Жовтень 2022 року. Перший зенітний ракетний комплекс IRIS-T SLM прибуває в Україну, а разом із ним — непримітна на перший погляд вантажівка з пласкою антеною на даху. Саме ця машина, радіолокаційна станція TRML-4D від німецької компанії Hensoldt, стала очима комплексу, який невдовзі продемонструє рекордну ефективність перехоплення. Без радара навіть найкраща зенітна ракета — лише дорогий шматок металу, що не знає, куди летіти.
TRML-4D — це мобільний багатофункціональний радар середньої дальності, побудований на найсучаснішій технології активної фазованої антенної решітки. Він здатний одночасно супроводжувати близько 1500 повітряних цілей на відстані до 250 кілометрів — від стратегічного бомбардувальника до крихітного дрона з ефективною площею розсіювання у соту частку квадратного метра.
За понад три роки повномасштабної війни ця станція перетворилася з маловідомого експортного продукту на один із символів технологічної переваги української протиповітряної оборони. Розберемо, як влаштований цей радар, чому генеральний директор Hensoldt назвав його найкращим у світі у своєму класі, і скільки таких систем уже працює над українським небом.
Що ховається за абревіатурою TRML-4D
Назва розшифровується з німецької як Telefunken Radar Mobil Luftraumüberwachung — «мобільний радар спостереження за повітряним простором Telefunken». Так, той самий легендарний Telefunken, що колись робив радіоприймачі для половини Європи, заклав основу цілого сімейства військових РЛС. Сьогодні лінійку розвиває компанія Hensoldt — один зі світових лідерів у сфері військової сенсорики, що виокремилася зі структур Airbus.
Четверте покоління, власне TRML-4D, представили у 2018 році. Від попередників його відрізняє повністю цифрова архітектура та активна фазована антенна решітка (АФАР) на основі нітриду галію — напівпровідникового матеріалу, який витримує більші потужності й температури, ніж класичний арсенід галію. Простіше кажучи, антена складається з сотень мініатюрних приймально-передавальних модулів, кожен із яких працює як окремий маленький радар. Це дає системі вражаючу гнучкість: промінь можна миттєво перенаправляти електронікою, без жодного механічного руху.
Станція працює в C-діапазоні — золотій середині між дальністю виявлення та точністю супроводження. Антена обертається по азимуту, забезпечуючи круговий огляд, а по вертикалі промінь електронно сканує сектор аж до +70 градусів. Завдяки цьому радар бачить навіть цілі, що пікірують майже вертикально — типовий сценарій атаки балістики чи дрона-камікадзе на кінцевій ділянці.
Технічні характеристики: цифри, що вражають
Сухі параметри TRML-4D звучать як перелік рекордів. Але за кожною цифрою — конкретна бойова перевага: більше виявлених «Шахедів», більше перехоплених крилатих ракет, більше врятованих життів.
| Параметр | Значення | Що це означає на практиці |
| Дальність виявлення | до 250 км | Контроль повітряного простору цілої області з однієї позиції |
| Висота виявлення | до 30 км | Бачить цілі від надмалих висот до стратосфери |
| Кількість супроводжуваних цілей | близько 1500 одночасно | Масований наліт дронів і ракет не перевантажує систему |
| Мінімальна ЕПР цілі | 0,01 м² | Виявлення малих БпЛА та навіть артилерійських снарядів |
| Сектор сканування по куту місця | до +70° | Перехоплення цілей, що атакують із крутого пікірування |
| Тип антени | АФАР на нітриді галію | Стійкість до завад і миттєве перенацілювання променя |
Джерела даних: Hensoldt, Defense Express.
Окремої уваги заслуговує демонстрація можливостей, яку виробник показував на відео: станція супроводжувала артилерійський снаряд на умовній дальності 96 кілометрів. Снаряд — це об’єкт розміром із пляшку, що летить зі швидкістю кілька сотень метрів за секунду. Якщо радар бачить його, то ударний дрон чи крилата ракета для нього — велика й помітна мішень.
Як TRML-4D працює у зв’язці з IRIS-T SLM
Радар — це головний сенсор батареї зенітного ракетного комплексу IRIS-T SLM виробництва Diehl Defence. Типова батарея складається з пункту управління вогнем, кількох самохідних пускових установок і однієї станції TRML-4D. Схема роботи нагадує злагоджений оркестр: радар виявляє та класифікує ціль, передає координати на пункт управління, той розподіляє цілі між пусковими, а ракета IRIS-T уже на фінальній ділянці захоплює об’єкт власною інфрачервоною головкою самонаведення.
У такій зв’язці комплекс уражає повітряні цілі на відстані до 40 кілометрів і на висотах до 20 кілометрів, а ефективність перехоплення IRIS-T SLM в Україні неодноразово наближалася до стовідсоткової.
Та обмежувати TRML-4D роллю «придатка» до зенітного комплексу було б несправедливо. Це повноцінна цифрова станція, яка інтегрується в єдину мережу обміну даними. Інформація з одного радара в режимі реального часу доступна іншим підрозділам ППО: мобільним вогневим групам, іншим ЗРК, командним пунктам. Один TRML-4D десь на Київщині фактично підсилює оборону одразу кількох напрямків. У сучасній війні перемагає не той, у кого більше стволів, а той, хто першим побачив і швидше передав дані.
Скільки радарів TRML-4D отримала Україна
Динаміка постачань — це окрема історія про те, як змінювалося ставлення партнерів до української ППО. Почалося все з однієї станції восени 2022 року, а далі цифри зростали лавиноподібно. Ось ключові віхи цього шляху:
- Жовтень 2022 — перший TRML-4D прибуває в Україну разом із дебютною батареєю IRIS-T SLM.
- 2023 рік — оголошено про передачу ще п’яти радарів, паралельно тривають навчання українських розрахунків.
- 2024 рік — пакет замовлень на понад 100 мільйонів євро, шість додаткових станцій до кінця року.
- Липень 2025 — контракт на 340 мільйонів євро, який охоплює додаткові TRML-4D та «дронобійні» радари Spexer 2000 Mk 3.
- Кінець 2025 року — за даними виробника, у межах замовлень для України передбачено 18 радарів у складі комплексів IRIS-T SLM, ще 16 станцій передано та працюють як окремі засоби виявлення.
Кожен пункт цього переліку — не просто рядок у звіті, а реальне посилення радіолокаційного поля над країною. Орієнтовна вартість однієї станції, виходячи з відомих контрактів, становить близько 17 мільйонів євро. Чимало? Безперечно. Але одна збита крилата ракета, що не долетіла до ТЕЦ чи житлового кварталу, окуповує ці витрати багаторазово. А у 2025 році Hensoldt відкрила в Україні сервісний центр, де фахівці діагностують і ремонтують станції без вивезення техніки за кордон — критично важливий крок для безперервності бойової роботи.
Чому TRML-4D називають найкращим у своєму класі
Гучні епітети у військовій сфері звучать часто, але тут вони мають під собою ґрунт. Бойовий досвід України став для цього радара найжорсткішим у світі полігоном: масовані комбіновані удари, активна радіоелектронна боротьба противника, полювання російських ракет на засоби ППО. Станція пройшла цей іспит — і саме український досвід підштовхнув європейські країни замовляти TRML-4D для власних армій у межах ініціативи European Sky Shield, до якої станом на 2025 рік долучилися 24 держави.
Багатопроменева доплерівська обробка сигналів дозволяє станції впевнено працювати в умовах інтенсивних завад і відрізняти реальні цілі від хибних — саме те, що потрібно у війні, де радіоелектронна боротьба стала повсякденністю.
Мобільність — ще один козир. Станція змонтована на вантажному шасі, швидко згортається й розгортається, а отже, може регулярно змінювати позиції. Для радара в сучасній війні це питання виживання: випромінюєш — тебе бачать, стоїш на місці — по тобі прилітає. TRML-4D грає у ці «шахи на швидкість» упевнено, поєднуючи потужність стаціонарної станції з рухливістю польової техніки.
Гнучкість застосування завершує картину. Той самий радар може чергувати як оглядова станція, наводити зенітний комплекс, видавати цілевказання мобільним групам або працювати вузлом у загальній мережі ППО. Універсальність без компромісів у якості — рідкісне поєднання навіть для найдорожчих систем озброєння.
Виклики та межі можливостей
Чесна розмова про техніку неможлива без згадки про слабкі місця. Жоден радар не скасовує фізику: надмалі висоти, рельєф, кривизна Землі обмежують виявлення цілей, що летять у складках місцевості. Саме тому Україна паралельно отримує радари малої дальності Spexer 2000 Mk 3, оптимізовані проти дронів, — вони закривають «мертві зони» великих станцій. Ешелонована ППО працює як шари цибулини: TRML-4D відповідає за середній радіус, менші сенсори — за ближній периметр.
Друге обмеження — кількість. Навіть три з лишком десятки станцій не можуть накрити суцільним полем країну розміром з Україну, особливо коли противник цілеспрямовано шукає й атакує радари. Тому кожне нове замовлення, кожен контракт на додаткові системи — це не бюрократична формальність, а буквально латання дірок у небесному щиті.
Німецький TRML-4D став прикладом того, як сучасна сенсорика змінює правила гри у протиповітряній обороні. Цифрова АФАР, що бачить артилерійський снаряд за десятки кілометрів, мережецентрична архітектура, мобільність і доведена в боях надійність — усе це перетворило станцію на еталон для цілого класу радарів середньої дальності. Для України ж ці машини — не абстрактні технології, а щоденний інструмент порятунку життів: кожна виявлена ціль означає спрацьовану тривогу, наведену ракету і ще одну ніч, яку міста пережили. І поки над країною літають «Шахеди» та крилаті ракети, антени TRML-4D обертатимуться без упину — мовчазні, уважні й невтомні вартові українського неба.
About the Author
