РСЗВ “Верба” — українська реактивна система залпового вогню, створена на базі радянського БМ-21 “Град”, але з новим шасі, цифровим керуванням вогнем і суттєво скороченим часом перезаряджання. Систему прийняли на озброєння у 2019 році, а з початком повномасштабного вторгнення вона стала одним із символів того, як стара радянська платформа може отримати друге життя завдяки українській інженерній школі.
Головна перевага “Верби” перед “Градом” — швидкість роботи екіпажу: автоматизоване перезаряджання займає лічені хвилини замість години-двох, а цифрова навігація дозволяє відкривати вогонь по цілі на незнайомій місцевості значно швидше. Дальність стрільби стандартними 122-мм снарядами сягає 40 км, а з новими українськими боєприпасами “Тайфун-1” вона може зростати ще більше.
Історія розробки та шлях на озброєння
Розробкою “Верби” займалося Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О. О. Морозова — те саме, що традиційно спеціалізується на бронетехніці, а не на артилерії. Перший прототип показали ще у 2015 році, коли Україна тільки почала переосмислювати власну оборонну промисловість на тлі анексії Криму та бойових дій на Донбасі. Задум був простий на словах, але складний у реалізації: взяти перевірену десятиліттями платформу “Града” і зробити її придатною для сучасної маневреної війни.
Випробування тривали кілька років. У 2017–2018 роках система підтвердила дальність стрільби до 40 км із використанням стандартних 122-мм ракет, а інженери довели до ладу автоматизовану заряджальну машину, яка суттєво знизила навантаження на розрахунок. Фінансування проєкту було нестабільним, і завершити доопрацювання допомогла підтримка “Укроборонпрому”. У 2019 році “Верба” офіційно стала на озброєння Збройних сил України, а серійне виробництво розгорнули на Державному підприємстві “Шепетівський ремонтний завод”.
Чому саме шасі КрАЗ
Одним із ключових рішень стала заміна радянського “Урала” на шасі КрАЗ-6322. Це вирішило одразу дві задачі: по-перше, зникла залежність від російських вантажівок, по-третє — новий носій дав кращу прохідність бездоріжжям, що критично важливо для позиційної та маневреної артилерії. Додатково інженери впровадили нову систему вирівнювання і стабілізації платформи, яка допомагає розрахунку швидше готувати установку до пострілу навіть на нерівному ґрунті.
Технічні характеристики “Верби”
Боєкомплект установки складається із сорока 122-мм реактивних снарядів — так само, як і в класичного “Града”. Але “Верба” сумісна не лише зі старими радянськими боєприпасами: вона здатна використовувати нові українські снаряди 9М221Ф “Тайфун-1” виробництва КБ “Південне”, бойова частина яких важить близько 21,3 кг, а дальність — приблизно вдвічі більша за стандартний 9М22У.
Найпомітніша відмінність від “Града” — час перезаряджання: якщо радянська машина потребувала від однієї до двох годин залежно від досвіду екіпажу, то “Верба” з автоматизованою системою впорається за 5–10 хвилин, залежно від джерела та умов роботи розрахунку.
Нижче — порівняння основних параметрів “Верби” з базовим “Градом” та важчою українською “Ольхою-М”, яка розвивається паралельно як більш далекобійна система:
| Параметр | БМ-21 “Град” | РСЗВ “Верба” | “Ольха-М” |
|---|---|---|---|
| Калібр | 122 мм | 122 мм | 300 мм |
| Дальність | до 20 км | до 40 км | 120+ км |
| Перезаряджання | 1–2 год | 5–10 хв | кілька хвилин |
| Шасі | Урал | КрАЗ-6322 | колісне українське |
Джерела даних: матеріали видань “Телеграф” та “Донбасс”.
Автоматизація та цифрове керування вогнем
Головна відмінність “Верби” від радянського прототипу — не броня і не калібр, а електроніка в кабіні. Екіпаж керує наведенням, прицілюванням і навіть перезаряджанням через цифрові системи, що значно знижує кількість помилок людського фактора під час бою. Раніше навідникам доводилося покладатися на механічні приціли та власний досвід, тепер же значну частину розрахунків бере на себе бортова електроніка.
Це має пряме бойове значення: сучасна навігація дозволяє відкривати вогонь по цілі на незнайомій місцевості вчетверо швидше, ніж на класичному “Граді”. У поєднанні з розвідувальними дронами, які коригують падіння снарядів у реальному часі, точність ураження суттєво зростає навіть попри те, що самі ракети залишаються некерованими.
- Швидке розгортання — цифрова навігація скорочує час підготовки до пострілу на незнайомій позиції.
- Автоматизоване перезаряджання — знижує фізичне навантаження на розрахунок і зменшує час перебування машини на відкритій позиції під вогнем противника.
- Сумісність з новими боєприпасами — можливість використовувати як старі радянські, так і нові українські снаряди підвищує гнучкість застосування.
- Стабілізація платформи — дозволяє точніше наводити установку навіть на нерівному ґрунті.
Кожна з цих переваг окремо здається технічною деталлю, але разом вони змінюють саму логіку роботи артилерійського розрахунку: менше часу на позиції означає менше шансів потрапити під контрбатарейний вогонь противника, а це — питання виживання екіпажу.
Бойове застосування у 2022–2026 роках
З початком повномасштабного вторгнення “Верба” почала активно застосовуватись у складі підрозділів Збройних сил України. За інформацією Оперативного командування “Схід”, дивізіони, озброєні цими установками, регулярно працюють по скупченнях живої сили та техніки противника. Залп із сорока ракет одночасно накриває значну площу, що робить систему ефективною проти піхоти, легкої бронетехніки, автоколон і польових укріплень.
Точна кількість машин “Верба” в українській армії не розголошується з міркувань безпеки, однак відомо, що система надійшла до артилерійських підрозділів у кількості, достатній для посилення окремих бригад. Для порівняння: за довідником Military Balance, ще у 2021 році на озброєнні України налічувалося близько двохсот класичних “Градів”, і “Верба” поступово доповнює, а не повністю замінює цей парк.
Виробництво та перспективи розвитку
Серійне виробництво зосереджене на потужностях Шепетівського ремонтного заводу, що дозволяє поєднувати випуск нових машин із ремонтом і модернізацією вже наявної техніки. У 2021 році профільне видання Defense Express пропонувало об’єднати розробки “Верби” та схожої установки “Берест” на єдиному новому шасі — це дало б змогу уніфікувати логістику та обслуговування парку реактивної артилерії.
У реальних умовах війни швидкість і живучість розрахунку часто важливіші за максимальну дальність — і саме в цьому “Верба” показує себе найкраще, дозволяючи артилерії залишатися мобільною навіть під тиском розвідувальних дронів противника.
Паралельно з “Вербою” в Україні розвиваються й важчі системи — зокрема “Ольха-М”, яка орієнтована на ураження цілей на відстані понад 120 км і конкурує за характеристиками із західними системами класу HIMARS. Це формує своєрідну ешелоновану структуру: легша й швидша “Верба” працює по ближніх і середніх цілях, тоді як далекобійні комплекси беруть на себе глибокі удари по тилах противника.
About the Author
