
На полі бою рації вирішують не менше, ніж кулемети. Один пропущений сигнал — і взвод залишається без підтримки, а танк — без цілевказання. Саме тому із 2014 року Збройні Сили України поступово замінили застарілі «Р-123» та «Р-159» на сімейство цифрових станцій під спільною назвою «Либідь». Українська назва, європейський стандарт DMR, американська «начинка» Motorola — рідкісне поєднання, яке витримало і реалії Донбасу 2015 року, і повномасштабну війну з 2022-го.
Розберемо, що ховається за словосполученням «радіостанція Либідь»: чим відрізняються моделі К-1А, К-1РС, К-2РБ і К-2РТД, на якій елементній базі вони побудовані, скільки коштують у держзакупівлях і чому бійці 93-ї ОМБр «Холодний Яр» написали для них окремий мануал із «квітковими горщиками» та «павуками». А ще — про виробника, ТОВ «Доля і Ко. ЛТД», який стабільно входить у топ-10 приватних оборонних компаній країни.
Що таке сімейство «Либідь» і звідки воно з’явилося
«Либідь» — це не одна рація, а ціла лінійка засобів цифрового транкінгового радіозв’язку стандарту DMR, розроблена в Україні на базі обладнання Motorola Solutions серії DM4000 та портативних DP4000/R7. Виробник і власник торгової марки — київська компанія «Доля і Ко. ЛТД», авторизований партнер Motorola Solutions і з 2020 року ексклюзивний дистриб’ютор Thales Defence & Security в Україні.
Перші зразки серії пішли в війська ще в 2014–2015 роках, коли армія гостро потребувала захищеного зв’язку замість аналогових станцій радянської спадщини. Уже до кінця травня 2016 року Міноборони замовило в межах однієї переговорної процедури 1710 комплектів виробів «Либідь» семи різних модифікацій — про це писало видання Ukrainian Military Pages з посиланням на матеріали Прозорро. На той час укомплектованість ЗСУ засобами транкінгового зв’язку оцінювалася лише в 45–50%, тож контракт став одним із ключових в історії української військової радіоелектроніки.
Назва «Либідь», очевидно, відсилає до сестри засновників Києва — це данина столичній прописці виробника. А ось індекси на кшталт «К-2РБ» або «К-1РС» — це вже технічна класифікація: літера К означає «комплекс», цифра — покоління, далі йде призначення (Б — броньований об’єкт, РС — ретранслятор стаціонарний, РТД — ретранслятор транспортний цифровий).
Модельний ряд: чим відрізняються К-1А, К-1РС, К-2РБ і К-2РТД
Найпоширеніша в ЗСУ возима радіостанція — «Либідь К-2РБ» для встановлення на бронетехніку. Лише за одним контрактом 2016 року Міноборони замовило 400 таких комплектів, ще 131 «Либідь К-1А» та 61 ретранслятор «Либідь К-2РТД».
Щоб не плутатися в індексах, корисно тримати під рукою стислу таблицю основних варіантів. Усі вони працюють у діапазоні VHF (136–174 МГц), підтримують стандарт DMR Tier II і будуються на платформі Motorola DM4600e або DM4601e — різниця ховається в комплектації, виконанні корпусу та призначенні.
| Модель | Призначення | База / платформа | Особливості комплекту |
|---|---|---|---|
| Либідь К-1А | Возима абонентська станція для колісної техніки та командних пунктів | Motorola DM4600e / DM4601e | Антена АШ-1/4В5, АКШ-2.0с, навігаційна АНП-GPS, акумулятор LiFePO₄ |
| Либідь К-1РС | Стаціонарний/возимий ретранслятор для подвоєння пропускної здатності каналу | Motorola DM4600e / DM4601e | Дві антени, грозозахист ПГЗ-500/50, перетворювач «Либідь ІПН 24-12» |
| Либідь К-2РБ | Цифрова станція для встановлення на броньовані об’єкти ЗСУ | Motorola DM4600e (DMR Tier II) | Спеціальне «броньоване» виконання, антено-фідерна система «Либідь-1АФС» |
| Либідь К-2РТД | Мобільний ретранслятор транкінгового зв’язку спеціального призначення | Motorola DM4000 + ретранслятор SLR-серії | Прийнятий на озброєння у 2020 році, монтується на колісну техніку |
Джерела даних: Ukrainian Military Pages, Defence Express.
Окрема історія — модель «Либідь К-1Ам» (вона ж «Agent-101.2»), яку «Доля і Ко» позиціонує як портативну цифро-аналогову радіостанцію в захищеному рюкзаку. Усередині — та сама платформа DM4000, але з власним джерелом живлення: LiFePO₄-акумулятор 12 В 12 А·год, який можна швидко замінити в польових умовах, плюс мережевий зарядний пристрій на 220 В. У комплекті йдуть DTMF-мікрофон, дві антени, коаксіальний кабель і грозозахист — фактично переносний командний пункт на одну людину.
Технічні характеристики та елементна база
Серце будь-якої «Либеді» — модуль Motorola DM4600e або DM4601e. Це професійна транкінгова станція стандарту DMR Tier II, яка підтримує два одночасні з’єднання на одному частотному каналі — звідси й маркетингова обіцянка «подвоєння пропускної здатності». Український виробник додає до базового модуля свій корпус, антено-фідерну систему, блок живлення з зарядкою LiFePO₄, систему грозозахисту ПГЗ-500/50, виносний мікрофон і набір кабелів.
Якщо звести ключові параметри возимих варіантів К-1А та К-1РС в один блок — отримаємо такий профіль: робочий діапазон 136–174 МГц, до 1000 каналів пам’яті, частотний рознос 12,5 або 25 кГц, габарити 400×240×115 мм при масі до 7 кг (без акумулятора й антен). У комплекті — кілька антен під різні задачі: чвертьхвильова АШ-1/4В5 для коротких відстаней, колінеарна АКШ-2.0с для далекої дії, спрямована АХК-8С та навігаційна АНП-GPS для прив’язки до місцевості.
Підтримує «Либідь» і шифрування цифрового каналу — без цього використання в зоні бойових дій було б самогубством. У ЗСУ для управління ключами розгорнули апаратно-програмний комплекс «Либідь GEN-UA» та «Либідь CRT-UA», обидва прийнято на постачання у 2020 році. Це дозволяє генерувати ключові дані всередині країни, не залежачи від іноземних центрів сертифікації.
Польовий досвід: антени-«павуки», «горщики» та інші лайфхаки
Будь-яка теорія розбивається об реальність, і тут «Либідь» не виняток. У 2025 році зв’язківець 93-ї ОМБр «Холодний Яр» Андрій Рудяков виклав у відкритий доступ майже двадцятисторінкову інструкцію про те, як на коліні робити виносні антени для DMR-радіостанцій Motorola — фактично, для тих самих К-1А та К-2РБ. Документ обходить вимоги ДСТУ, бо писали його не конструктори, а бійці, які щодня бачили, як «бронеоб’єкт у капонірі» втрачає зв’язок через невдало розміщену штатну антену.
У мануалі зв’язківців описано три типові польові рішення:
- Flower pot (квітковий горщик) — коаксіальна антена з симетруючим запиралом, яку можна змайструвати з відрізка кабелю та ПВХ-труби за 30 хвилин.
- «Павук» — антена з ємнісним навантаженням у вигляді кількох розчепірених «лап», її в мішках з друкованою на тканині інструкцією постачав фонд «Повернись живим».
- Магнітна автомобільна антена — найшвидший спосіб винести випромінювач на дах транспорту, не свердлячи кузов.
Сенс цих рішень простий: штатна антена Motorola на портативці добре працює тільки в чистому полі, а в окопі чи капонірі сигнал гасне об землю та бетон. Виносна антена, піднята хоча б на 3–5 метрів, збільшує дальність у рази, і саме така кустарна творчість часто рятує підрозділ під час артобстрілу або штурму.
Закупівлі, ціни та виробник
«Доля і Ко. ЛТД» зареєстрована в Києві й уже багато років залишається ключовим постачальником професійних рацій для силових структур. За підсумками 2020 року компанія показала чистий прибуток майже 96 млн грн і посіла дев’яте місце в рейтингу топ-100 українських оборонних підприємств за версією Ukrainian Military Pages.
Динаміка закупівель «Либеді» через Прозорро дає уявлення про порядок цін. Київський бронетанковий завод у серпні 2020 року придбав 9 станцій «Либідь К-2РБ» за 493 695,79 грн із ПДВ — близько 44 855 грн за одиницю. У вересні 2021-го Харківське конструкторське бюро з машинобудування (ХКБМ) уклало договір із тією ж «Долею і Ко» на закупівлю партії «Либідь К-2РБ» на суму близько 1,3 млн грн — тобто десь 27–29 комплектів за орієнтовно тією ж ціною за штуку.
| Замовник | Рік | Модель | Кількість / сума |
|---|---|---|---|
| Міноборони України | 2016 | К-2РБ + К-1А + К-2РТД | 400 + 131 + 61 комп., 31,29 млн грн |
| Київський бронетанковий завод | 2020 | Либідь К-2РБ | 9 комп., 493,7 тис. грн |
| ХКБМ (Харків) | 2021 | Либідь К-2РБ | ≈27–29 комп., ≈1,3 млн грн |
| Житомирський бронетанковий завод | 2021–2022 | Либідь К-2РБ (АЭЖА.464532.006.04-07.03) | Постачання за договорами Прозорро |
Дані: портал публічних закупівель Прозорро.
Окремої уваги заслуговує допоміжна номенклатура під брендом «Либідь», яку «Доля і Ко» поступово приймала на постачання протягом 2014–2021 років: перетворювач напруги ІПН 24-12, багатоканальний розподільник живлення БРЖ 12-24.3, імпульсний стабілізатор ІСН-28, пристрій дистанційного керування ПК, антено-фідерна система «Либідь-1АФС». Усі вони — складові єдиної екосистеми, яка дозволяє інтегрувати рацію хоч у Т-64БВ, хоч у БТР-3, хоч у мобільний КП на базі «Козака».
Сильні й слабкі сторони сімейства «Либідь»
Серед очевидних плюсів — інтеграція в усю екосистему Motorola DMR, що означає сумісність із цивільними рішеннями (поліція, ДСНС користуються спорідненим обладнанням), наявність шифрування, відносно невисока вартість одиниці порівняно з американськими тактичними станціями Harris або турецькими Aselsan, а також локалізована технічна підтримка в Києві. Запасні частини, антени, акумулятори можна замовити через того ж дистриб’ютора без піврічних чекань поставок з-за океану.
Слабкі місця теж відомі. По-перше, діапазон VHF (136–174 МГц) у сучасній РЕБ-війні легко глушиться російськими комплексами «Леер-3» і «Поле-21», тому «Либідь» рідко працює сама по собі — її доповнюють Aselsan PRC-5712 на UHF та засекречені засоби Harris RF-серії. По-друге, антикорупційна історія 2016–2017 років, коли НАБУ заявило про сумнівне обґрунтування «безальтернативності» постачання, додала бренду репутаційних подряпин — хоча технічних претензій до самого виробу так і не було сформульовано.
У 2026 році сімейство «Либідь» залишається базовою радіостанцією для бронетехніки ЗСУ, але поступово доповнюється новими SDR-рішеннями та супутниковими терміналами Starlink — повна заміна найближчими роками не планується.
Як обрати конфігурацію та чого очікувати від експлуатації
Якщо ви військовий зв’язківець або тиловик, який отримав «Либідь» у користування, кілька практичних порад врятують вам нерви. Перед першим виходом в ефір обов’язково перевірте програмування каналів: «Либідь» зберігає до 1000 частот, але прошивку зазвичай готує штатний інженер бригади, і помилка в одному параметрі може зробити радіостанцію німою для всієї мережі.
Уважно поставтесь до антени: штатний АШ-1/4В5 чудовий для маршу, але в стаціонарі краще встановити колінеарну АКШ-2.0с або саморобний flower pot, піднятий над окопом. Завжди тримайте під рукою запасну батарею LiFePO₄ — стандартна тримає близько 8–10 годин активного режиму, але морозом ця цифра ділиться навпіл. І, нарешті, перевіряйте грозозахист ПГЗ-500/50 кожні кілька місяців: один прямий удар блискавки в антену здатний спалити модуль Motorola, який коштує більше, ніж уся ваша зарплата за рік.
За результатами тестування в умовах реальних бойових дій сімейство «Либідь» зарекомендувало себе як надійний робочий інструмент — не «чудо-зброя», а скоріше сумлінний середняк, який чесно виконує свою роботу за умови грамотної експлуатації. У поєднанні з Aselsan, Harris і Starlink ці радіостанції формують той самий багаторівневий зв’язок, без якого сучасна війна перетворюється на сліпу стрілянину.
«Либідь» — це історія про те, як українська інженерна школа навчилася брати готову світову платформу й перетворювати її на національний стандарт, заточений під реалії конкретної армії та конкретної війни. І поки в небі літають дрони, а в окопах сидять люди з рацією на грудях — ця історія ще далеко не дописана.






