Катастрофічна ситуація склалася у Вищетарасівці на Дніпропетровщині. Село в Нікопольському районі щодня зазнає ударів з боку окупованої Запорізької АЕС в Енергодарі. Після кожного прильоту люди залишаються безпорадними: полум’я знищує цілі вулиці, а гасити його нічим — вода тут на вагу золота. Медики, поліція та пожежники сюди не приїжджають через безпекову ситуацію.
Що відбувається у селі
Ще на в’їзді у Вищетарасівку видно джерело біди. Окупована станція розташована за десяток кілометрів. З 2022 року ворог б’є по цивільному селу спочатку артилерією та «Градами», а потім — ФПВ-дронами. Мешканці кажуть: «Магазин гепнули та і все». Це влучання знищило чи не останній магазин. Колишній ринок з городиною теж зник.
Галина, мешканка села, розповідає: «Щоб виїхати у районний центр, треба пройти 15 кілометрів під дронами. Пішки, на велосипедах, на мотоциклах — на всьому, що їздить».
Від підриву Каховської ГЕС до знищення станції води
Вищетарасівка завжди славилася овочами та фруктами. Після підриву Каховської ГЕС вода зникла, і вирощувати городину стало важко. Місцеві ділили воду по краплинах. Міжнародні партнери з Данії передали сучасну станцію очищення води. Вона працювала недовго: російський обстріл розбив приміщення старої лікарні, де видавали питну воду. Дах знищено, обладнання згоріло.
Марина Петровська, в.о. старости, зазначає: «В селі залишились лише колодязі для гігієни та їжі. Машина для підвезення води розбита, підвезення повністю зупинили».
Росіяни цілеспрямовано б’ють дронами по оселях. Жителі борються з вогнем самотужки. Петровська додає: «Немає можливості заїхати підрозділам ДСНС. Пожежі виникають майже щодня з початку червня. Людина похилого віку може згоріти живцем». Мобільний зв’язок відсутній понад два роки, електропостачання — з травня. Екстрені служби сюди не їдуть.
Галина каже: «Ми нікому не потрібні. Голова громади забув про село. Ми маленька жменька, яка тримається і сама ремонтує газ, світло, тягне воду, лагодить дахи».
Найтяжче — доправляти поранених. Один чоловік помер, бо не встигли передати медикам. Тіло загиблої жінки лежало під руїнами понад три доби. Наталя, мешканка, згадує: «Небіжчиків вивозили. Минулого разу на звичайній тачці 12 кілометрів хлопці вивозили тіло».
Офіційну евакуацію родин з дітьми оголосили лише у травні. Люди похилого віку тримаються за домівки — їм нікуди виїжджати. Селяни благають владу привозити харчі та забезпечувати супровід для медиків. Вони наводять приклад сусіднього Біленького в Запорізькій області, де місцева влада організовує постійний супровід служб і підвіз продуктів.
Зараз у Вищетарасівці без допомоги залишаються шість сотень мешканців. Вони виживають щодня під прямим вогнем ворога.
About the Author
