Військовий однострій — це не просто комплект тканини й кишень. Це візитівка захисника, мова рангів і знак приналежності до Збройних Сил України. За кожним шевроном, погоном і навіть розташуванням прапора на рукаві стоїть конкретний документ, конкретна стаття й конкретна відповідальність. І коли поруч із бійцем у пікселі іде цивільний у схожій куртці з гучним «тризубом» на рукаві — це вже не питання моди, а питання закону.
Базовим документом, який регламентує цю сферу, залишається наказ Міністерства оборони України № 606 від 20 листопада 2017 року. Саме він визначає, хто, коли, у якому вигляді й з якими знаками розрізнення має право вдягати військову форму ЗСУ. Документ зазнавав змін у 2020, 2023 та 2024 роках, тож актуальна редакція станом на 2026 рік суттєво відрізняється від оригіналу — і саме це часто плутає навіть тих, хто служить роками.
Розберемо все по поличках: види форми, порядок розміщення шевронів, відмінності для офіцерів і сержантів, нюанси для курсантів і ветеранів, а також штрафи, які чекають на тих, хто вирішив «погратися» в захисника. Розмова буде предметна — без води й армійських міфів.
Хто має право носити військову форму ЗСУ
Першим питанням, з якого все починається, є коло осіб із правом на однострій. Згідно з наказом № 606 та роз’ясненнями Міністерства оборони України, до цієї категорії належать військовослужбовці Збройних Сил України на дійсній службі, працівники Державної спеціальної служби транспорту, курсанти й слухачі вищих військових навчальних закладів, ліцеїсти військових ліцеїв і кафедр військової підготовки, резервісти під час зборів, а також особи, звільнені в запас або у відставку — за умови, що це право було надано офіційно.
Усі інші — поза грою. Звичайний громадянин може носити мілітарі-стиль, камуфляжні штани з туристичного магазину, оливкову куртку без шевронів — будь ласка. А ось як тільки на плечі з’являється погон ЗСУ, на рукаві — шеврон роду військ або нагрудний знак із позивним — це вже привід для адмінпротоколу.
Окремо варто згадати волонтерів і працівників ТЦК у цивільному статусі. Якщо людина не має статусу військовослужбовця, навіть допомога армії не дає права на форму зі знаками розрізнення. Це поширена помилка, яка коштує і грошей, і репутації.
Види військової форми одягу: коли що вдягати
Форма ділиться на сім основних типів, і кожен має своє чітке призначення. Це не просто естетика — від правильного вибору залежить, чи відповідає вигляд військового ситуації, у якій він перебуває. Парадна форма призначена для державних свят, складання присяги, вручення нагород і офіційних церемоній. Парадно-церемоніальна — для почесних варт біля пам’ятників, зустрічей іноземних делегацій, поховань із військовими почестями. Парадно-вихідна носиться у звільненнях, на офіційних заходах поза службою.
Повсякденну форму вдягають під час роботи у штабах, управліннях, навчальних закладах і службових приміщеннях, коли не передбачено носіння зброї. Польова (для моряків — службова морська) — основний робочий одяг бойових підрозділів: виконання завдань, навчання, чергування, бойові дії. Спеціальна форма включає десантний одяг, льотно-технічне обмундирування, екіпіровку водолазів та інших фахівців. Спортивна — для занять фізичною підготовкою.
За сезонністю кожен тип ділиться на літній, демісезонний і зимовий варіанти. Перехід між сезонами оголошується наказом начальника гарнізону. На фронті ці формальності працюють гнучко: пріоритет завжди має польова форма, незалежно від календаря, а температурний режим визначає лише комплектність.
| Вид форми | Коли використовується | Характерні елементи |
|---|---|---|
| Парадна | Присяга, державні свята, нагородження | Кітель, парадні погони, нагороди, кашкет |
| Повсякденна | Штабна робота, навчальні заклади | Однотонний крій, погони, мінімум нагород |
| Польова | Бойові завдання, навчання, чергування | Камуфляж ММ-14/ММ-25, ripstop, берці |
| Спеціальна | Десант, авіація, водолазні роботи | Льотний костюм, парашутна екіпіровка |
Джерело: наказ Міноборони № 606, офіційний сайт mod.gov.ua
Зверніть увагу на одну важливу деталь: одночасне поєднання елементів різних форм одягу заборонено. Тобто кітель від повсякденки з польовими штанами — це порушення статуту. Так само не можна змішувати військові й цивільні предмети — кросівки під польовою формою у пункті постійної дислокації не пройдуть жодну перевірку.
Знаки розрізнення: погони, шеврони, нашивки
Розміщення знаків розрізнення — найбільш регламентована частина правил. Тут немає простору для творчості: міліметри й конкретні зони пришивання прописані документально. На правому та лівому рукаві (45 мм від плечового шва) розміщується нашивка «Державний Прапор України» розміром 45×30 мм, із кантом під колір форми. Це обов’язковий елемент на обох рукавах — як на польовій, так і на парадній формі.
Нарукавний знак виду чи роду військ (тризуб для сухопутних, крила для ПС, якір для ВМС, лук зі стрілою для ССО) розміщується на правому рукаві — нижче прапора, на відстані близько 105 мм від плечового шва. Нарукавний знак конкретної військової частини — на лівому рукаві в дзеркальному положенні. На грудях ліворуч пришивається нагрудний знак із прізвищем або позивним, праворуч — емблема підрозділу або напис «Збройні Сили України».
Погони — окрема велика тема. У сухопутних військ вони темно-зелені або камуфляжні в польовому варіанті, у Повітряних Силах — блакитні, у ВМС — чорні, у ДШВ — бордові з блакитним кантом. Знаки розрізнення на погонах будуються за чіткою логікою:
- Рядовий склад — порожній погон (рекрут), одна або дві горизонтальні смужки (солдат, старший солдат);
- Сержантський склад — шеврони-«кутики» різної ширини та кількості, від молодшого сержанта до головного майстер-сержанта;
- Молодший офіцерський склад — одна вузька вертикальна смужка з 1–4 малими зірками (від молодшого лейтенанта до капітана);
- Старший офіцерський склад — дві смужки з 1–3 більшими зірками (майор, підполковник, полковник);
- Вищий офіцерський склад — великі зірки на тлі схрещених булав (бригадний генерал, генерал-майор, генерал-лейтенант, генерал).
Реформа 2020 року позбавила систему радянських «зубчаток», ввела звання «рекрут» і повністю перебудувала сержантський корпус за стандартами НАТО. У 2026 році ця структура залишається стабільною, з невеликими адаптаціями для бойових частин — зокрема, скороченими строками вислуги для тих, хто служить у зоні активних дій.
Польова форма: бойова реальність і регламент
Польова форма — це той однострій, у якому ЗСУ проводять більшість часу війни. Базовий камуфляж ММ-14 («українська цифра») поступово доповнюється новим стандартом ММ-25, який містить сім кольорів із градієнтами для кращого розмивання силуету в різних зонах і при змінному освітленні. Комплект складається з куртки та штанів з ripstop-тканини, футболки, термобілизни (за сезоном), флісової кофти, берців, головного убору (кепі, панами або шапки).
Правила тут жорсткіші, ніж здається на перший погляд. Польова форма має бути чистою, без сторонніх написів, неавтентичних патчів і самовільно змінених елементів. Самостійно перешивати погони, вішати неуставні нашивки з гаслами, які не затверджені командуванням, додавати елементи інших армій — заборонено. Хоча на практиці фронт диктує свої корективи: бійці часто носять патчі підрозділів, які офіційно не зареєстровані, або символіку, що стала традиційною для роти.
Бороди та вуса дозволені, але із застереженням. Згідно з наказом № 606, у бойових та навчально-бойових умовах військовослужбовцям усіх категорій дозволено носити бороду й вуса — за умови охайності та відповідності вимогам безпеки (зокрема щільного прилягання протигаза та засобів захисту). У пунктах постійної дислокації, на парадах та офіційних заходах вимоги до зовнішнього вигляду суворіші.
Що категорично заборонено
Окрема стаття наказу присвячена тому, чого військовослужбовець не має робити з формою. Цей перелік варто знати кожному, хто носить однострій:
- Поєднувати предмети з різних форм одягу (наприклад, парадні штани з польовою курткою);
- Носити форму одночасно з цивільним одягом (куртка-кітель плюс джинси — порушення);
- Вдягати знаки розрізнення змінених, невстановлених або скасованих зразків;
- Носити забруднену, невипрасувану або таку, що втратила вигляд, форму у службових приміщеннях;
- Самовільно змінювати крій, колір або фасон елементів однострою;
- Демонструвати непередбачені правилами нагрудні знаки, шеврони, відзнаки.
Окремо забороняється носити форму у поєднанні з елементами, які мають релігійний, політичний чи комерційний характер і не передбачені статутом. Логотипи приватних компаній, рекламні написи, символіка партій — усе це виключено. Це питання не лише дисципліни, а й чіткої ідентифікації військового під час бойових дій.
Цивільні й камуфляж: де проходить межа
Питання, яке гостро постало з 2022 року. Камуфляжна куртка з ринку, оливкові штани, тактичні рукавички — самі по собі не є військовою формою і не підпадають під заборону. Проблеми починаються, коли на цей одяг додаються знаки розрізнення ЗСУ: шеврони з тризубом, погони, нашивки «Збройні Сили України», нагрудні знаки з прізвищем у військовому форматі.
Стаття 186-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає за незаконне носіння військової форми зі знаками розрізнення штраф від 2 550 до 3 400 гривень з конфіскацією одягу, або попередження. За повторне порушення протягом року — штраф від 3 400 до 6 800 гривень або громадські роботи від 30 до 40 годин, також із конфіскацією.
Поліція має повноваження перевіряти документи в осіб у військовій формі та складати адмінпротоколи на місці. Це означає, що покупець «крутої» камуфляжної куртки з пришитим у магазині шевроном може зіткнутися з реальною конфіскацією й штрафом просто на вулиці. У містах, де патрулі регулярно зупиняють підозрілих, такі ситуації трапляються щотижня.
Якщо ж людина просто носить однотонну оливкову або камуфляжну куртку без жодних військових нашивок — це повністю в межах закону. Стиль «мілітарі» сам по собі не заборонений. Заборонена саме імітація приналежності до Сил оборони України.
Звільнені у запас і ветерани: особливі правила
Окрема категорія — ті, хто завершив службу. Право носити військову форму після звільнення надається не автоматично. Воно має бути прописане в наказі про звільнення або у відповідному рішенні командування. Зазвичай таке право отримують офіцери, які звільнилися у відставку за вислугою років, ветерани війни, особи з нагородами за бойові заслуги.
Що це означає на практиці? Ветеран, який отримав це право, може вдягати парадну або повсякденну форму на свята, річниці підрозділу, поминальні заходи, зустрічі побратимів. Польову форму ветеран зазвичай не носить у повсякденному житті — вона залишається атрибутом діючої служби. Знаки розрізнення на формі ветерана відповідають останньому званню, у якому він перебував на момент звільнення.
Демобілізовані строковики й ті, хто звільнився без надання права носіння форми, мають здати однострій або зберігати його як пам’ять — без права з’являтися в ньому публічно зі знаками розрізнення. Це частий камінь спотикання: людина чесно відслужила, але після звільнення в запас потрапляє під ту саму статтю 186-8, якщо вирішить «нагадати молодість» у формі з шевронами.
Догляд за формою як частина статуту
Чистий і випрасуваний однострій — це не примха старшини, а пряма вимога правил носіння. Невипрасувана форма у штабі або на офіційному заході прирівнюється до порушення. Військовослужбовець зобов’язаний підтримувати свій вигляд у належному стані — і це стосується не лише тканини, а й взуття, головного убору, знаків розрізнення.
Ripstop-тканина, з якої шиють сучасну польову форму, потребує прання при температурі не вище 40 °C, без агресивних відбілювачів і хлору. Сушити її краще природним способом, уникаючи прямого сонця, яке вицвітає камуфляж. Берці після польових виходів очищають від бруду, просушують і обробляють водовідштовхувальним засобом — інакше тканина й шкіра швидко втрачають захисні властивості.
Шеврони на липучці — одне з найкорисніших нововведень реформи 2016 року. Вони дозволяють швидко змінювати знаки розрізнення під конкретне завдання або повністю знімати їх для маскування під час спецоперацій.
Окрема історія — нагороди. На парадній формі вони розміщуються в чітко визначеному порядку: ордени — ліворуч на грудях, медалі — нижче й трохи назовні, нагрудні знаки відмінності — праворуч. Носити дублікати або планки нагород без фактичного присвоєння — окреме адміністративне порушення зі своїми штрафами за статтею 186-1 КУпАП.
Що змінилося у 2026 році
Станом на 2026 рік система правил носіння військової форми залишається стабільною, але з кількома суттєвими акцентами. Указ Президента України № 108/2026 скоротив строки вислуги для присвоєння чергових звань військовослужбовцям бойових частин і тим, хто провів щонайменше три місяці в зоні активних бойових дій. Це означає швидші зміни на погонах — і відповідну потребу командирів стежити, щоб знаки розрізнення оперативно оновлювалися.
Триває поступовий перехід на камуфляж ММ-25, який доповнює класичний ММ-14. Нові технічні стандарти ТС А01ХJ на елементи зимової форми (шапки, шарфи-труби, підсумки) затверджуються Міноборони регулярно — і кожне нове постачання може мати оновлені вимоги. Підрозділам, які отримують партії за стандартами 2025–2026 років, варто звіряти комплектність з останніми технічними умовами.
Питання шевронів волонтерських формувань, добровольчих підрозділів і територіальної оборони залишається на стику регламенту й реальності. Офіційно — усі носять стандартні знаки за родом військ. Неофіційно — на фронті процвітає традиція унікальних шевронів підрозділів, які стали символом частини й знаком братерства. Командування здебільшого ставиться до цього з розумінням, поки не порушуються базові правила ідентифікації.
Військова форма ЗСУ — це жива система, яка реагує на досвід війни, стандарти НАТО й потреби конкретних підрозділів. За дотриманням правил стоїть не бюрократія заради бюрократії, а конкретна логіка: швидка ідентифікація на полі бою, дисципліна в тилу, повага до тих, хто заслужив право носити цей однострій. І якщо людина розуміє цю логіку — питання «чому не можна купити шеврон і пришити на куртку» зникає само собою.
About the Author
