Тарас Чмут поєднує в собі бойовий досвід морського піхотинця з холодним аналітичним розумом і непохитною відданістю справі. Він не просто волонтер чи експерт — це людина, яка системно перетворює донати на реальну зброю, що рятує життя захисників. Під його керівництвом фонд «Повернись живим» став найбільшим мілітарним благодійником країни, залучивши понад мільярд доларів і запустивши проєкти на кшталт «Дронопад», що вже знищили тисячі ворожих дронів.
Його шлях почався ще в підлітковому віці з маленького блогу про армію і переріс у вплив, який відчувають і військові на фронті, і високопосадовці в Києві. Чмут не боїться говорити правду про проблеми мобілізації, управління військом і необхідність реформ, навіть коли це не подобається владі. Саме така прямота робить його голосом, якому довіряють мільйони українців.
Сьогодні Тарас Чмут — це не лише директор фонду, а й член наглядових рад ключових оборонних інституцій, співзасновник Militarnyi і людина, яка щодня доводить: волонтерство може бути потужнішим за державні механізми, коли за ним стоїть професійність і чесність.
Ранні роки: як Коростишів сформував майбутнього морпіха
Народжений 13 жовтня 1991 року в Коростишеві на Житомирщині, Тарас Чмут зростав у родині, де батько був підприємцем, а мати працювала в міжнародній організації ПРООН. Це середовище дало йому не лише стабільність, але й ширший погляд на світ. Уже в 16 років, у 2008-му, він разом із однодумцями запустив Український мілітарний портал — сайт, який тоді здавався просто хобі підлітка, а став фундаментом професійної репутації.
Хлопець, який ще не закінчив школу, уже розбирався в танках, артилерії та військовій техніці краще за багатьох дорослих. Ця пристрасть не була випадковою — вона народжувалася з бажання розуміти, як працює оборона країни. Паралельно з навчанням у Національному авіаційному університеті на спеціальності «Комплекси пілотажно-навігаційного обладнання» Чмут не просто вивчав авіоніку. Він уже координатор громадянської мережі ОПОРА у Житомирській області, а з 2014 року — активний волонтер проєкту «Мілітарна допомога».
Ці ранні кроки заклали основу всього, що сталося далі. Хлопець із невеликого міста перетворив цікавість у професію, яка сьогодні рятує тисячі життів. Його перші матеріали на порталі були не просто текстами — вони несли знання, яких бракувало суспільству в умовах гібридної війни.
Освіта та перший крок у професійний мілітаризм
Закінчивши магістратуру НАУ у 2015 році з кваліфікацією наукового працівника в сфері авіоніки, Чмут міг би обрати спокійну кар’єру в авіації. Але вибрав інше — підписав контракт зі Збройними силами. Цей вибір став поворотним: від теорії до практики, від приладів у лабораторії до окопів на Донбасі.
Його технічна освіта стала в пригоді під час служби. Знання електроніки та навігації допомогли освоїти безпілотники RQ-11 Raven, пройти курси від британських інструкторів і навіть отримати сертифікат інструктора НАТО в Литві. Це не були формальні папірці — це інструменти, які він одразу застосовував на практиці.
Бойовий шлях у морській піхоті: досвід, що формує погляди
У 2015 році Тарас Чмут потрапив до 501-го окремого батальйону морської піхоти як стрілець. Згодом його перевели до 137-го батальйону в Одесі, де він став командиром відділення безпілотної авіації, а пізніше — командиром взводу розвідки. З жовтня 2016 по червень 2017-го він брав участь у бойових діях під Широкиним і Павлополем.
Служба дала йому не лише медалі, а й глибоке розуміння реалій фронту. Він бачив, як бракує техніки, як бюрократія заважає ефективності, як командири іноді ігнорують потреби солдатів. Саме тоді народилися його знамениті «Щоденники морпіха» — щирі записи, що розкривали правду про війну. Вони не завжди подобалися командуванню, але стали важливим голосом для суспільства.
Демобілізувавшись у 2017-му в званні сержанта, Чмут не залишив армію. Він повернувся до Militarnyi (тоді ще Українського мілітарного порталу) і почав поєднувати аналітику з волонтерством. Цей досвід став основою його пізніших заяв: він ніколи не говорить абстрактно, а завжди з позиції людини, яка сама стояла в окопах.
Перехід до волонтерства: від допомоги на фронті до системної роботи
З 2014 року Чмут координував проєкт «Мілітарна допомога», забезпечуючи снайперів модернізованими гвинтівками, прицілами та іншим обладнанням. Це було не просто «привезти рюкзаки» — це була точна, професійна підтримка конкретних підрозділів. Після демобілізації він став співзасновником аналітичного відділу фонду «Повернись живим», а 24 листопада 2020 року очолив організацію.
Під його керівництвом фонд перетворився з невеликої волонтерської групи на потужну структуру, яка працює як справжній deep state в обороні. Чмут впровадив системний підхід: аналіз потреб, прозорі закупівлі, співпраця з виробниками і державою. Результат не забарився.
«Повернись живим» під керівництвом Чмута: мільярди на перемогу
З початку повномасштабного вторгнення фонд під керівництвом Тараса Чмута залучив близько мільярда доларів для Сил оборони. Це не сухі цифри — це тисячі дронів, РЕБ-системи, автомобілі, навчання і навіть перший в історії благодійний Bayraktar TB2 за 16,5 мільйона доларів, отриманий у 2022 році.
Одним із найяскравіших проєктів став «Дронопад». Запущений кілька років тому, він уже допоміг знешкодити тисячі ворожих БПЛА, а ефективність вражає: кожна гривня інвестиції приносить ворогу збитків у десятки разів більше. Фонд забезпечує сотні підрозділів спеціальним обладнанням, навчає операторів і постійно вдосконалює підходи.
У 2025 році стався рекорд — грант у 19 мільярдів гривень (приблизно 460 мільйонів доларів) від європейської країни. Це перший випадок, коли іноземна держава передає такі кошти через благодійний фонд. Чмут особисто працював над цією угодою, демонструючи, що професійність і довіра перемагають бюрократію.
Тарас Чмут довів: волонтерство може бути потужнішим за державні механізми, коли за ним стоїть експертиза, чесність і стратегічне мислення.
Ключові досягнення фонду «Повернись живим» під керівництвом Тараса Чмута
Ось кілька найважливіших проєктів, які ілюструють масштаб роботи:
| Рік | Проєкт / досягнення | Вплив |
|---|---|---|
| 2022 | Закупівля Bayraktar TB2 | Перший летальний дрон від благодійників, посилення ударних можливостей ЗСУ |
| 2024–2025 | «Дронопад» | Тисячі збитих ворожих БПЛА, обладнання для 100+ підрозділів |
| 2025 | Рекордний грант 19 млрд грн | Міжнародна довіра та масштабна підтримка Сил оборони |
| 2022–2026 | Загальний збір | Близько 1 млрд доларів на техніку, навчання та РЕБ |
Джерело даних: Forbes.ua та офіційні звіти фонду. Кожен рядок цієї таблиці — це сотні врятованих життів і тисячі кілометрів фронту, де українські воїни отримують перевагу.
Голос правди: Чмут як військовий аналітик
Тарас Чмут не обмежується лише донатами. Він веде подкаст «Фронтова поплава», пише аналітику для Militarnyi і регулярно коментує ситуацію на фронті. Його оцінки завжди тверезі: він говорив про ризик програшу війни на виснаження ще тоді, коли багато хто вірив у швидку перемогу.
У 2025–2026 роках Чмут відкрито критикував проблеми з мобілізацією, хаос у командуванні та відсутність реформ. Він прямо каже: без системних змін фронт може посипатися. Але водночас підкреслює успіхи — як Україна виграла «битву за зиму» 2026-го, звільнивши більше територій, ніж втратила.
Його слова не залишаються просто словами. Призначення до наглядової ради Агенції оборонних закупівель (АОЗ) у 2024-му (і повторне в 2026-му) та до наглядової ради НАУ показують, що держава чує цей голос. Навіть коли його тимчасово відкликали з ради в січні 2025-го, Чмут продовжив працювати на результат.
Вплив на суспільство: чому Чмут став символом
Тарас Чмут — це приклад того, як одна людина може змінити правила гри. Він не йде в політику, не шукає популярності, а просто робить свою справу. Його довіра серед військових величезна, бо вони знають: цей чоловік сам був там, де зараз вони.
Для початківців у волонтерстві Чмут показує: починай з малого, але роби професійно. Для просунутих — що системність і аналітика важливіші за емоції. Він часто повторює, що війна — це не лише зброя, а й люди, логістика, технології та чесність.
Його шлях надихає тисячі: від підлітка з Коростишева до людини, яка впливає на оборонну політику країни. І поки триває війна, голос Тараса Чмута залишатиметься одним із найважливіших у інформаційному просторі України.
Його робота продовжується щодня — у переговорах з партнерами, аналізі потреб фронту та пошуку нових рішень. Тарас Чмут не просто допомагає армії. Він будує майбутнє, де Україна буде сильнішою, ніж будь-коли.
About the Author
