Щороку 19 лютого Україна відзначає День Державного Герба — свято знака, якому понад тисячу років. Золотий тризуб на синьому щиті сьогодні дивиться на нас із паспортів, банкнот, шевронів захисників і фасадів державних установ, а його коріння сягає монет князя Володимира Великого, карбованих ще у X столітті. Це не просто емблема — це візуальний код української державності, який пережив княжі усобиці, імперські заборони, радянські репресії та повномасштабну війну.
Дата свята обрана не випадково: саме 19 лютого 1992 року Верховна Рада України затвердила тризуб як малий Державний Герб незалежної України. Відтоді цей день став нагодою згадати, який довгий і драматичний шлях пройшов наш головний символ — від родового знака Рюриковичів до офіційного герба сучасної держави.
У цьому матеріалі зібрано все найважливіше: звідки взявся тризуб, як він повертався до українців у 1918 та 1992 роках, що про герб каже Конституція, чому великий Державний Герб досі не затверджений і як гідно відзначити свято — навіть якщо ви просто вдягнете вишиванку чи розкажете дітям історію знака Володимира.
Чому саме 19 лютого: народження свята
Зима 1992 року. Молода держава, якій лише пів року, гарячково шукає власне обличчя. Синьо-жовтий прапор уже підняли над Верховною Радою, гімн фактично звучить на всіх урочистостях, а от герба — нема. Дискусії точилися гострі: пропонували і козака з мушкетом, і навіть варіанти з колоссям. Перемогла історія. 19 лютого 1992 року Верховна Рада ухвалила постанову «Про Державний герб України», якою затвердила золотий тризуб на синьому тлі як малий герб держави та головний елемент майбутнього великого герба.
Над остаточним графічним вирішенням працювала група геральдистів — Андрій Гречило, Олексій Кохан та Іван Турецький. Вони спиралися і на княжу спадщину, і на герб Української Народної Республіки 1918 року. Так у залі парламенту замкнулося коло завдовжки в тисячу років: знак Володимира Великого знову став офіційним символом держави на берегах Дніпра.
День Державного Герба України — наймолодше зі свят державних символів, але вшановує він найдавніший із них: тризуб старший за прапор і гімн щонайменше на вісім століть.
Тризуб Володимира Великого: знак, якому понад тисячу років
Перші достовірні зображення тризуба як державного знака знаходимо на златниках і срібляниках князя Володимира Святославича, карбованих наприкінці X століття. На монетах поруч із портретом князя красувався загадковий тризубий знак — особиста й водночас державна печатка володаря Русі. Цей символ ставили на князівських перснях, якими скріплювали документи, відтискали на цеглі Десятинної церкви, на кераміці, зброї та підвісках дружинників.
Цікаво, що кожна гілка династії Рюриковичів мала власну версію знака: Ярослав Мудрий користувався своїм варіантом тризуба, інші князі додавали або прибирали елементи, перетворюючи родовий символ на своєрідний середньовічний «логотип» влади. Двозуби, тризуби з хрестами, з відгалуженнями — археологи нарахували сотні модифікацій. Що насправді означав знак, достеменно невідомо й досі. Дослідники висунули десятки версій: сокіл, що пікірує, якір, лук зі стрілою, вершок булави, монограма, а найпоетичніша з них — стилізоване слово «Воля», яке нібито читається у контурах герба.
Повернення символу: 1918 рік і буремне XX століття
Після занепаду княжої доби тризуб на століття зник з офіційного вжитку, але не з пам’яті. Його тріумфальне повернення відбулося разом із відродженням державності. У 1917–1918 роках Центральна Рада створила спеціальну комісію на чолі з Михайлом Грушевським, яка мала обрати герб для Української Народної Республіки. Сам Грушевський, до речі, спочатку схилявся до золотого плуга на синьому тлі — символу мирної творчої праці. Розглядали також козака з мушкетом і навіть золоту літеру «У».
Та переміг знак Володимира. 25 лютого 1918 року на засіданні Малої Ради в Коростені тризуб затвердили гербом УНР, а 22 березня Центральна Рада схвалила графічне зображення авторства художника й архітектора Василя Кричевського — тризуб в обрамленні оливкового вінка. Ще раніше, у січні 1918-го, тризуб з’явився на військово-морському прапорі УНР та на перших українських банкнотах, оформлених Георгієм Нарбутом. За гетьмана Павла Скоропадського і Директорії символ зберігав статус державного, а в березні 1939 року тризуб із хрестом став гербом Карпатської України.
У радянські десятиліття за тризуб можна було поплатитися свободою, а то й життям: символ оголосили «націоналістичним», проте він жив у діаспорі, у підпіллі, на емблемах визвольного руху. Заборона лише додала знакові сили — і коли наприкінці 1980-х Україна прокинулася, тризуб замайорів на мітингах задовго до офіційного затвердження.
| Дата | Подія | Значення для символу |
| Кінець X століття | Карбування златників і срібляників Володимира Великого з тризубом | Перша поява знака як символу влади Русі |
| 25 лютого 1918 року | Мала Рада затверджує тризуб гербом УНР | Повернення знака як державного герба |
| 22 березня 1918 року | Схвалено зображення герба авторства Василя Кричевського | Тризуб отримує канонічну графічну форму |
| 15 березня 1939 року | Тризуб із хрестом стає гербом Карпатської України | Символ соборності у міжвоєнну добу |
| 19 лютого 1992 року | Верховна Рада затверджує малий Державний Герб України | Офіційне відновлення тризуба незалежною державою |
| 6 серпня 2023 року | Тризуб встановлено на щиті монумента «Батьківщина-мати» у Києві | Найбільше зображення герба в країні |
Джерела даних: Український інститут національної пам’яті, Суспільне.
Що каже Конституція: малий і великий герб
Стаття 20 Основного Закону визначає: Державний Герб України складається з малого та великого. Малий — це Знак Княжої Держави Володимира Великого, тобто наш золотий тризуб на синьому щиті. Великий герб має встановлюватися окремим законом з урахуванням малого герба та герба Війська Запорозького — козака з мушкетом, і для його ухвалення потрібно не менше двох третин голосів конституційного складу парламенту.
Тут і ховається головна геральдична інтрига країни. Великий Державний Герб станом на 2026 рік досі офіційно не затверджений: конкурси проводилися, ескізи обговорювалися, законопроєкт навіть проходив перше читання, але фінальної крапки парламент так і не поставив. Тож у повсякденному житті, на документах, печатках і банкнотах ми бачимо саме малий герб — і саме він де-факто виконує роль головного символу держави.
Як відзначають День Герба України
Це не вихідний день, і гучних масових гулянь 19 лютого не буває — свято радше інтелектуальне й душевне. Утім, традиції вже сформувалися, і вони щороку міцнішають. Ось як долучитися:
- Завітати на тематичні виставки музеїв та бібліотек, де експонують монети Володимира, документи УНР і ескізи гербів.
- Провести або відвідати урок чи лекцію про історію тризуба — школи й університети традиційно влаштовують їх саме цього тижня.
- Вдягнути вишиванку, прикрасити оселю державною символікою чи просто поділитися цікавим фактом про герб у соцмережах.
- Розповісти дітям, чому на гривнях, паспорті та шевронах ЗСУ зображений саме цей знак.
- Підтримати захисників — адже тризуб сьогодні на нашивках тих, хто боронить усе, що цей символ уособлює.
Кожен із цих способів працює на головне: символ живе доти, доки люди розуміють його зміст. Від часу повномасштабного вторгнення тризуб набув нового, майже фізично відчутного значення — він став знаком спротиву та незламності. Промовистий жест держава зробила у серпні 2023 року, коли на щиті столичного монумента «Батьківщина-мати» радянський герб замінили українським тризубом — тепер це найбільше зображення Державного Герба в країні, помітне з десятків кілометрів.
Цікаві факти про український тризуб
Геральдика — наука стримана, але навколо нашого герба фактів вистачить на цілий пригодницький роман. Найяскравіші з них варто знати кожному:
- Науковці налічують кілька десятків версій тлумачення тризуба — від сокола в атаці до триєдності світів у давніх віруваннях.
- Тризуб на щиті «Батьківщини-матері» важить близько 25 тонн — це наймасштабніша «реконструкція» герба за всю його історію.
- Перші українські гроші 1918 року з тризубом оформив Георгій Нарбут — графік світового рівня, чиї роботи досі вважають еталоном державного стилю.
- Форма тризуба, яку створив Василь Кричевський 1918 року, вплинула на сучасний герб: художник не був геральдистом, але саме його пластика «прижилася».
- У роки заборони символ зберігали емігранти та підпільники: тризуб вишивали, гравіювали на обручках і ховали у книжкових палітурках.
Тризуб — один із небагатьох державних гербів світу, що безперервно асоціюється з однією землею понад тисячу років: від монет X століття до шевронів сучасного війська.
Кожен такий факт — нагадування, що герб не музейний експонат, а живий учасник нашої історії. Він мінявся разом із країною, зникав і повертався, але щоразу впізнавався з першого погляду.
День Герба України 19 лютого — це маленька дата з велетенським змістом. Золотий знак на синьому щиті з’єднує князя Володимира, художників доби УНР, геральдистів 1992 року й сьогоднішніх захисників в одну безперервну лінію. Привітайте близьких, перекажіть дітям історію тризуба, зупиніться на мить біля герба на адмінбудівлі чи монеті в кишені — і ви відчуєте, як тисячолітній символ озивається саме до вас. Бо герб — це не малюнок у Конституції. Це ми всі, складені в один знак.
About the Author
