
2с17, або 2С17-2 «Нона-СВ», — це 120-мм самохідна артилерійська установка, яка втілює ідею універсальної зброї для мотострілкових підрозділів. Радянські конструктори мріяли про машину, здатну одним пострілом виконувати завдання гармати, гаубиці та міномета, але проєкт залишився на папері. Сьогодні українські інженери вдихнули в нього нове життя, встановивши башту від десантної «Нони» на шасі БМП-1 та БРМ-1К. Результат — мобільна, надійна й вкрай ефективна машина, яка нищить ворожі позиції, бронетехніку та живу силу на відстані до 12 кілометрів.
У реаліях сучасної війни 2с17 стала справжнім порятунком для артилерійських батарей ЗСУ. Вона поєднує високу прохідність гусеничного шасі, універсальність 120-мм боєприпасів і здатність швидко змінювати позиції, уникаючи контрбатарейного вогню. Для початківців це просто «самохідка, яка стріляє і їде», для просунутих — майстер-клас балансу між вогневою потужністю, живучістю та логістикою. За даними відкритих джерел, Україна налагодила серійне виробництво таких гібридів ще у 2023 році, і вони вже встигли зарекомендувати себе в гарячих точках фронту.
Ця машина не просто техніка — вона символізує українську винахідливість, коли обмежені ресурси перетворюються на перевагу. Від забутого технічного проєкту 1970-х до реальної зброї, яка щодня рятує життя наших бійців, — ось шлях 2с17. Далі розберемо все по поличках: від історії до тактики застосування.
Історія створення: радянський задум, який не встигли втілити
Усе почалося наприкінці 1970-х, коли в СРСР з’явилася легендарна 2С9 «Нона-С» — легка десантна самохідка на базі БТР-Д. Її 120-мм гармата-міномет 2А51 вражала універсальністю: вона стріляла прямим наведенням як гармата, навісним вогнем як гаубиця і мінами як міномет. Керівництво Міністерства оборони зрозуміло — така зброя потрібна не тільки десантникам, а й мотострілковим батальйонам сухопутних військ.
Розробку доручили СКБ Мотовилихинських заводів. З’явилися два варіанти: 2С17 «Нона-СВ» на базі 2С1 «Гвоздика» і 2С17-2 «Нона-СВ» на шасі БРМ-1К — розвідувальної машини з відмінною прохідністю. Останній проєкт дійшов лише до стадії технічного проєкту. Головна мета — підвищити вогневу міць і живучість порівняно з буксированою артилерією, особливо в умовах заражених територій. Але у 1982 році роботи закрили на користь інших напрямків, і 2с17 залишилася на папері.
Чому? Радянська машина бюрократії часто ховала перспективні ідеї під сукно. Проте концепція не зникла. У 2021 році українські ремонтники на Шепетівському заводі вирішили реалізувати мрію радянських конструкторів по-своєму. Вони взяли зношені башти від 2С9 і поставили їх на поширені шасі БМП-1 та БРМ-1К. Так народилася українська версія 2С17-2 — практична, дешева і вкрай потрібна.
Технічні характеристики: серце машини в деталях
Українська 2с17 зберігає всі переваги оригінального проєкту, але отримує нове дихання завдяки надійному шасі. Бойова маса — близько 13,25 тонни, що робить її легкою й маневреною. Екіпаж — всього чотири людини: командир, механік-водій, навідник і заряджаючий. Це мінімізує ризики в бою.
Основне озброєння — 120-мм нарізна напівавтоматична гармата-міномет 2А51 довжиною 25 калібрів. Куті вертикального наведення від -4° до +80° дозволяють вести вогонь як прямим наведенням, так і навісним. Горизонтальний кут — ±35°. Боєкомплект — 41 постріл, а в правому борту є спеціальний люк для подачі боєприпасів прямо з землі. Приціл 1П8 дає можливість працювати і з закритих позицій, і в прямій видимості.
Шасі БРМ-1К або БМП-1 забезпечує відмінну мобільність: швидкість по шосе до 65 км/год, по бездоріжжю — до 7 км/год, машина долає підйом 35°, стінку 0,7 м, рів 2,5 м і, головне, плаває. Дорожній просвіт 400 мм, індивідуальна торсіонна підвіска з гідроамортизаторами — все для того, щоб 2с17 долала будь-який рельєф. Довжина корпусу — 6,735 м, ширина — 2,94 м.
| Параметр | Значення | Порівняння з 2С9 «Нона-С» |
|---|---|---|
| Бойова маса | 13,25 т | Легша на 2-3 т завдяки іншому шасі |
| Швидкість по шосе | 65 км/год | Аналогічна, але краща прохідність |
| Дальність стрільби | до 12,5 км | Ідентична (ОФС 8,85 км, АРС — 12,8 км) |
| Боєкомплект | 41 постріл | Майже той самий |
| Екіпаж | 4 особи | Зменшений за рахунок оптимізації |
Джерела даних: Вікіпедія, Defence Express.
Ці цифри не просто сухі дані — вони означають, що 2с17 може швидко зайняти позицію, вистрілити серію і зникнути, поки ворог намагається відповісти.
Українська адаптація: інженерна винахідливість на практиці
Коли ресурс десантних шасі БТР-Д вичерпався, ЗСУ зіткнулися з проблемою: мало 2С9 «Нона-С», а потреба в універсальній артилерії зростала щодня. Шепетівський ремонтний завод знайшов геніальне рішення — зняти башти з наявних «Нон» і поставити їх на масові шасі БМП-1, БРМ-1К та навіть ПРП «Вал». Амбразури заварюють, додають кріплення — і готова машина.
У березні 2021 року з’явився перший прототип, а вже у 2023-му відео з чотирма-п’ятьма 2с17-2 облетіло мережу. Серійне виробництво дозволило суттєво збільшити кількість самохідних мінометів у лавах ЗСУ. За моїм досвідом спостереження за подібними проєктами, така модернізація економить ресурси: замість чекати нових машин — використовуємо те, що є в арсеналі.
Гібрид виявився вдалим. Шасі БМП більш поширене, легше обслуговувати, запасні частини доступні. Екіпажі швидко освоюють новинку, бо управління схоже на стандартні БМП. Результат — більше вогневої підтримки для піхоти без додаткового навантаження на логістику.
Бойове застосування: як 2с17 нищить ворога на передовій
З грудня 2022 року 2с17 активно працює на фронті. Вона ідеально підходить для контрбатарейної боротьби, знищення укріплень, бронетехніки та живої сили. Осколково-фугасні снаряди, активно-реактивні, кумулятивні — арсенал дозволяє адаптуватися до будь-якої цілі. Один постріл — і ворожа позиція перетворюється на місиво.
У реальних боях машина показала високу живучість завдяки швидкій зміні позицій. В одному з випадків прототип отримав пошкодження днища від FPV-дрона, але екіпаж вцілів і машину відремонтували. Це підкреслює, що навіть пошкоджена 2с17 продовжує служити. За даними відкритих джерел, такі гібриди вже встигли внести вагомий внесок у звільнення територій.
Для просунутих читачів цікаво: 2с17 дозволяє вести «вогонь на ураження» з закритих позицій, використовуючи коректовані дані від дронів. Початківцям поясню: уявіть, як легка самохідка, ніби тінь, підкрадається, б’є і зникає — саме так працює сучасна артилерія.
Переваги та недоліки: чому 2с17 — це розумний вибір
Головні плюси — універсальність, мобільність і простота обслуговування. Порівняно з буксированими мінометами вона захищає екіпаж броньованою кабіною. У порівнянні з важкими 152-мм гаубицями — легша, дешевша в логістиці і швидша в маневрі.
- Універсальність боєприпасів: один тип снарядів вирішує різні завдання — від мінометного навісного вогню до прямого пострілу по броні.
- Висока прохідність: плаваюче шасі дозволяє форсувати річки без переправи.
- Економія ресурсів: використовуємо радянський спадок по-новому, без потреби в імпорті.
- Живучість: швидкий вихід з-під обстрілу рятує життя.
Мінуси теж є: менша дальність, ніж у сучасних 155-мм систем, і обмежений боєзапас. Але в умовах позиційної війни ці недоліки компенсуються тактикою «б’єш і тікаєш».
Роль 120-мм універсальної артилерії в сучасному бою
У війні дронів і високоточної зброї 2с17 доводить, що класична артилерія нікуди не поділася. Вона доповнює HIMARS і «Богдану», закриваючи середню дальність. Для мотострілкових батальйонів це своя «кишенькова» артилерія, яка завжди поруч.
Тактика проста: дрон коригує, 2с17 вистрілює серію з 5-7 снарядів і відходить на 2-3 кілометри. Ворог не встигає відповісти. За моїми спостереженнями за подібними системами, така комбінація значно підвищує ефективність піхотних штурмів.
Майбутнє 2с17 залежить від запасу башт і шасі, але вже зараз вона стала одним із символів української адаптивності. Кожна така машина — це десятки врятованих життів і сотні знищених цілей. І поки війна триває, інженери продовжуватимуть вдосконалювати її, додаючи сучасні приціли чи захист від дронів.
2с17 — це не просто техніка. Це історія, як старий проєкт оживає в руках тих, хто вміє перемагати. І це лише початок.



