Навколо “Орешніка” з’явилися нові сумніви: що з’ясували про російську ракету

Зміст Сховати

1 Реальні наслідки ударів та риторика Путіна

Російська ракета середньої дальності “Орешник”, яку Володимир Путін неодноразово називав новим “чудо-озброєнням”, може виявитися технологічно застарілою та неточною. Про це йдеться в аналізі джерела, яке отримало листування між російськими виробниками зброї.

У документах ідеться про проблеми з навігаційним приладом ГУ-503, який має стабілізувати ракету під час польоту. Обладнання “технічно застаріле”, частина компонентів вийшла з ладу, а замінити їх складно, бо вони більше не виробляються. Лист датований 14 травня минулого року. Його нібито надіслав заступник директора заводу “Прогрес” у Мічурінську гендиректору оптичного заводу в Азові Ростовської області. Обидва підприємства займаються компонентами для російських ракет.

У листі також стверджується, що пристрої для тестування та адаптації навігаційної системи розробили ще на початку 1970-х років і більше не виробляються. Через це система потребує повної переробки із застосуванням сучасних компонентів. Автентичність листа остаточно не підтверджена, однак джерело заявило, що отримало його від джерела в Міністерстві оборони РФ, яке має доступ до програм закупівель.

Реальні наслідки ударів та риторика Путіна

Проблеми з “Орешником” б’ють по репутації Путіна. Саме він особисто представляв ракету після першого застосування 21 листопада 2024 року. Тоді Путін наголошував, що ракета може нести ядерні боєголовки, і називав її випробуванням для залякування Заходу. Пізніше він порівнював її кінетичну енергію з падінням метеорита та пропонував “високотехнологічну дуель XXI століття”.

Сумніви щодо ефективності з’явилися після першого удару по заводу в Дніпрі: російська влада заявляла про знищення цілі, однак українські джерела повідомляли лише про незначні пошкодження. У січні 2026 року Москва вдруге застосувала “Орешник” проти заводу з ремонту винищувачів. Україна підозрювала, що справжньою ціллю могло бути підземне газосховище у Львівській області. Видимих серйозних наслідків знову не зафіксували.

Наприкінці травня Росія випустила ще дві ракети. Ракета має шість бойових блоків, кожен із яких випускає ще шість менших суббоєприпасів. За українськими джерелами, одна з ракет пошкодила кілька гаражів у Білій Церкві під Києвом. Інша, ймовірно, вийшла з ладу та впала на окупованій території Донецької області. Після цього Путін скоригував риторику. На початку червня під час форуму в Санкт-Петербурзі він сказав, що “Орешник” в Україні нібито майже не застосовували у справжньому військовому сенсі, а били по цілях, де було “зручно бачити результати”.

За даними джерела, російські виробники могли обходити стандартні перевірки якості, щоб вкластися у терміни, встановлені Путіним. Собівартість одиниці продукції є “надмірно високою”. Росія планує розпочати серійне виробництво цього року і прагне випускати п’ять або більше таких ракет на рік. Водночас торік Москва виготовила лише чотири ракети “Орешник”. Три з них, імовірно, були застосовані 2026 року. Експерти зазначають, що ракета може базуватися на технологіях старіших систем, зокрема РС-26 “Рубеж”. Її заявлена дальність сягає близько 5500 км. Попри застарілі компоненти, ракета все одно може становити загрозу для Європи.