Лелека-100: український дрон-розвідник, який бачить усе

Білий птах із розмахом крил майже два метри безшумно ковзає над лінією фронту, а за десятки кілометрів від нього оператор бачить на екрані кожен окоп, кожну замасковану гармату ворога. Це Лелека-100 — розвідувальний безпілотник, який став одним із найвпізнаваніших символів української оборонної інженерії. Маленький, легкий, але з характером справжнього фронтового трудяги.

Цей апарат — не просто черговий дрон у довгому списку безпілотників. Лелека-100 пройшов шлях від першого польоту у 2017 році до повноцінного бойового інструмента, яким здійснювалася майже половина всіх розвідувальних вильотів на сході України ще до повномасштабного вторгнення. А у 2025 році він отримав друге дихання — модернізовану версію Лелека-100M2R із п’ятьма годинами польоту та дальністю зв’язку до 90 кілометрів.

Розберімо детально, що ховається під білим композитним корпусом цієї машини: історію створення, технічні характеристики, бойовий досвід і те, чому ворожі засоби радіоелектронної боротьби так часто виявляються безсилими проти цього «птаха».

Від ідеї до озброєння: історія Лелеки-100

Дніпровська компанія DeViRo (ТОВ «ВІК ДЕВІРО») почала роботу над безпілотником у 2014 році — у час, коли українська армія гостро потребувала власних очей у небі. Інженери поставили перед собою чітке завдання: створити компактний апарат, здатний вести аеророзвідку та картографування місцевості, передаючи дані на пункт управління захищеним каналом, який ворог не зможе перехопити. У лютому 2017 року Лелека-100 здійснив свій перший політ.

Далі — роки випробувань у найжорсткіших умовах, які тільки можна уявити: реальні бойові дії на Донбасі. Дрон літав в умовах активної протидії російських комплексів радіоелектронної боротьби, і саме цей досвід зробив його таким живучим. У жовтні 2020 року комплекс пройшов державні випробування, де його перевіряли на стійкість до засобів ППО та РЕБ. А наказом Міноборони №114 від 11 травня 2021 року Лелека-100 був офіційно прийнятий на озброєння Збройних Сил України.

За даними виробника, ще до повномасштабного вторгнення Лелека-100 був наймасовішим багатоцільовим БпЛА в зоні ООС — ним здійснювалося близько 46 % усіх бойових вильотів.

Цифра вражає, чи не так? Поки про український дронобуд говорили обережно і з недовірою, цей апарат уже тягнув на собі левову частку розвідувальної роботи армії. Станом на весну 2020 року військам було передано понад 300 таких безпілотників, а після лютого 2022-го виробництво зросло в рази.

Технічні характеристики Лелеки-100

Конструктивно це літак класичної аеродинамічної схеми з електричним двигуном, виготовлений із легких композитних матеріалів. Запускається з рук або з катапульти, а сідає за допомогою парашутної системи — зручно, коли поруч немає рівного майданчика. Ось ключові параметри базової версії та модернізації 2025 року.

Джерела даних: Мілітарний, Вікіпедія.

Окремої уваги заслуговує система керування. Це двосторонній цифровий канал із шифруванням, тож перехопити або підмінити відеосигнал між дроном та оператором практично неможливо. Автопілот дозволяє програмувати маршрут у візуальному режимі по супутникових мапах: оператор просто розставляє точки, а далі машина працює сама, роблячи знімки за заданими параметрами або транслюючи відео в реальному часі.

Анти-РЕБ: чому Лелеку так складно «заглушити»

Радіоелектронна боротьба — головний ворог будь-якого безпілотника. Російські комплекси глушать GPS, підміняють навігаційне поле, обривають канали зв’язку. І саме тут Лелека-100 показує свій головний козир: фірмову анти-РЕБ систему DeViRo, яка автоматично розпізнає середовище навмисного блокування сигналів GPS/Glonass і спроби спуфінгу — підміни координат.

Представники DEVIRO стверджують, що військові можуть навіть фізично вирізати GPS-модуль із літака — і апарат продовжить стабільно виконувати завдання.

Це не маркетингове перебільшення, а результат багаторічної еволюції під вогнем. Виробник організував безперервний цикл удосконалення: інструктори збирають відгуки екіпажів безпосередньо з фронту, а відділ R&D оперативно вносить зміни у програмне забезпечення та апаратну частину. Понад те, користувачі можуть самостійно оновлювати софт, підключившись до сервера компанії, — без поїздок у сервісний центр. Для фронтових умов це безцінно.

Бойове застосування: очі для артилерії

Основні задачі Лелеки-100 на війні виглядають так:

• аеророзвідка та виявлення позицій противника у глибокому тилу;
• визначення точних географічних координат цілей у режимі реального часу;
• коригування артилерійського вогню, зокрема у зв’язці з комплексом А1-СМ «Фурія»;
• картографування місцевості та моніторинг змін на полі бою;
• ретрансляція сигналу для ударних дронів (у версії M2R).

Кожен із цих пунктів — це врятовані життя українських піхотинців і знищена техніка окупантів. Артилеристи 44-ї окремої артилерійської бригади відзначали, що модернізований апарат став помітно стабільнішим у польоті за сильного вітру та стійкішим до ворожих засобів РЕБ. Коли дрон висить над ціллю, а батарея отримує координати з точністю до метрів, ефективність вогню зростає кардинально: менше снарядів, менше часу на позиції, менше шансів потрапити під контрбатарейний удар.

Білий силует Лелеки став настільки впізнаваним, що апарат перетворився на культурний феномен: йому присвячували пам’ятні монети й марки, а самі військові ласкаво називають його «пташкою». Зворушливо, що бойова машина отримала ім’я птаха, який в українській традиції символізує дім, родину й повернення.

Лелека-100M2R: нове покоління у зв’язці з «Булавою»

У 2025 році DeViRo презентувала глибоку модернізацію — Лелека-100M2R. Це вже не просто розвідник, а розвідник-ретранслятор, який увійшов до складу безпілотного авіаційного комплексу «БУЛАВА»: він шукає цілі для однойменного ударного дрона та забезпечує зв’язок на великих відстанях. Тандем працює як мисливець і його сокіл — один бачить, інший б’є.

Інженерні зміни вражають масштабом. Завдяки новій формі крил, модернізованій акумуляторній батареї та оновленій гвинтомоторній групі гарантований час польоту зріс із 3,5 до 5 годин. Дальність зв’язку стрибнула з 55 до 90 кілометрів. Оптичний модуль перероблено повністю: моторизований об’єктив, який страждав від проблем із фокусом після жорстких посадок, замінили мультисенсорною платформою з фіксованими лінзами та значно кращою стабілізацією зображення.

П’ять годин у повітрі та 90 кілометрів захищеного зв’язку перетворюють Лелеку-100M2R на повноцінний інструмент глибинної розвідки, здатний працювати далеко за лінією бойового зіткнення.

Скільки коштує і чи можна купити

Лелека-100 — це не окремий літачок, а повноцінний безпілотний авіаційний комплекс: до складу входять кілька планерів, наземна станція керування, катапульта та запасні частини. Вартість комплексу обчислюється мільйонами гривень і залежить від комплектації, тому волонтерські збори на «Лелеку» — завжди серйозний виклик для фондів. Цивільним особам апарат не продається: це військова техніка, постачання якої йде через Міноборони, ГУР та благодійні фонди, що працюють напряму з виробником. Цікаво, що дрон знайшов застосування і поза фронтом — окремі комплекси передавалися патрульній поліції для моніторингових задач.

Лелека-100 — це історія про те, як українська приватна компанія з Дніпра створила продукт, що пройшов шлях від дослідного зразка до одного з наймасовіших розвідувальних дронів найбільшої війни в Європі з 1945 року. Апарат еволюціонує швидше, ніж противник встигає адаптуватися: нові камери, посилений зв’язок, імунітет до глушіння GPS, інтеграція з ударними комплексами. І поки білий птах кружляє над позиціями ворога, українська артилерія бачить ціль — а отже, влучає. Саме така синергія розвідки й вогню сьогодні визначає, хто контролює поле бою.

About the Author

admin

Administrator

Visit Website View All Posts