Володимир Путін на тлі падаючої економіки РФ та московських символів
Російська економіка опинилася на порозі структурного колапсу через війну проти України та санкції. Експерти вважають, що критичне виснаження ресурсів РФ створює вікно можливостей для примусу президента Володимира Путіна до переговорів. Таких висновків дійшли автори нового дослідження Інституту світової економіки Кіля та Стокгольмського інституту економіки перехідного періоду, оприлюдненого 11 червня.
Експерти прогнозують колапс і падіння резервів
Аналізуючи статистику Центрального банку РФ, економісти характеризують ситуацію як «завершальну фазу» і не виключають «економічний колапс». Влада вже знизила прогноз зростання на поточний рік з 1,3% до 0,4% ВВП, однак дослідники вважають цей показник надто оптимістичним.
«Питання полягає в тому, скільки часу ще залишилося російській економіці. Я б сказав, що наступного року будуть значні спади, якщо ми запровадимо санкції та нове мито», — заявив директор Інституту Кіля Моріц Шуларік. Він також висловив сумніви щодо точності офіційних показників зростання та припустив, що «інфляція занижується у звітності».
Вкладення в основний капітал поза військовим сектором практично припинилися. Зовнішньоторговельний оборот опустився до найнижчого рівня за останні півтора десятиліття. Економіка наближається до меж виробничих можливостей. Фонд національного добробуту мав резерви 6,5% ВВП на початку повномасштабного вторгнення, а до квітня 2026 року обсяг ліквідних активів зменшився до 1,8% ВВП.
Витрати на війну зростають, а бюджетний дефіцит вже перевищив 72 млрд євро за перші п’ять місяців року (2,6% ВВП) при плані 45,5 млрд євро (1,6% ВВП). Ключова ставка центробанку становить 14,5%.
Залежність від Китаю посилюється
Дослідники характеризують відносини з Китаєм як «асиметричне партнерство» з перевагою на боці Пекіна. РФ дедалі більше покладається на КНР у постачанні продукції та обладнання. Китай закуповує російські ресурси за зниженими цінами — газ для китайських покупців майже на 40% дешевший, ніж для інших спожів.
Китайські банки часто блокують платежі, пов’язані з російськими контрагентами, через побоювання вторинних санкцій. Співавторка дослідження Алісія Гарсія-Ерреро зазначає, що Росія отримала «економічне рятувальне коло», однак саме Китай визначає умови цих відносин.
Зростальна економічна вразливість Росії відкриває вікно можливостей для більш ефективних політичних заходів із боку Заходу, вважають автори. Вони пропонують посилити санкційний тиск, запровадити мита на скраплений газ, хімічну продукцію та добрива, а також продовжувати підтримку України.
About the Author
