15 травня Україна та Росія здійснили обмін полоненими за формулою «205 на 205». Це перший етап масштабного обміну «1000 на 1000». Про це повідомив президент Володимир Зеленський.
Кого вдалося повернути
З російського полону звільнили воїнів ЗСУ з різних родів військ: Військово-Морських Сил, Сухопутних військ, Десантно-штурмових військ, Територіальної оборони, Повітряних Сил, Нацгвардії та Державної прикордонної служби. Серед них рядові, сержанти й офіцери. Більшість утримувалися в полоні з 2022 року.
Захисники потрапили в полон у Маріуполі та на «Азовсталі», на Донецькому, Луганському, Харківському, Херсонському, Запорізькому, Сумському, Київському напрямках і на ЧАЕС.
За даними омбудсмена Дмитра Лубінця:
- представники десантно-штурмових, мотопіхотних, механізованих військ і морської піхоти;
- переважно рядовий і сержантський склад, а також офіцери та капітани;
- всі підтверджені в полоні через МКЧХ;
- наймолодшому — 21 рік, найстаршому — 62;
- двоє святкують день народження сьогодні — по 40 і 36 років;
- 21 захисник має або скоро матиме день народження в травні;
- серед звільнених — 5 однофамільців.
Чим вирізняється цей обмін
Обмін особливий: 95% звільнених (193 із 205) утримувалися в полоні з 2022 року, зокрема оборонці Маріуполя та «Азовсталі». Серед них — військові «Азову», яких Росія рідко віддає. Повернувся також захисник, засуджений у РФ і помилуваний. Координаційний штаб наголошує: ключовий принцип — тривалість полону. Звільнено понад пів сотні офіцерів, серед них нацгвардієць із ЧАЕС.
У мережі з’явилися перші фото й відео звільнених. Посередниками стали ОАЕ та США.
Обмін передували домовленості, про які заявляв президент США Дональд Трамп після розмов із Путіним. Йшлося про триденне перемир’я 9–11 травня та обмін. Зеленський підтвердив готовність Києва. У Кремлі визнали угоди, але згодом Путін заперечив пропозиції від України. Джерело в Офісі президента заявило: РФ намагається зірвати процес. Затримку пояснюють позицією Росії. Зеленський наголосив: гарант виконання — США.



