
Raytheon Coyote — це не просто черговий безпілотник. Це ціла родина компактних, витратних або частково відновлюваних ефекторів, які народилися як метеорологічний зонд для польотів у серце ураганів, а сьогодні стали одним із найефективніших інструментів протидії безпілотним загрозам у арсеналі США та союзників. Система поєднує низьку вартість, високу швидкість у кінетичних версіях і гнучкість некинетичних «запущених ефектів», здатних працювати проти одиночних дронів і цілих роїв.
Ключова сила Coyote полягає в адаптивності: від крихітного 5,9-кілограмового апарата з розкладними крилами, запущеного з контейнера для сонаробуїв, до реактивного перехоплювача, що розвиває майже 600 км/год, і багатоцільового loitering-ефектрона з дальністю понад 160 км. У 2025–2026 роках система отримала найбільший у своїй історії контракт — понад 5 мільярдів доларів від армії США — і продовжує розширювати присутність на суші, морі та в повітрі.
Coyote Block 2 вже має понад 170 підтверджених бойових уражень у реальних операціях на Близькому Сході, в Африці та Європі. Це не просто цифра — це сотні збережених життів, захищених баз і зірваних атак дронів, які коштують у рази дешевше за традиційні зенітні ракети.
Історія створення: від сонаробуїв до бойового поля
Усе починалося в Аризоні, в невеликій компанії Advanced Ceramic Research. На початку 2000-х інженери отримали контракт від Управління військово-морських досліджень США на створення малого безпілотника, який можна запускати з контейнера для сонаробуїв літаків P-3 Orion. Ідея була простою й геніальною: скинути апарат у море або з повітря, розкрити крила й отримати розвідувальні дані там, куди важко або небезпечно дістатися manned-платформі.
Перший політ відбувся 2007 року з борту Beechcraft C-12 Huron. Апарат важив усього 5,9 кг, мав розмах крил 1,47 м і електричний штовхаючий гвинт. Він міг працювати до двох годин, передавати дані на відстань до 130 км і діяти в рої. У 2014 році Національне управління океанічних і атмосферних досліджень NOAA почало використовувати Coyote для збору даних усередині ураганів — температури, тиску, вологості й вітру на небезпечних висотах, куди екіпаж P-3 не завжди міг зайти.
Raytheon придбав компанію-розробника у 2015 році й швидко побачив потенціал за межами метеорології. Паралельно зросла загроза від комерційних і саморобних дронів. Армії США потрібен був дешевий, масовий засіб перехоплення, який не спустошував би боєкомплект дорогих ракет. Так народилася програма C-UAS (counter-unmanned aircraft system), а Coyote став її ключовим елементом.
Технічні варіанти: три покоління, три філософії
Сімейство Coyote еволюціонувало в три основні гілки. Кожна відповідає різним завданням — від м’якого впливу до жорсткого ураження.
| Варіант | Призначення | Тип ефекту | Швидкість | Дальність / витривалість | Ключові особливості |
|---|---|---|---|---|---|
| Block 1 / 1B | Метеорологія, рання розвідка, базова C-UAS | Кінетичний (удар або 1,8 кг осколкова БЧ) | Крейсерська ~102 км/год, максимальна ~130 км/год | 1–2 години, до 30 000 футів | Розкладні крила, запуск із сонаробуїв, робота в рої, взаємозамінні корисні навантаження |
| Block 2 (кінетичний) | Перехоплення дронів Class I–II, у тому числі швидких і маневрених | Кінетичний (радіочастотна ГСН + осколково-фугасна БЧ) | 345–370 миль/год (555–595 км/год) | 10–15 км, термінальне барражування до 4 хв + повторна атака | Рейковий запуск + ракетний прискорювач + турбіна, 4 висувні керма, оптимізована для роїв, низька вартість (~100 тис. дол.) |
| Block 3 / Coyote LE SR (некінетичний) | Боротьба з роями, РЕБ, розвідка, ретрансляція, точкові удари | Некінетичний (електронна війна, корисні навантаження) | Крейсерська 60 вузлів (~111 км/год), спринт 100+ вузлів | 160+ км, до 90 хв | Діаметр 15 см, вага <12–18 кг, колаборативна автономія, можливість відновлення, запуск з Bradley, вертольотів, кораблів |
Block 2 — це вже не дрон у класичному розумінні, а високошвидкісний перехоплювач з турбореактивним двигуном. Після старту з рейкової пускової установки ракетний прискорювач виводить його на траєкторію, потім умикається турбіна. Радіочастотна головка самонаведення ловить ціль, а осколкова бойова частина створює хмару вражаючих елементів, ідеальну проти маленьких і середніх БПЛА. Якщо промах — апарат може зробити повторний захід.
Block 3 (або Coyote Launched Effect Short Range) — це вже інша філософія. Тут акцент на некинетичному впливі: глушіння, спотворення сигналів, створення перешкод. Апарат може барражувати над районом, вражати кілька цілей однією місією, а потім повертатися для перезарядки або повторного використання. У 2025 році вперше успішно запустили LE SR з вертольота Bell 407 і з пускової установки TOW на бойовій машині Bradley — це відкрило нові сценарії застосування в маневровій обороні.
Інтеграція з KuRFS: очі та кулак в одній системі
Сам по собі Coyote — це лише ефектор. Його справжня сила розкривається в парі з радаром KuRFS (Ku-band Radio Frequency Sensor). Цей радар забезпечує кругове сканування на 360 градусів, виявляє і супроводжує цілі на значних відстанях навіть у складних умовах. Разом вони формують ядро армійської системи LIDS (Low, slow, small unmanned aircraft Integrated Defeat System).
KuRFS фіксує дрон або рій, передає дані в систему управління, а Coyote виходить на перехоплення за лічені секунди. Така архітектура дозволяє ефективно працювати як проти поодиноких загроз, так і проти масованих атак. Випробування 2024–2026 років показали скорочення часу на ураження кількох цілей і високу стійкість до маневрених дронів.
Бойове застосування: 170 підтверджених уражень і реальна економіка
До кінця 2024 року Coyote Block 2 вже мав понад 170 підтверджених бойових уражень у регіонах CENTCOM, AFRICOM та EUCOM. Системи розгорнуті на 36 майданчиках за межами США.
У реальних умовах на Близькому Сході Coyote захищав бази від атак іранських і хуситських дронів. Кожен перехоплювач коштує приблизно 100 тисяч доларів — у десятки разів дешевше за зенітні ракети класу SM-2 чи Patriot. Це змінює економіку оборони: замість того щоб витрачати мільйони на одну ціль, можна використовувати рій недорогих ефекторів.
На флоті США Coyote з’явився на есмінцях типу Arleigh Burke — пускові установки з’явилися на кормовій надбудові USS Bainbridge, USS Winston S. Churchill та інших кораблях. Це дозволяє захищати авіаносні групи від дронових атак без перевантаження вертикальних пускових установок дорогими ракетами.
Контракти, виробництво та міжнародна експансія
29 вересня 2025 року Пентагон уклав з Raytheon контракт на 5,04 мільярда доларів на постачання пускових установок (стаціонарних і мобільних), кінетичних і некинетичних ефекторів та радарів KuRFS. Період виконання — до вересня 2033 року. Це найбільший контракт на системи протидії дронам в історії компанії.
Паралельно Raytheon розгортає локальне виробництво в Об’єднаних Арабських Еміратах на базі Tawazun Industrial Park. Це робить ОАЕ регіональним хабом технологій C-UAS і дозволяє союзникам отримувати системи швидше та з меншою залежністю від американських ланцюгів постачання.
Чому Coyote важливий саме зараз
Світова війна дронів триває. Дешеві квадрокоптери та саморобні БПЛА стали масовою зброєю, здатною насичувати поле бою й виснажувати дорогу ППО. Традиційні зенітні комплекси чудово справляються з крилатими ракетами та літаками, але економічно неефективні проти роїв дронів вартістю в кілька тисяч доларів.
Coyote пропонує інший підхід: attritable (витратний або частково відновлюваний) засіб, який можна використовувати масово, запускати з будь-якої платформи — від джипа до вертольота й корабля — і швидко переналаштовувати під завдання. Кінетична версія дає жорстке ураження, некинетична — м’який вплив без великої кількості уламків і з можливістю повторного застосування.
Система вже довела свою ефективність у реальних боях. Контракт на 5 мільярдів доларів і розгортання на нових платформах показують, що американська армія і флот вважають Coyote не тимчасовим рішенням, а довгостроковою основою протидії безпілотним загрозам.
Технологія продовжує розвиватися: з’являються нові варіанти з колаборативною автономією, розширюється номенклатура корисних навантажень, удосконалюються алгоритми боротьби з роями. У найближчі роки Coyote, ймовірно, стане ще більш інтегрованим у єдину мережецентричну архітектуру battlefield — разом з іншими сенсорами, системами РЕБ і, можливо, навіть directed-energy weapons.
Маленький хижак, народжений для ураганів, сьогодні полює на дрони по всьому світу. І, судячи з усього, це полювання тільки розгортається.



