Володимир Путін і Сі Цзіньпін на зустрічі в Пекіні з прапорами Росії та Китаю
Лідери Китаю та Росії Сі Цзіньпін і Володимир Путін зустрілися у Пекіні менш ніж за тиждень після переговорів Сі з президентом США Дональдом Трампом. Офіційно сторони демонструють єдність і говорять про стабілізуючу роль у світі, але за цією риторикою стоїть дедалі більша залежність Москви від Пекіна.
Під час зустрічі Сі Цзіньпін заявив, що світ переживає період односторонньої гегемонії, фактично натякаючи на політику США. Китайський лідер також закликав до повного припинення бойових дій на Близькому Сході та попередив, що нова ескалація буде неприйнятною.
Економічні інтереси та енергетика
Для Пекіна це питання має не лише політичне, а й економічне значення. Китай значною мірою залежить від Ормузької протоки, через яку проходить близько 40% його нафтового імпорту. Тривала нестабільність у регіоні може вдарити по енергопостачанню, логістичних ланцюгах і світовій торгівлі.
Очікується, що під час дводенного візиту Путіна сторони підпишуть нові економічні та торговельні угоди. Сі заявив, що російсько-китайські відносини вступили в нову фазу активнішої взаємодії та прискореного розвитку. Водночас Москва дедалі більше залежить від Китаю як покупця енергоносіїв, джерела технологій і політичного партнера. Росія зацікавлена у збереженні поставок товарів подвійного призначення, які допомагають підтримувати оборонну промисловість попри санкції.
Енергетична криза, спричинена війною в Ірані та ризиками навколо Ормузької протоки, посилює роль Росії як постачальника нафти й газу для Китаю. Путін прибув до Пекіна разом із керівниками російських енергетичних компаній і, ймовірно, просуватиме ідею газопроводу Сила Сибіру-2. Цей проєкт має з’єднати сибірські родовища з північним заходом Китаю через Монголію. Пекін діє обережно, оскільки надмірна залежність від одного постачальника не відповідає його стратегічним інтересам.
Зустріч Сі та Путіна має чіткий геополітичний сигнал. Обидва лідери демонструють готовність виступати противагою Заходу. Водночас Пекін балансує, поглиблюючи відносини з Москвою і водночас вкладаючи зусилля у діалог із Трампом. Для Путіна така зустріч — спроба показати, що Росія не ізольована. Насправді ж вона дедалі більше опиняється в ролі молодшого партнера Китаю.






