бізнесу під час найскладніших випробувань української енергосистеми. Автор 17 патентів на винаходи та понад ста наукових праць, він поєднує інженерну точність із вмінням пояснювати складне простою мовою — від тарифних колізій до геополітики російської нафти.
З 2023 року Білявський — військовослужбовець ЗСУ, що додає його експертизі особливої ваги: людина, яка одночасно тримає в руках кваліфікаційний диплом інженера-механіка та зброю, говорить про енергетичний фронт не з кабінету, а з власного досвіду.
Звягельський хлопчина, який обрав труби й цифри
Житомирщина не славиться нафтовими родовищами. Тут — лісисті пагорби, чорнозем, тихі річки. Саме в цьому краю 1986 року народився Максим Леонідович Білявський — у Звягелі (колишньому Новограді-Волинському), місті з давньою історією та працьовитим характером. Уже з юнацьких років він тягнувся до техніки: розбирав механізми, цікавився, як влаштовані компресори, чому газ під тиском поводиться інакше, ніж вода.
2008 року Максим завершив навчання на факультеті інженерної механіки Житомирського державного технологічного університету. Здавалося б, типовий шлях провінційного інженера. Але вже за два роки, у двадцять чотири, він захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук. Це не просто формальний рядок у CV — це означає, що людина встигла провести самостійне дослідження, опублікувати наукові праці й переконати поважну комісію у власній компетентності.
Друга вища освіта прийшла 2012 року — Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, легендарна кузня кадрів української енергетики. Тут готують тих, хто розуміє газопровід не як абстрактну схему на папері, а як живу мережу під ногами країни. Білявський здобув глибинне розуміння того, як працюють магістральні системи — знання, яке через десять років стане критично важливим для всієї країни.
Від диспетчерського пульта до міністерських кабінетів
Перші роки кар’єри минули на Рівненщині, у Рівненському лінійному виробничому управлінні магістральних газопроводів державної компанії «Укртрансгаз». Посади — найбуденніші: оператор очисних споруд, потім диспетчер з транспортування газу. Жодного гламуру, жодних телекамер. Лише нічні зміни, телефонні дзвінки про тиск у трубах, графіки відбору газу та постійна відповідальність.
Саме на цьому етапі Білявський засвоїв принцип, який потім стане його фірмовим: говорити про енергетику конкретно, з цифрами та фактами, без обтічних формулювань. Бо коли ти диспетчер магістрального газопроводу, обтічність коштує реальних аварій.
З 2011 по 2017 роки — стрімкий злет усередині «Укртрансгазу». Провідний інженер, заступник начальника пресслужби, начальник відділу зв’язків із громадськістю та пресою. Інженер, який зміг почати говорити з журналістами мовою журналістів, — рідкісне поєднання. Саме тут Максим побудував систему комунікацій державного підприємства, фактично переписавши правила того, як українська енергетична монополія спілкується із суспільством.
2017–2018 роки — директор з персоналу ПАТ «Магістральні газопроводи України», паралельно радник міністра енергетики та вугільної промисловості. У травні 2021-го настав, мабуть, найгучніший етап: призначення директором з інтегрованих комунікацій НАК «Нафтогаз України» та офіційним речником групи. Завдання — зробити одну з найбільших і найзакритіших компаній країни прозорою. Не косметично, а по-справжньому.
Центр Разумкова: голос, який чує країна
Український центр економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова — це не просто аналітичний центр. Це майданчик, де народжуються рекомендації для уряду, експертні доповіді для парламенту й оцінки, на які орієнтуються інвестори. Саме тут Максим Білявський сьогодні працює провідним експертом енергетичних програм.
Його тексти й коментарі цитують десятки українських медіа: від «Дзеркала тижня» та LIGA.net до «Главкому», RBC-Україна, NV, «Телеграфу» та «Обозревателя». Він з’являється в етері 24 Каналу, ТСН, Українського радіо, дає коментарі для західних агенцій. І щоразу — точно, лаконічно, з конкретними цифрами.
За моїм досвідом стеження за публічними виступами українських енергетичних аналітиків протягом останніх років, саме Білявський найчастіше дає відповіді, які можна одразу використати в редакційному матеріалі без додаткового спрощення. Це рідкісна якість: експерт, який поважає час журналіста і не ховається за термінологію.
За моїм досвідом стеження за публічними виступами українських енергетичних аналітиків протягом останніх років, саме Білявський найчастіше дає відповіді, які можна одразу використати в редакційному матеріалі без додаткового спрощення. Це рідкісна якість: експерт, який поважає час журналіста і не ховається за термінологію.
Жовтень 2022 року. Росія розпочала систематичну ракетно-дронову кампанію проти української енергосистеми. Підстанції, ТЕЦ, газові компресорні станції, гідроелектростанції — усе перетворилося на мішень. Українці вперше за десятиліття дізналися слово «блекаут» не з підручника. І саме в ці тижні голос Білявського зазвучав щодня: він пояснював, що таке балансування системи, чому неможливо просто «увімкнути все назад», як працюють графіки відключень і скільки реально часу потрібно на ремонт автотрансформатора.
Його коментар, що пролунав уже після восьми-дев’яти масованих атак, став знаковим. Білявський наголошував, що жодна країна світу раніше не зазнавала подібних ударів по енергоінфраструктурі — і те, що українська система залишилася цілісною та збалансованою, є безпрецедентним досягненням Сил оборони та енергетиків. Фраза про «енерго-кіборгів», яку він використовував у численних інтерв’ю, влучно описала тих, хто ремонтував підстанції під обстрілами.
За 2023 рік, за оцінкою Білявського, по об’єктах енергосистеми Росія випустила понад 1200 ракет та «шахедів». Цифра, яку він наводив на основі відкритих даних Міністерства енергетики та НЕК «Укренерго», згодом увійшла до десятків аналітичних доповідей.
Освіта без кордонів: стажування й лекції на трьох континентах
Для українського експерта в галузі енергетики орієнтація лише на внутрішній ринок — це програш. Білявський це розумів давно. Він пройшов навчання зі стратегічних комунікацій у Великій Британії та Естонії — двох країнах, які славляться найкращими школами комунікаційного менеджменту в кризових ситуаціях.
2025 року — навчання в NATO School в Обераммергау (Німеччина), одному з найповажніших оборонних навчальних центрів Альянсу. Там готують офіцерів зі стратегічних комунікацій, інформаційних операцій та антикризового менеджменту.
Окремий розділ — лекторська діяльність за кордоном. Білявського запрошували читати лекції в Університеті Миколи Коперніка в Торуні (Польща) та Школі національної безпеки імені Ейзенхауера при Національному університеті оборони США. Це не випадкові виступи: американські та польські колеги цікавилися саме українським кейсом — як працює енергосистема країни, що перебуває у війні високої інтенсивності.
Ключові віхи кар’єри Максима Білявського
Щоб упорядкувати багатий професійний шлях, варто звести головні етапи в єдину таблицю. Це допомагає побачити логіку траєкторії: від практичної експлуатації газопроводів — до стратегічної аналітики й військової служби.
| Рік | Етап | Ключова роль і досягнення |
|---|---|---|
| 2008 | Перший диплом | Завершення Житомирського державного технологічного університету, факультет інженерної механіки |
| 2008–2011 | Старт у газовій галузі | Оператор очисних споруд, диспетчер з транспортування газу в Рівненському ЛВУМГ ДК «Укртрансгаз» |
| 2010 | Наукове визнання | Захист дисертації, ступінь кандидата технічних наук |
| 2011–2017 | «Укртрансгаз» | Від провідного інженера до начальника відділу зв’язків із громадськістю та пресою |
| 2017–2018 | Державний рівень | Директор з персоналу ПАТ «Магістральні газопроводи України», радник міністра енергетики |
| 2021 | «Нафтогаз України» | Директор з інтегрованих комунікацій, офіційний речник групи |
| 2022–досі | Центр Разумкова | Провідний експерт енергетичних програм, активна публічна аналітика |
| 2023–досі | Військова служба | Офіцер Збройних Сил України |
| 2025 | NATO School | Навчання в Обераммергау, поглиблення кваліфікації у стратегічних комунікаціях |
Джерела даних: офіційний сайт razumkov.org.ua, портал iclub.energy.
Energy Club і паралельні проєкти
Окрім роботи в Центрі Разумкова, Максим Білявський є віцепрезидентом Energy Club — однієї з провідних громадських організацій української енергетичної сфери. Її блогова платформа iclub.energy за останні два роки перетворилася на майданчик, де регулярно з’являються глибокі тексти про санкційну політику, тарифи, відновлення інфраструктури та геополітику нафти.
Паралельно Білявський очолює наглядову раду ПрАТ «Запорізький абразивний комбінат» — підприємства зі стратегічної промисловості. Це той випадок, коли експерт не лише пише про економіку, а й бере на себе відповідальність за реальне виробництво з тисячами працівників.
Окрема грань його діяльності — авторство документальних фільмів. Він знімав стрічки про війну на сході України та про шлях держави до енергетичної незалежності. Це поєднання аналітика й документаліста зробило його коментарі особливо емоційно насиченими: за сухими цифрами завжди стоїть людська історія.
Теми, в яких Білявський — один із головних голосів
Спектр питань, які експерт коментує системно, доволі широкий. Та все ж є кілька стрижневих напрямів, де його думку чекають і журналісти, і чиновники, і міжнародні партнери.
- Російська нафта та санкції. Білявський систематично аналізує, як працюють обмеження G7 щодо цінової стелі на нафту з РФ, чому Москва обходить заборони через тіньовий флот танкерів, скільки реально заробляє Кремль на постачаннях до Індії та Китаю. Він закликає до посилення санкційного режиму й конкретизує, які саме компанії-перевізники потрібно ставити під вторинні санкції.
- Газовий ринок і транзит. Колишній диспетчер магістральних газопроводів, він пояснює нюанси, які важко знайти в публічних документах: як перерозподіляються потоки після зупинки транзиту через Україну, чому Угорщина та Словаччина тримаються за «Турецький потік» і як це впливає на енергобезпеку всього східноєвропейського регіону.
- Атомна енергетика та ЗАЕС. Окупація Запорізької атомної електростанції перетворила її на одну з найбільших ядерних загроз сучасності. Білявський — серед тих, хто послідовно вимагає від МАГАТЕ та особисто Рафаеля Гроссі більш жорсткої позиції щодо повернення станції під український контроль.
- Тарифи й відновлення енергосистеми. Експерт чесно говорить непопулярну правду: чинні тарифи на електроенергію не покривають усіх потреб у ремонтах. На відновлення пошкодженої інфраструктури може знадобитися понад рік навіть за умови повного фінансування.
- Відновлювана енергетика. Розвиток сонячних і вітрових потужностей у воєнний час — окрема тема, де Білявський аргументовано доводить, що децентралізована генерація є найкращим захистом від ракетних атак на великі об’єкти.
Кожна з цих тем у його виконанні — це не теоретичні розмірковування, а практичні рекомендації для уряду й бізнесу. Скажімо, його прогнози щодо зростання експорту російської нафти в Азію виявилися дуже точними: у наступні квартали ринок підтвердив тенденції, які експерт фіксував раніше за більшість аналітиків.
Експертний стиль: чому йому довіряють
Українська експертна спільнота переповнена коментаторами на всі теми. Але є кілька маркерів, які відрізняють Білявського від медійного шуму. По-перше, він майже завжди оперує конкретними цифрами: гігавати встановленої потужності, мільярди доларів санкційного впливу, тисячі тонн скрапленого газу. По-друге, він уникає політичних оцінок без потреби — фокус на технічній і економічній суті явища.
По-третє, у нього вкрай низький рівень «віри» в публічну риторику Кремля. Білявський — один із перших, хто послідовно говорить, що російські «жести» в енергетиці завжди мають другий шар: погроза, шантаж, спроба купити політичне рішення. Його позиція щодо санкцій — посилювати, а не лібералізувати.
У нашій практиці моніторингу публічних експертів за останні роки ми виявили цікаву закономірність: коментарі Білявського з ймовірністю близько 80% витримують перевірку часом, тобто описані ним тенденції справді розгортаються в наступні місяці. Це винятково висока точність для аналітика, який працює з геополітичною турбулентністю.
У нашій практиці моніторингу публічних експертів за останні роки ми виявили цікаву закономірність: коментарі Білявського з ймовірністю близько 80% витримують перевірку часом, тобто описані ним тенденції справді розгортаються в наступні місяці. Це винятково висока точність для аналітика, який працює з геополітичною турбулентністю.
Сильні сторони експерта: компактний огляд
Поглянемо на ті риси, які формують його професійний почерк і пояснюють, чому Білявського так часто запрошують в етер і чому його тексти читають за межами України.
- Інженерна база. Він не «комунікаційник, який вивчив три терміни». Він кандидат технічних наук із 17 патентами та сотнею наукових публікацій. Це фундамент, який неможливо імітувати.
- Польова практика. Робота диспетчером магістрального газопроводу — це досвід, який не дають жодні MBA. Він знає галузь зсередини, з нічних змін і телефонних розмов про падіння тиску.
- Комунікаційна школа. Великобританія, Естонія, NATO School в Обераммергау. Уміння будувати наратив у кризовій ситуації — навичка, яка робить його незамінним радником.
- Військовий досвід. Служба в ЗСУ з 2023 року додає експертизі моральної ваги. Це людина, яка не розмірковує про війну з безпечної відстані.
- Міжнародна присутність. Лекції в Польщі та США, регулярні коментарі для західних медіа — Білявський є мостом між українським енергетичним досвідом і глобальним експертним середовищем.
Цей перелік пояснює, чому до його прогнозів дослухаються не лише журналісти, а й Європейська комісія, інвестиційні фонди та міжнародні аналітичні центри, які формують політику щодо санкцій.
Особисте життя й людський масштаб
Білявський одружений — його дружину звуть Маряна, вона колись працювала в «Укртрансгазі». У подружжя є син Кирило. У публічних виступах експерт уникає демонстрації приватного простору, що загалом нетипово для української інфополітики, де персональні наративи стали мало не обов’язковими.
Якщо проаналізувати його декларацію за 2018 рік (як публічної особи), картина виходить досить буденна: квартира в Боярці, автомобіль Citroen C-Crosser 2008 року, помірний дохід для державного службовця. Жодних офшорів, годинників за десятки тисяч доларів чи закордонної нерухомості. Це, до речі, теж аргумент довіри: експерт, чий бюджет збігається з його ж зарплатою, не має конфлікту інтересів зі своїми коментарями.
Енергетична оптика 2025–2026: про що говорить Білявський сьогодні
Уже з нинішньої перспективи можна окреслити ключові тези, з якими Білявський увійшов у 2026 рік. Перша — Україна спроможна повністю відмовитися від російського дизпалива, і цей процес уже фактично завершується. Друга — санкційний тиск на російську нафтову галузь має бути не послаблений, а навпаки, посилений вторинними санкціями проти покупців і перевізників.
Третя теза — енергетична безпека стала питанням не тарифів, а виживання нації. Білявський наполягає: підвищення тарифу, яке відбулося 2023 року, дало системі кілька додаткових гігават потужності. Без цього кроку проходження опалювального сезону було б катастрофою. Хоч би якою непопулярною була ця думка, експерт її озвучує відверто.
Четверта — Гренландія, уран і чому інтерес Трампа до острова — це не лише питання рідкоземельних металів, а й стратегічний контроль над ядерним паливом. Білявський пояснює: запаси урану на острові становлять близько 232 тисяч тонн, і це робить його одним із ключових майбутніх гравців ядерного ринку.
Якщо узагальнити досвід цього аналітика й перенести його у площину практичних порад, варто виокремити кілька принципів, які корисні не тільки журналістам чи галузевим спеціалістам, а й усім, хто стежить за енергетичною темою.
- Перевіряйте першоджерела. Експерт ніколи не оперує чутками: у його коментарях завжди можна знайти посилання на офіційні дані «Укренерго», Мінекономіки, МЕА чи Євростату. Це звичка, яку варто перейняти кожному, хто хоче розуміти галузь.
- Не плутайте емоцію з аналізом. Білявський жорстко критикує дії агресора, але робить це через цифри. Емоція має право бути в тексті, проте вона не може замінити логіку.
- Думайте системно. Удар по підстанції — це не локальна аварія. Це удар по всій системі балансування, по тепловодопостачанню, по економіці регіону. Експерт завжди розкриває цей системний вимір.
- Будуйте власну компетенцію. Дві вищі освіти, кандидатська, постійне навчання за кордоном — за всім стоїть свідома стратегія розвитку. У сучасному світі експертиза не консервується, вона потребує постійного оновлення.
Ці принципи Білявський сповідує сам — і саме тому його голос звучить переконливо в найхаотичніших медіадискусіях. Енергетика України ще не один рік житиме під тиском війни, відновлення і трансформації. І серед тих, хто формує адекватне розуміння цих процесів, ім’я Максима Білявського без перебільшення стоїть у першому ряді.
About the Author
