
Зоопарк РЛС — це мобільний радіолокаційний комплекс, який перетворює хаос артилерійського бою на точну карту ворожих позицій. Розроблений ще за радянських часів, він еволюціонував у сучасну систему, здатну за лічені секунди фіксувати траєкторії снарядів, обчислювати точки запуску і передавати координати для контрвогню. У реальних бойових умовах, особливо під час повномасштабного вторгнення Росії на Україну, «Зоопарк» став одним із ключових інструментів артилерійської розвідки, хоча й демонструє вразливість до сучасних засобів ураження.
Комплекс поєднує потужну трьохкоординатну РЛС з автоматизованою обробкою даних, дозволяючи одночасно відстежувати до дюжини цілей і коригувати власний вогонь. Для початківців це — «очі» артилерії, які бачать крізь дим і відстань, а для просунутих користувачів — складна система з фазированою антеною, адаптивними алгоритмами та інтеграцією з іншими засобами розвідки. Його історія, технічні деталі та бойове застосування розкривають, як радянська спадщина адаптувалася до викликів XXI століття.
Сьогодні «Зоопарк РЛС» продовжує еволюціонувати: модифікації 2025 року включають додатковий захист від дронів-камікадзе, а втрати в бойових діях підкреслюють, наскільки критичною залишається ця техніка для контрбатарейної боротьби.
Історія створення та еволюція комплексу «Зоопарк»
Розробка «Зоопарку» розпочалася наприкінці 1970-х років у СРСР як відповідь на потреби сучасної артилерійської війни. Головним виконавцем став НДІ «Стріла» з Тула під керівництвом В. І. Симачова. Комплекс створювали на заміну застарілій станції АРК-1 «Рись», розміщуючи обладнання на шасі високопрохідного гусеничного тягача МТ-ЛБу. Паралельно велася робота над конкурентом — комплексом 1Л220 від НВК «Іскра» в Запоріжжі.
Розпад Радянського Союзу роз’єднав зусилля: українська сторона довела свій варіант до прийняття на озброєння в 2003 році як 1Л220У, а росіяни в 2007-му запустили у серію 1Л219М. У серпні 2013 року на авіасалоні МАКС концерн «Алмаз-Антей» представив глибоко модернізовану версію — «Зоопарк-1М» (індекс 1Л260). Модернізація торкнулася програмного забезпечення, зв’язку та алгоритмів обробки сигналів, що підвищило точність і стійкість до перешкод.
З того часу комплекс активно постачався в російські війська, хоча експортних контрактів офіційно не зафіксовано. Кожна ітерація відображала уроки попередніх конфліктів: від локальних війн 2010-х до повномасштабних бойових дій, де «Зоопарк» став не просто розвідником, а справжнім координатором артилерійського дуелю.
Принцип роботи контрбатарейної РЛС «Зоопарк»
Основна ідея «Зоопарку» полягає в пасивному спостереженні за польотом снарядів противника. Трьохкоординатна моноімпульсна РЛС з фазированою антенною решіткою в діапазоні G-H (близько 5 см) випромінює сигнали, фіксує відбивання від снарядів, мін чи ракет у повітрі. Система миттєво обчислює повну траєкторію: точку запуску, вершину польоту та район падіння. Час повного розрахунку не перевищує 20 секунд.
Автоматика дозволяє одночасно супроводжувати до 12 цілей (у старіших версіях — 4), визначати понад 70 позицій за хвилину. Дані передаються на командний пункт або безпосередньо на артилерійські підрозділи для контрвогню. Комплекс не тільки розвідує ворожі позиції, а й коригує власний вогонь, стежить за повітряним простором і навіть виявляє БПЛА на невеликих висотах.
Сектор огляду сягає 90° по горизонту і 40° по вертикалі. Адаптивні алгоритми борються з активними перешкодами, а частотний маневр ускладнює прицілювання ворожим РЛС. Усе це робить «Зоопарк» універсальним інструментом, який працює з маршу і розгортається менш ніж за 5 хвилин.
Технічні характеристики основних модифікацій
Кожна версія «Зоопарку» має свої сильні сторони, адаптовані до різних завдань. Базова 1Л219М розміщена на одному шасі МТ-ЛБу, екіпаж — три особи. Бронювання протистоїть стрілецькій зброї та осколкам, максимальна швидкість — 62 км/год, запас ходу — 500 км. Потужність передавача сягає 30 кВт.
Модернізований «Зоопарк-1М» (1Л260) важить близько 38 тонн, розгортається за 5 хвилин і працює безперервно до 8 годин. Він оснащений покращеними алгоритмами розпізнавання і може інтегруватися з безпілотниками для підтвердження цілей. Українська версія 1Л220У, навпаки, акцентує на сумісності з національними системами управління вогнем.
Для наочності порівняємо ключові параметри в таблиці.
| Параметр | 1Л219М «Зоопарк-1» | 1Л260 «Зоопарк-1М» | 1Л220У «Зоопарк-2» |
|---|---|---|---|
| Дальність розвідки мінометів (км) | 13–22 | 17–23 | 15–20 |
| Дальність для артилерії 155 мм (км) | 10–20 | 15–23 | 12–18 |
| Дальність для РСЗО (км) | 15–35 | 25–40 | 20–30 |
| Дальність для тактичних ракет (км) | 40–45 | 45+ | 40 |
| Кількість супроводжуваних цілей | 4–12 | до 12 | до 8 |
| Час розгортання (хв) | менше 5 | менше 5 | менше 6 |
Дані таблиці базуються на відкритих технічних описах виробника та незалежних аналізів (джерело: НДІ «Стріла», militarnyi.com). Реальні показники залежать від умов місцевості та електронної боротьби.
Бойове застосування «Зоопарку» в сучасних конфліктах
Перше бойове хрещення комплекс пройшов у Сирії 2016 року, де дві станції 1Л219М допомагали виявляти позиції повстанців. Але справжнім випробуванням стала війна в Україні з 2022 року. Російські війська активно застосовували «Зоопарк» для контрбатарейної боротьби, особливо на Донецькому та Запорізькому напрямках. Система швидко засікала українські HIMARS, «Гради» та гаубиці, передаючи дані для відповідного удару.
Однак успіхи супроводжувалися значними втратами. За даними OSINT-аналітиків, станом на 2025 рік знищено щонайменше 15 комплексів 1Л260 «Зоопарк-1М» і 8 одиниць базової версії. Яскраві приклади — ураження на Донеччині HIMARS у травні 2024-го чи дронами розвідників у червні 2025-го. Одна станція 1Л261 навіть стала трофеєм ЗСУ під час харківського контрнаступу 2022 року.
У 2025 році росіяни почали модернізувати техніку: одну з РЛС обшили гумовими екранами та металевими решітками для захисту від FPV-дронів. Це свідчить про усвідомлення вразливості — активне випромінювання робить «Зоопарк» легкою ціллю для антирадарних ракет і дронів. Попри це, комплекс залишається ефективним, коли працює в парі з безпілотниками та швидко змінює позицію.
Вразливості, захист та перспективи розвитку
Головним слабким місцем «Зоопарку» є саме його активна РЛС: випромінювання легко виявляється ворожими системами радіотехнічної розвідки. Мала висота антени і необхідність працювати поблизу лінії фронту (часто за 15–20 км) роблять його вразливим до артилерії, дронів і ракет. Екіпаж захищений лише протипульним бронюванням, а час роботи на одній позиції обмежений 15–20 хвилинами.
Виробник постійно вдосконалює систему: нові алгоритми компенсації перешкод, інтеграція з РЕБ і зменшення часу розгортання. Перспективи пов’язані з переходом на колісне шасі для кращої мобільності та повною цифризацією. У контексті сучасної війни «Зоопарк» демонструє, як важлива інтеграція розвідки в єдину мережу — від РЛС до дронів і супутників.
Для українських сил розуміння принципів роботи ворожого «Зоопарку» стало запорукою ефективної протидії. Тактичні прийоми — маскування, часті переміщення артилерії та використання антирадарних боєприпасів — вже неодноразово доводили свою дієвість.
Практичні аспекти експлуатації для військових спеціалістів
У реальних умовах розрахунок «Зоопарку» працює як єдиний механізм: оператор контролює екран, технік забезпечує живлення, командир приймає рішення про зміну позиції. Навчання включає імітацію польотів усіх типів снарядів на фоні перешкод. Комплекс автономний, але найкраще проявляє себе в бригадній ланці, де дані від «Зоопарку» доповнюються розвідкою БПЛА.
Для початківців важливо запам’ятати: ефективність залежить не тільки від техніки, а й від тактики. Швидке розгортання, маскування і швидка евакуація — запорука виживання. Просунуті користувачі цінують можливість моніторингу БПЛА на швидкостях до 60 км/год і точність визначення координат до кількох метрів.
У підсумку «Зоопарк РЛС» залишається яскравим прикладом того, як радянська інженерна школа адаптувалася до цифрової війни. Його історія ще далеко не завершена — нові модифікації та уроки бойового застосування продовжують формувати обличчя сучасної артилерійської розвідки.



