
Фонд Сергія Притули за шість років роботи перетворився з невеликої волонтерської команди на одну з найбільших благодійних інституцій України, яка щодня закриває сотні запитів військових і водночас підтримує цивільних у прифронтових громадах. З лютого 2022 року організація зібрала понад 13 мільярдів гривень, а її структура сьогодні включає п’ять великих напрямків: мілітарний, гуманітарний, навчальний, аналітичний центри та окремий американський фонд.
Головним пріоритетом на 2026 рік команда фонду називає не FPV-дрони і не РЕБ, а масштабування малої протиповітряної оборони — саме цей напрямок, за словами керівництва організації, визначає, чи вдасться Україні зберегти виробничі потужності та енергетику під постійними ударами. Паралельно фонд розвиває логістичні роботизовані комплекси та засоби для ураження тилової логістики противника на дистанціях 100–150 кілометрів.
Як усе починалося: від трьох людей до інституції
Історія фонду стартувала 21 липня 2020 року, задовго до повномасштабного вторгнення. Тоді організація складалася буквально з трьох осіб — засновника Сергія Притули, бухгалтерки та директорки Ганни Гвоздяр — і фокусувалася на проєктах немілітарного характеру. Показово, що вже на старті у команді була бухгалтерка: фонд одразу вибудовував офіційну, прозору фінансову звітність, а не працював “на довірі”.
Усе змінилося 24 лютого 2022 року. Місія фонду трансформувалася майже миттєво: команда почала одночасно закривати потреби військових на передовій і допомагати цивільним, які втратили житло, роботу чи близьких через обстріли. Перший рік великої війни CEO фонду Андрій Шувалов описує як період “гасіння пожеж” — швидкої, часто хаотичної реакції на критичні дефіцити спорядження. Уже з 2023 року організація почала вибудовувати довгострокову стратегію: відкривати нові напрями, розвивати власну аналітику й навчальні програми для військових, зберігаючи водночас гнучкість реагування, напрацьовану в перші місяці вторгнення.
П’ять напрямків роботи фонду сьогодні
Станом на середину 2026 року організаційна структура фонду складається з п’яти великих блоків, кожен із яких має власну команду та зону відповідальності. Разом вони забезпечують роботу приблизно 130 фахівців.
- Мілітарний напрямок. Закупівля техніки та спорядження для бойових підрозділів, пошук і тестування нових технологічних рішень для фронту, взаємодія з виробниками та військовими від рівня екіпажу до бригади.
- Гуманітарний напрямок. Підтримка цивільного населення в прифронтових і деокупованих громадах — від термінової допомоги постраждалим до відновлення інфраструктури.
- Навчальний центр фонду. Системна підготовка військовослужбовців до роботи з новою технікою, адже, за словами керівника мілітарного департаменту Богдана Даниліва, будь-яка сучасна технологія марна, якщо особовий склад не вміє нею користуватися.
- Аналітичний центр. Збір та обробка даних із фронту, які визначають, які саме технології варто закуповувати та масштабувати.
- Американський фонд. Окрема структура для залучення донатів і партнерств у США.
Такий розподіл дозволяє керівникам напрямків ухвалювати оперативні рішення самостійно — у фонді свідомо культивують принцип меритократії, коли ініціатива та результат співробітника напряму впливають на обсяг повноважень, які він отримує.

«Народний Байрактар» та інші легендарні збори
Проєкт, який зробив фонд відомим на весь світ, стартував 22 червня 2022 року. Сергій Притула оголосив збір коштів на придбання трьох ударних безпілотників Bayraktar TB2 із метою зібрати 500 мільйонів гривень за тиждень. Реальність перевершила очікування: лише за три дні українці, бізнес і діаспора перерахували понад 600 мільйонів гривень. Після завершення збору турецький виробник Baykar Makina ухвалив рішення передати три безпілотники Україні безоплатно, а зібрані кошти команда фонду за погодженням із Міністерством оборони спрямувала на інший масштабний проєкт — придбання розвідувального супутника.
Із того часу фонд неодноразово повторював подібні “блискавичні” збори, підлаштовуючи цілі під актуальні потреби фронту. Нижче — кілька ключових ініціатив, які ілюструють масштаб і динаміку роботи організації.
| Проєкт | Рік запуску | Ціль збору |
|---|---|---|
| “Народний Байрактар” | 2022 | Три ударні БПЛА Bayraktar TB2 |
| “Народний супутник” | 2022 | Розвідувальний супутник для ЗСУ |
| “Єдинозбір” | 2025–2026 | Понад 1 млрд грн на антишахедну програму та малу ППО |
Джерела даних: сайт фонду prytulafoundation.org, радіо “Армія FM”
Мілітарний напрямок: від «купити й передати» до складних технологічних рішень
Підходи фонду до закупівель кардинально змінилися з 2022 року. На початку повномасштабної війни команда працювала за принципом “купити й передати” — бронежилети, каски, перші розвідувальні дрони йшли на фронт практично без затримки, бо потреба була катастрофічною. Сьогодні військові набагато чіткіше формулюють запит, тож фонд спершу вивчає конкретну задачу, перевіряє ефективність рішення на невеликому масштабі й лише потім розгортає закупівлю у великому обсязі.
Найбільшим проєктом останнього часу став “Єдинозбір” — антишахедна програма вартістю понад мільярд гривень. Ідея зародилася ще восени, коли аналітичний та мілітарний департаменти фонду побачили, що взимку загроза ударних дронів типу “Шахед” різко зросте. Команда почала консультуватися з військовими підрозділами та виробниками, збирала зворотний зв’язок про потрібні технічні характеристики перехоплювачів, а паралельно департамент партнерств залучав бізнес, і комунікаційна команда готувала інформаційну кампанію.
Другим за важливістю напрямком на 2026 рік у фонді називають логістику: розвиток наземних роботизованих комплексів і великих безпілотників для перевезення вантажів під вогнем. Третій пріоритет — засоби ураження логістики та тилового забезпечення противника на відстанях 100–150 кілометрів, зокрема системи на кшталт Middle Strike, роботу над якими фонд розпочав ще на початку 2025 року.
Нові загрози, які фонд відстежує вже сьогодні
Серед свіжих викликів у команді окремо виділяють появу реактивних дронів, застосування яких уже фіксують, зокрема на південному напрямку. Системного рішення проти такої загрози поки немає, тож мілітарний департамент активно працює з виробниками, підказуючи їм технічні параметри, над якими варто працювати вже зараз, до настання зимового сезону.
Гуманітарна підтримка цивільного населення
Паралельно з мілітарними закупівлями фонд системно допомагає людям у прифронтових і деокупованих громадах. Гуманітарний напрямок закриває базові потреби постраждалого населення: продукти, засоби для обігріву, підтримку під час евакуації, відновлення пошкодженого житла та інфраструктури. Для реєстрації окремої юридичної структури під ці цілі у 2023 році було створено Благодійну організацію “Гуманітарний фонд Сергія Притули”, яка працює у тісній координації з основним фондом, але веде окремий облік і звітність.

Прозорість і фінансова звітність
Благодійна організація “Благодійний фонд Сергія Притули” офіційно зареєстрована 21 липня 2020 року за кодом ЄДРПОУ 43720363, юридична адреса — місто Київ, вулиця Гончара Олеся, 65. Директором організації є Андрій Шувалов. За 2025 рік, згідно з відкритими даними реєстрів, дохід організації перевищив 1,98 мільярда гривень, що відображає масштаб щоденних операцій — від дрібних переказів на 1 копійку до великих корпоративних донатів.
Публічна звітність і статус зареєстрованої неприбуткової організації дозволяють будь-кому перевірити ключові реквізити фонду через державні реєстри. Це один із факторів, який відрізняє великі системні фонди від стихійних зборів у соцмережах: тут є юридична особа, бухгалтерія та історія фінансових звітів, що формує довіру донора.
| Показник | Значення |
|---|---|
| Рік заснування | 2020 |
| Кількість фахівців (2026) | близько 130 |
| Зібрано з лютого 2022 року | понад 13 млрд грн |
Джерело даних: відкриті державні реєстри юридичних осіб України
Як долучитися до роботи фонду
Підтримати фонд можна кількома способами, і вибір залежить радше від зручності донора, ніж від “правильності” каналу.
- Разовий або регулярний донат через банківські картки Приват24 чи monobank безпосередньо на рахунок фонду.
- Участь у конкретних тематичних зборах, як-от “Єдинозбір”, коли кошти йдуть на чітко визначену категорію техніки, а хід закупівлі часто супроводжується публічними звітами.
- Корпоративне партнерство для бізнесу, який хоче систематично підтримувати оборону або гуманітарні програми фонду на постійній основі.
- Волонтерська участь у логістичних, комунікаційних чи навчальних проєктах для тих, хто хоче долучитися не лише грошима, а й часом та фахом.
Незалежно від обраного формату, команда фонду підкреслює: цінність має кожен внесок, навіть найменший. За статистикою одного з попередніх масштабних зборів на “Байрактари”, майже половину суми забезпечили саме дрібні транзакції до тисячі гривень — це показує, що масовість донатів часто важливіша за поодинокі великі внески.
Що чекає на фонд у сьомий рік роботи
У команді відверто визнають: поки над Києвом і прифронтовими регіонами не вдасться “закрити небо”, тема малої протиповітряної оборони залишатиметься головним пріоритетом. Паралельно фонд продовжує інвестувати в навчання військових, адже, за словами керівництва, найдорожча технологія втрачає сенс, якщо підрозділ не встиг опанувати роботу з нею. У фонді також наголошують на важливості постійного оновлення процесів: закриття напрямків, що втратили актуальність, і відкриття нових — це, за словами CEO організації, єдиний спосіб залишатися корисними для армії та громад у ситуації, коли характер війни змінюється буквально щомісяця.






