БПЛА Фурія від київського виробника НВП «Атлон Авіа» вже більше десяти років залишається одним із ключових інструментів повітряної розвідки та коригування вогню для українських сил оборони. Класична версія А1-СМ забезпечує стійке спостереження на відстані до 50 км протягом трьох годин, а нова важча модель А2-С Фурія 2 подовжує цей час до п’яти годин і радіус до 100 км. Повний комплекс зазвичай включає кілька літальних апаратів, наземну станцію керування, антени та змінні модулі корисного навантаження — денні та нічні камери з високою деталізацією.
Вартість такого комплексу історично коливалася від кількох мільйонів до понад десяти мільйонів гривень залежно від конфігурації, року закупівлі та масштабу замовлення. У 2026 році з появою модернізованих версій ціна зростає, проте й бойова ефективність значно підвищується завдяки кращій автономності, стійкості до радіоелектронної боротьби та розширеним можливостям передачі даних. Це робить Фурію не просто технікою, а системою, яка реально впливає на точність артилерії та збереження ресурсів на фронті.
Історія створення тісно пов’язана з початком бойових дій на сході України. Розробку розпочали у 2014 році як відповідь на потребу у мобільному, тихому та відносно недорогому засобі розвідки. Перші апарати пройшли випробування того ж року, а вже в 2015-му комплекс почав надходити до підрозділів Національної гвардії. У 2016 році з’явилася модернізована А1-СМ з покращеною конструкцією планера, новою силовою установкою та парашутною системою посадки. Офіційно на озброєння Збройних Сил України комплекс прийняли у 2020 році після повного циклу державних випробувань.
З 2014 року Фурія постійно вдосконалювалася під реальні умови фронту. Виробник евакуював виробництво на захід країни у 2022-му, але зміг налагодити швидкий ремонт і відновлення апаратів — іноді за лічені дні замість попередніх місяців. Сьогодні понад сотня бригад використовує ці комплекси для щоденної роботи. Виробник активно займається підготовкою пілотів, проводить форуми бойового досвіду та оновлює програми навчання, щоб максимізувати ефективність кожного екіпажу.
Технічні характеристики класичної версії А1-СМ
Класична Фурія — це літак типу «літаюче крило» з розмахом крил близько 2 метрів і довжиною 900 мм. Злітна маса становить 5,5–6 кг. Електричний двигун живиться від потужних Li-ion акумуляторів загальною ємністю до 42 000 мАг. Така силова установка забезпечує низьку акустичну помітність і добру економічність.
Основні льотні параметри виглядають так:
- Крейсерська швидкість — 65 км/год, максимальна — до 130 км/год.
- Тривалість польоту — до 3 годин у нормальних умовах.
- Оперативний радіус — до 50 км.
- Загальна дальність маршруту — до 200 км.
- Практична стеля — 2500 м.
- Стійкість до вітру — до 15 м/с.
Матеріали планера (склотканина, вуглецева тканина, кевлар) знижують радіолокаційну помітність. Навігація комбінована — інерціальна з корекцією за GNSS, з можливістю роботи в режимі радіомовчання. Корисне навантаження — денні та нічні оптичні модулі з оптичним і цифровим зумом, стабілізацією та можливістю геоприв’язки цілей з точністю близько 20 метрів. Комплекс дозволяє вести розвідку вдень і вночі, передавати відео в реальному часі та автоматично розраховувати поправки для артилерії.
Фурія 2: нове покоління з розширеними можливостями
У 2025–2026 роках компанія представила значно більшу версію — А2-С Фурія 2. Злітна вага зросла до 15–19 кг, що дозволило встановити більш ємні акумулятори та покращене обладнання. Час перебування в повітрі сягнув 5 годин, оперативний радіус — 100 км, а загальна дальність маршруту перевищує 350 км.
Нова модель зберігає концепцію тихого електричного літака з композитним планером, але пропонує більшу автономність і вантажопідйомність. Це особливо важливо для тривалого патрулювання великих ділянок фронту або роботи в глибокому тилу противника. Виробник зазначає, що нова версія не просто збільшена копія, а результат глибокої переробки планера та систем під сучасні вимоги.
Склад типового комплексу та особливості експлуатації
Повний комплекс А1-СМ зазвичай включає три літальні апарати, три денні та два нічні модулі корисного навантаження, наземну станцію керування з антенним комплексом та комплект запасних частин. Час розгортання з маршу — близько 15 хвилин. Запуск здійснюється з катапульти, посадка — на парашуті або по-самолітному на підготовлений майданчик.
Оператор працює з наземної станції, де в реальному часі бачить відео з геоприв’язкою. Система дозволяє вести автосупровід цілей, розраховувати координати та передавати дані безпосередньо на артилерійські підрозділи. Стійкість до засобів радіоелектронної боротьби досягається завдяки захищеним каналам зв’язку, низькій помітності та можливості роботи в умовах часткового глушіння.
Від чого залежить ціна БПЛА Фурія
Ціна повного комплексу формується з багатьох складових. Основні фактори:
- Кількість літальних апаратів у комплекті (стандартно три).
- Тип і якість корисного навантаження — сучасні тепловізори та камери з високою роздільною здатністю значно дорожчі.
- Складність наземної станції та антенного господарства.
- Ємність та якість акумуляторів, які в умовах війни часто потребують регулярної заміни.
- Програмне забезпечення з функціями автосупроводу, геоприв’язки та інтеграції з артилерійськими системами.
- Навчання екіпажів та технічна підтримка виробника — Атлон Авіа активно займається підготовкою пілотів навіть у 2026 році.
- Інфляція, логістика та доступність компонентів в умовах воєнної економіки.
Тому точна вартість завжди обговорюється індивідуально під конкретне замовлення.
Приклади вартості з реальних закупівель
У 2015 році один комплект обходився приблизно в 2,5 млн грн. У 2022 році благодійний фонд передав комплекс «Азову» за 4,277 млн грн. Тендери 2023 року показували очікувану вартість від 10 до 15 млн грн за комплекс залежно від комплектації.
Для нової Фурії 2 точних публічних цін на 2026 рік ще небагато — виробник зазначає, що вартість буде вищою за попередню версію, але не в два рази. Це пов’язано з більшим розміром апарата, потужнішими системами та розширеними можливостями.
Порівняння з іншими українськими розвідувальними БПЛА
Фурія вирізняється серед аналогів поєднанням відносно низької помітності, тривалого часу польоту та хорошої стійкості до вітру. На відміну від багатьох мультикоптерів, які літають 30–60 хвилин, вона здатна вести тривале спостереження над однією зоною. Порівняно з легшими тактичними дронами, Фурія пропонує кращу дальність і можливість роботи в складніших метеоумовах.
| Параметр | А1-СМ Фурія (класична) | А2-С Фурія 2 (нова) | Типові мультикоптери-розвідники |
|---|---|---|---|
| Злітна вага | 5,5–6 кг | 15–19 кг | 5–15 кг |
| Час польоту | до 3 год | до 5 год | 30–90 хв |
| Оперативний радіус | до 50 км | до 100 км | 5–15 км |
| Стійкість до вітру | до 15 м/с | висока | зазвичай нижча |
| Тип запуску/посадки | катапульта + парашут | аналогічно | вертикальний |
Переваги та практичні аспекти використання
Головне, що цінують екіпажі — надійність і передбачуваність. Фурія не вимагає ідеального майданчика для посадки, швидко розгортається і може працювати в умовах активної радіоелектронної боротьби. Тихий електродвигун та композитний планер дозволяють підходити ближче до цілей, не привертаючи зайвої уваги.
На практиці це означає, що артилерія отримує точні координати ворожих позицій, складів, засобів ППО чи пускових установок БПЛА противника. Один вдалий виліт може заощадити десятки снарядів і вберегти життя бійців, які інакше діяли б «наосліп». Виробник постійно збирає зворотний зв’язок з фронту і впроваджує покращення — від оновлення програмного забезпечення до нових варіантів корисного навантаження.
На що звернути увагу при виборі чи інтеграції
Для підрозділів, які розглядають Фурію, важливо оцінити не лише апарат, а всю систему підтримки. Виробник пропонує навчання, методичні матеріали та технічний супровід. Варто враховувати логістику акумуляторів — вони потребують регулярної зарядки та періодичної заміни. Також важливо мати кваліфікованих операторів, які розуміють не тільки пілотування, а й тактику застосування розвідки в інтересах артилерії.
У 2026 році Фурія продовжує еволюціонувати. Класична версія залишається робочою конячкою багатьох бригад, а нова Фурія 2 відкриває можливості для більш амбіційних завдань. Ціна комплексу — це інвестиція в точність, тривалість спостереження та стійкість до сучасних засобів протидії. Для тих, хто шукає перевірений часом і постійно вдосконалюваний інструмент повітряної розвідки українського виробництва, Фурія залишається одним із найзбалансованіших варіантів на ринку.
Виробник продовжує працювати над новими рішеннями, і найближчими роками можна очікувати ще більшої інтеграції з іншими системами управління боєм.
About the Author
