Післявоєнні ліси Японії обернулися на біду для мільйонів алергіків

Зміст Сховати

Сезонна алергія в Японії перетворилася на справжню національну проблему. Щовесни мільйони людей страждають від нежитю, свербежу очей та проблем зі сном. Причина криється в рішеннях, ухвалених понад 70 років тому.

Від порятунку до пилкової кризи

Після Другої світової війни Японія масово вирубала ліси для палива. Гори біля Токіо, Осаки та Кобе залишилися голими. Щоб зупинити ерозію ґрунту та повені, влада засадила їх японським кедром сугі та кипарисом хінокі. Ці дерева швидко ростуть і дають якісну деревину.

Сьогодні плантації сугі та хінокі займають близько 10 мільйонів гектарів — п’яту частину території країни. Після 30 років дерева починають виробляти ще більше легкого пилку, який легко долітає до міст. За оцінками, симптоми алергічного риніту середнього та тяжкого ступеня мають 43% населення. Економічні втрати сягають 1,6 млрд доларів на день під час піку сезону.

Шляхи вирішення проблеми

У 2023 році уряд оголосив алергію національною соціальною проблемою та поставив мету скоротити кількість пилку вдвічі за 30 років. Планують зменшити площі лісів з високим рівнем пилку на 20% до 2033 року. Старі насадження поступово замінюють деревами з низьким пилкоутворенням. З 2024 року введено спеціальний лісовий податок — 1000 єн на рік з кожного жителя.

У Кобе вже понад 180 гектарів плантацій перетворюють на широколистяні ліси. Вибірково вирубують сугі, хінокі та бамбук, щоб дати світло природній рослинності. Тварини та комахи поступово повертаються. Схожі проєкти запускають і в інших префектурах, наприклад у Гумма. Паралельно тестують системи прогнозування пилку та нові методи лікування. Екологи наголошують на необхідності збалансованого підходу, щоб не нашкодити ґрунту та кліматичним цілям.