Ка 32 — унікальний співвісний вертоліт Камова

Ка-32 — це середній транспортний вертоліт співвісної схеми, розроблений у конструкторському бюро імені М. І. Камова на базі військового Ка-27ПС. Він поєднує високу вантажопідйомність до п’яти тонн на зовнішній підвісці, компактні розміри та виняткову маневреність без хвостового гвинта.

Машина здатна працювати в арктичних умовах, над морем, у горах і в густій міській забудові. Її активно використовують для пожежогасіння, трелювання лісу, монтажних робіт, пошуково-рятувальних операцій і транспортування вантажів. Серійне виробництво триває з 1985 року, а найновіша модифікація Ка-32А11М уже літає з вітчизняними двигунами підвищеної потужності.

За більш ніж сорок років експлуатації Ка-32 довів, що співвісна схема — це не просто інженерна особливість, а реальна перевага в найскладніших умовах, де класичні вертольоти з хвостовим гвинтом часто виявляються безсилими.

Історія створення та перші польоти

Розробку цивільного вертольота на базі корабельного Ка-27 розпочали в 1969 році. Спочатку машина призначалася для льодової розвідки в Арктиці вдень і вночі. Пізніше завдання розширили: пошуково-рятувальні операції, обслуговування бурових платформ, розвантаження суден на ходу, будівельно-монтажні роботи та вивезення деревини.

Перший політ дослідного зразка відбувся 24 грудня 1973 року. За штурвалом сидів льотчик-випробувач Є. І. Ларюшин. Уже в 1978 році цей самий дослідний вертоліт уперше в історії арктичних досліджень супроводжував атомний криголам «Сибір» з караваном суден крізь полярну ніч. Серійний Ка-32 піднявся в повітря в 1980 році, а з 1985-го на Кумертауському авіаційному виробничому підприємстві розпочалося серійне виробництво.

До 2006 року збудували близько 160 машин різних модифікацій. Виробництво не зупинялося навіть у найскладніші роки. У 1985-му вертоліт вперше показали на Паризькому авіасалоні, і відтоді його географія розлетілася далеко за межі колишнього СРСР.

Конструкція: чому співвісна схема змінює правила гри

Найяскравіша особливість Ка-32 — два трилопатеві несучі гвинти, що обертаються в протилежних напрямках на одній осі. Хвостового гвинта немає взагалі. Це одразу дає кілька переваг. Машина компактніша, краще поводиться при бічному вітрі, стабільніше зависає над точкою і дозволяє працювати в обмеженому просторі — між висотками чи над лісовою просікою.

Діаметр гвинтів становить 15,9 метра. Фюзеляж короткий — лише 11,3 метра, висота близько 5,4–5,45 метра. Шасі не забирається, що спрощує конструкцію і підвищує надійність при посадках на нерівну поверхню. У кабіні вміщується до 13 пасажирів або майже чотири тонни вантажу всередині. На зовнішній підвісці — усі п’ять тонн.

Силова установка класична для сімейства: два турбовальні двигуни ТВ3-117ВМА потужністю по 2200 кінських сил. Пізніші версії отримали ще потужніші російські ВК-2500ПС-02. Система протиобледеніння, оглядова радіолокаційна станція та пілотажно-навігаційний комплекс із бортовою ЕОМ дозволяють літати в найгіршу погоду.

Технічні характеристики в цифрах

Ось ключові параметри базових і найпоширеніших модифікацій, зібрані з офіційних даних виробника та технічної літератури.

Дані узгоджені з матеріалами сайту wikipedia.org та офіційними брошурами холдингу «Вертолёты России».

У реальних умовах гарячого клімату та високогір’я нові двигуни ВК-2500ПС-02 додають приблизно 1,6 тонни вантажопідйомності — і це відчутно змінює економіку роботи.

Основні модифікації: від арктичного розвідника до пожежного

Ка-32Т — транспортна версія без спеціалізованого морського обладнання. Ка-32С — судова, з радіолокатором, рятувальними засобами та можливістю льодової розвідки. Ка-32А отримала сертифікат транспортної категорії і стала базою для подальших цивільних варіантів.

Найпоширеніша експортна машина — Ка-32А11ВС. Вона сертифікована в Канаді, Європі, Китаї, Японії та інших країнах. Її використовують для трелювання лісу в Канаді, гасіння пожеж у Іспанії та Туреччині, монтажних робіт у Швейцарії.

Окрема історія — Ка-32К «літаючий кран». Під фюзеляжем з’явилася напіввисувна кабіна оператора, який керує підвіскою, дивлячись прямо вниз. Система гасить коливання троса і тримає постійний кут. Один дослідний зразок піднявся в повітря 28 грудня 1991 року.

Для пожежників створили Ка-32А1 з баком на 5000 літрів і можливість скидати воду з висоти. Пізніше з’явилася система СП-32 на 4000 літрів води плюс 400 літрів піноутворювача з електричним підігрівом — можна працювати при мінус двадцяти.

Де і як працює Ка-32 сьогодні

У Південній Кореї лісові служби та берегова охорона експлуатують десятки машин — це один із найбільших парків у світі. Іспанська компанія Babcock і турецькі служби активно гасять лісові пожежі. Канадські оператори трелюють ліс у важкодоступних районах. У Швейцарії Heliswiss виконує монтажні роботи в Альпах.

У 2024 році Португалія передала шість Ка-32А11ВС Україні. Вони поповнили флот українських рятувальників і військових. Алжир має кілька Ка-32Т, В’єтнам — один. Російські оператори використовують машини для арктичних робіт і пожежогасіння.

Модернізація Ка-32А11М: новий подих легенди

У вересні 2024 року в Кумертау піднявся перший серійний Ка-32А11М. Замість українських ТВ3-117 поставили російські ВК-2500ПС-02 з цифровою системою управління БАРК. Потужність на злітному режимі — 2200 к.с., в аварійному — 2700 к.с. З’явилася «скляна» кабіна, окуляри нічного бачення, оновлена радіонавігація.

Система пожежогасіння СП-32 отримала підігрів зливного бака. Вертоліт сертифікований за категоріями А і В, що означає найжорсткіші вимоги до безпеки. Випробування показали, що машина впевнено злітає і сідає навіть при відмові одного двигуна. Планується випуск кількох десятків таких вертольотів у найближчі роки.

За моїм досвідом спостереження за роботою цих машин на різних континентах, саме поєднання компактності, потужності та здатності зависати в диму робить Ка-32 незамінним інструментом там, де інші вертольоти вже не справляються. Він і далі залишається одним із найефективніших середніх транспортних вертольотів у своєму класі.

About the Author

admin

Administrator

Visit Website View All Posts