Стаття 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) фіксує відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Ця норма стала особливо актуальною в умовах воєнного стану, коли держава посилила вимоги до військового обліку, уточнення даних і виконання повісток. Громадяни, посадовці підприємств і навіть юридичні особи ризикують отримати суттєві штрафи — від кількох тисяч гривень у мирний час до десятків тисяч під час особливого періоду.
За моїм досвідом супроводу десятків подібних справ, більшість постанов ТЦК та СП скасовують у судах саме через слабке доведення вини або відсутність чіткого посилання на конкретну порушену норму. Водночас ігнорування правил може призвести до реальних фінансових втрат і ускладнень у повсякденному житті, від блокування рахунків до обмежень на виїзд.
У цій статті розбираємо текст статті 210-1 КУпАП станом на 2026 рік, розміри штрафів, типові порушення, особливості притягнення до відповідальності та дієві способи захисту. Інформація базується на чинному законодавстві, судовій практиці та офіційних роз’ясненнях.
Текст статті 210-1 КУпАП та її структура
Стаття 210-1 КУпАП має бланкетний характер: вона не описує конкретні дії, а відсилає до норм законів про оборону та мобілізацію. Це означає, що для кваліфікації правопорушення обов’язково потрібно вказати, яку саме статтю чи пункт закону порушила особа.
Частина 1 встановлює базову відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Штраф для громадян — від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (НМДГ), тобто приблизно 5100–8500 грн. Для посадових осіб органів влади, місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об’єднань — від 1000 до 1500 НМДГ (17 000–25 500 грн).
Частина 2 посилює санкцію у двох випадках: повторне порушення протягом року після попереднього стягнення або вчинення правопорушення в особливий період. Тут штрафи зростають: для громадян — від 500 до 700 НМДГ (8500–11 900 грн), для посадовців і юросіб — від 1500 до 2000 НМДГ (25 500–34 000 грн). У деяких редакціях і роз’ясненнях для особливого періоду згадуються ще вищі межі до 59 500 грн для посадовців, залежно від конкретної кваліфікації.
Важлива примітка до статей 210 і 210-1 КУпАП: положення цих норм не застосовуються, якщо ТЦК може отримати персональні дані призовника, військовозобов’язаного чи резервіста через електронну взаємодію з іншими державними реєстрами. Це потужний аргумент для оскарження, якщо дані вже є в системі «Оберіг».
Які дії кваліфікують як порушення за ст. 210-1 КУпАП
Порушення охоплює широкий спектр обов’язків. Найчастіше зустрічаються такі випадки:
- Неуточнення військово-облікових даних протягом 60 днів після набрання чинності відповідним законом (зокрема, з 18 травня 2024 року через ЦНАП, електронний кабінет або ТЦК).
- Неявка за повісткою без поважних причин для уточнення даних, проходження ВЛК чи мобілізації.
- Відсутність військово-облікового документа при собі під час перевірки уповноваженими особами (представник ТЦК, поліцейський, прикордонник).
- Непроходження медичного огляду чи додаткового обстеження за направленням ВЛК.
- Порушення правил ведення військового обліку на підприємствах: несвоєчасне подання списків, ненадання інформації про працівників.
- Невиконання обов’язку щодо надання транспорту, будівель чи майна для потреб оборони в особливий період.
Ці дії часто перетинаються зі статтею 210 КУпАП (порушення правил військового обліку), але 210-1 ширша і стосується не тільки призовників чи військовозобов’язаних, а й посадовців підприємств. Суди наголошують: ТЦК мусить чітко вказати в протоколі та постанові, яку саме норму (закон, постанову КМУ) порушено — інакше рішення скасовують.
У нашій практиці траплялися справи, де людину намагалися оштрафувати за «незавершене проходження ВЛК», хоча направлення було видане рік тому. Суд визнав відсутність складу правопорушення, бо порушення не носить триваючого характеру і вичерпується конкретним фактом неприбуття в призначений час.
Розміри штрафів: порівняння в мирний час і в особливий період
Штрафи суттєво відрізняються залежно від періоду та суб’єкта відповідальності. Ось детальна таблиця для наочності (розрахунок НМДГ станом на 2026 рік, де 1 НМДГ = 17 грн):
| Суб’єкт | Частина 1 (базова, мирний час) | Частина 2 (повторне або особливий період) |
|---|---|---|
| Громадяни | 300–500 НМДГ (5100–8500 грн) | 500–700 НМДГ (8500–11 900 грн) |
| Посадовці органів влади, юрособи, громадські об’єднання | 1000–1500 НМДГ (17 000–25 500 грн) | 1500–2000 НМДГ (25 500–34 000 грн, іноді до 59 500 грн залежно від кваліфікації) |
Дані в таблиці відображають зміни, внесені законами 2024–2025 років. У особливий період (воєнний стан) строки притягнення до відповідальності подовжено: постанова може бути винесена протягом трьох місяців з дня виявлення, але не пізніше одного року з дня вчинення порушення.
Для підприємств штрафи особливо болючі, бо стосуються відповідальних за військовий облік посадовців. Навіть якщо наказом призначено окремого працівника, керівник часто залишається суб’єктом відповідальності.
Особливості притягнення до відповідальності: хто складає протокол і як проходить розгляд
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) уповноважені розглядати справи за ст. 210-1 КУпАП. У особливий період протокол часто не складається, якщо особа була належним чином повідомлена про виклик і не з’явилася без поважних причин — достатньо підтвердження вручення повістки.
Це створює ризики «автоматичних» штрафів, але судова практика показує: без доведення вини та конкретної порушеної норми постанови скасовують. Суди вимагають чіткого опису події правопорушення, дати, часу та місця, а також посилання на конкретний пункт закону чи постанови КМУ № 1487 про військовий облік.
Поважними причинами неявки визнають хворобу, смерть близьких, стихійне лихо тощо. Однак їх потрібно підтверджувати документами. Якщо повістка вручена неналежним чином (наприклад, через пошту без підтвердження отримання), це серйозний аргумент для захисту.
Судова практика: коли штрафи скасовують і чому
Суди активно скасовують постанови ТЦК, якщо:
- Не вказано конкретну порушену норму закону (бланкетність диспозиції).
- Дані вже доступні через електронну взаємодію реєстрів (примітка до ст. 210 КУпАП).
- Відсутні докази вручення повістки або не доведено вину.
- Правопорушення кваліфіковано неправильно (наприклад, замість 210-1 застосували ст. 210).
- Порушення не носить триваючого характеру і строки притягнення сплинули.
У практиці 2025–2026 років апеляційні адміністративні суди часто стають на бік громадян, наголошуючи на принципі презумпції невинуватості та обов’язку владних органів доводити вину. Були випадки, коли штраф за відсутність військово-облікового документа скасовували, бо перевірка проводилася без належних підстав.
Однак ігнорувати повістки не варто: накопичення неявок може перейти в кримінальну площину за ст. 336 КК України (ухилення від призову на мобілізацію).
Як оскаржити постанову за ст. 210-1 КУпАП: покроковий алгоритм
Строк на оскарження — 10 днів з дня вручення або отримання постанови. Подавайте скаргу до районного адміністративного суду за місцем вашого проживання або за місцем знаходження ТЦК.
- Зберіть докази: копію постанови, повістки, медичні довідки, підтвердження електронної взаємодії даних.
- Підготуйте скаргу з чітким обґрунтуванням відсутності складу або події правопорушення.
- Додайте клопотання про зупинення виконання постанови (щоб уникнути стягнення виконавчою службою).
- Участь у суді краще забезпечити через адвоката, особливо якщо справа стосується підприємства.
У нашій практиці успішне оскарження часто закінчувалося закриттям провадження через відсутність складу правопорушення. Головне — не пропустити строки і грамотно сформулювати позицію.
Практичні поради для громадян і бізнесу
Громадянам варто регулярно перевіряти дані в електронному кабінеті призовника та оновлювати їх добровільно. Носіть із собою військово-обліковий документ, особливо під час поїздок. Якщо отримали повістку — фіксуйте дату вручення і за потреби звертайтеся до лікаря для підтвердження стану здоров’я.
Підприємствам рекомендується призначити відповідального за військовий облік наказом, вести журнали, своєчасно подавати списки до ТЦК і проводити звірки. Порушення на рівні компанії часто коштує дорожче через штрафи для посадовців.
Якщо ТЦК намагається оштрафувати без належних доказів — не панікуйте. Більшість таких справ виграшні в суді за умови якісної юридичної позиції. Консультуйтеся з адвокатом одразу після отримання протоколу чи постанови.
Ситуація з мобілізацією продовжує розвиватися, тому слідкуйте за змінами в законодавстві. Ст. 210-1 КУпАП — це не просто штраф, а інструмент державного контролю, який вимагає уважного ставлення до обов’язків. Знання деталей і своєчасні дії допомагають уникнути неприємностей і зберегти спокій навіть у складні часи.
About the Author
