Невелике село на Львівщині, де гул двигунів БТРів зливається з ранковими піснями півнів, давно перетворилося на одну з найвідоміших адрес української армії. Старичі — це не просто крапка на мапі Яворівського району, а ціла екосистема, де куються інструктори, оператори ПТРК та піхотинці нової формації. Саме звідси десятки тисяч військовослужбовців виходять на фронт із базовою чи фаховою підготовкою.
Тут, серед соснових лісів і пагорбів, розташовані одразу кілька важливих об’єктів: 184-й навчальний центр Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, командний пункт Яворівського полігону та славнозвісний Міжнародний центр миротворчості та безпеки. Кожен з них має свою адресу, свій номер військової частини й свою унікальну роль у системі оборони країни.
Розкладемо все по поличках — від точних координат і номерів в/ч до того, як сюди дістатися, як служити за контрактом і чому саме Старичі стали справжньою кузнею кадрів для Збройних Сил України.
Де розташована військова частина у Старичах
Село Старичі лежить у Яворівському районі Львівської області, приблизно за 45 кілометрів на північний захід від обласного центру. До державного кордону з Польщею звідси — менше 25 кілометрів, що робить локацію стратегічно цікавою як з оборонної, так і з логістичної точки зору. Поштовий індекс села — 81052, а основна адреса для більшості військових об’єктів — вулиця Шептицького.
Найбільша і найвідоміша частина тут — 184-й навчальний центр, в/ч А2615 (польова пошта В4264). Поруч функціонує командний пункт Яворівського полігону — військова частина А4150. Обидва формування адміністративно підпорядковані Національній академії сухопутних військ у Львові, а через неї — Командуванню Сухопутних військ ЗСУ.
Сам полігон, відомий також як Міжнародний центр миротворчості та безпеки, охоплює 36 153 гектари, що становить близько 24% усієї території Яворівського району. Це одна з найбільших навчальних територій в Україні — масштаби достатні для повноцінних батальйонних навчань, артилерійських стрільб і відпрацювання штурмових дій у складі бригади.
184-й навчальний центр (в/ч А2615) — це повноцінний університет війни, де від 2012 року готують фахівців для майже всіх родів сухопутних військ: від механізованих підрозділів до інженерних та розвідувальних.
Формування центру відбулося 31 серпня 2012 року на підставі директиви Міністра оборони України. Базою для нього послужили фонди 379-го управління експлуатації спеціальних об’єктів (в/ч А1491), яке історично перебувало у Старичах ще з радянських часів. Першим начальником призначили полковника Михайла Івасюка, який очолював центр до травня 2013 року.
До складу нового підрозділу увійшли одразу декілька раніше окремих формувань: Центр підготовки інженерних військ із Кам’янця-Подільського, 180-й Навчальний центр військ радіаційного, хімічного й біологічного захисту з Харкова та відділ підготовки фахівців топографічної служби з Шепетівки. Така централізація дозволила створити уніфікований кадровий конвеєр у межах одного полігону.
| Підрозділ | Номер в/ч | Профіль підготовки |
|---|---|---|
| 355-й навчальний механізований полк | А3211 | Механіки-водії, навідники, командири машин |
| 356-й навчальний артилерійський полк | А3618 | Артилеристи, мінометники, навідники |
| 49-й окремий навчальний розвідувальний батальйон | А4138 | Розвідники, спостерігачі, оператори БпЛА |
| 138-й навчальний батальйон матеріального забезпечення | А2600 | Тиловики, кухарі, фахівці ПММ |
Джерела даних: Вікіпедія, Національна академія сухопутних військ.
Крім перелічених підрозділів, у складі центру працюють танковий батальйон, інженерний батальйон та школа підготовки фахівців з протитанкових ракетних комплексів. Остання запрацювала у серпні 2018 року і одразу почала готувати операторів українських ПТРК «Корсар» та «Стугна-П», а пізніше — й розрахунки шведсько-британських NLAW, які добре зарекомендували себе на фронті.
Міжнародний центр миротворчості та безпеки
На території полігону, поруч із 184-м навчальним центром, працює Міжнародний центр миротворчості та безпеки — той самий МЦМБ, про який чули навіть ті, хто далекий від військової справи. Створений ще у 1990-х на базі 232-го загальновійськового полігону Прикарпатського військового округу, він став майданчиком для багатонаціональних навчань і взаємодії з партнерами по НАТО.
Саме тут із 2015 року дислокувалася Об’єднана багатонаціональна тренувальна група «Україна» — JMTG-U. До неї входили інструктори зі США, Канади, Литви, Польщі, Данії та Швеції. За кілька років роботи місії за стандартами НАТО було підготовлено сотні українських інструкторів, які потім розійшлися навчати власних бійців по всій країні.
На території Старичів збудовано вогневі містечка, стрільбища, підривні поля, танкодром та центр імітаційного моделювання з американською системою MILES — лазерною аналогією бойової стрільби, що дозволяє відпрацьовувати взаємодію без реальних боєприпасів. Один із найсучасніших комплексів для розвідників постав на місці колишнього підземного військового містечка радянської епохи.
Ракетний удар 13 березня 2022 року
13 березня 2022 року територія Міжнародного центру миротворчості та безпеки зазнала масованого удару російськими крилатими ракетами. За даними Львівської обласної військової адміністрації, було випущено близько 30 ракет, частину з яких збила протиповітряна оборона, проте 8 ракет влучили у територію центру. Загинули люди, десятки отримали поранення — це був один із найбільших ударів по військовій інфраструктурі заходу України з початку повномасштабного вторгнення.
Удар мав не лише військову, а й символічну ціль: показати, що жодна точка країни не є безпечною, і дестабілізувати канал постачання західної допомоги через польський кордон. Втім, центр продовжив роботу, інфраструктуру поетапно відновлювали, а підготовка військових не зупинялася ні на день.
Як доїхати до військової частини у Старичах
Дорога з обласного центру в Старичі — це історія про комбінацію автотраси М10 та обласних шляхів. З центру Львова більшість водіїв виїжджає на об’їзну, проходить через село Рясне, проминає Страдч і Іване-Франкове, далі — Новояворівськ, і тільки потім поворот на саме село. Загальна відстань — близько 45 кілометрів, час у дорозі за нормальної ситуації — 50–70 хвилин.
Для тих, хто пересувається громадським транспортом, орієнтиром служить львівська автостанція №4 на вулиці Шевченка. Звідти курсують маршрутки до Яворова, Шкла, Краковця, які проходять і через Старичі. Зупинка має промовисту назву «с. Старичі», а звідти до контрольно-пропускного пункту частини — кілька сотень метрів пішки.
| Спосіб подорожі | Орієнтовний час | Особливості |
|---|---|---|
| Власне авто (траса М10) | 50–70 хв | Зручно для родин з речами, асфальт у задовільному стані |
| Маршрутка з автостанції №4 | 1 год 20 хв – 1 год 40 хв | Регулярні рейси, недорого, кілька зупинок по дорозі |
| Таксі зі Львова | 45–60 хв | Найшвидше, але найдорожчий варіант |
| Залізниця + маршрутка | 2+ год | До Новояворівська, далі автобусом — варіант на крайній випадок |
Дані складено на основі розкладів львівських перевізників та офіційних маршрутів громадського транспорту, актуальних на 2026 рік. Тим, хто їде сюди вперше — особливо родичам новобранців на присягу — варто закладати запас часу на пошук конкретних КПП, бо територія частини велика, а в’їзди не завжди очевидні з траси.
Контрактна служба та умови у частині
184-й навчальний центр — одне з тих місць, куди ЗСУ регулярно набирають кадри за контрактом. Це не лише бойові посади, а й величезний пласт інструкторських, викладацьких і тилових позицій. Особливо цінуються кандидати з бойовим досвідом — учасники АТО, ООС, ветерани активної фази повномасштабної війни.
Окрема історія — служба для бійців, які отримали поранення і визнані обмежено придатними. Частина дає змогу таким військовослужбовцям продовжити кар’єру в армії, передаючи свій досвід молодшим колегам. Серед посад — інструктори вогневої підготовки, тактики, водіння, фахівці тилових служб. Грошове забезпечення відповідає чинним нормам ЗСУ й залежить від посади, звання та статусу учасника бойових дій.
На що варто звернути увагу майбутньому контрактнику перед подачею документів:
- Стан здоров’я та проходження військово-лікарської комісії — без цього розмова не почнеться
- Військово-облікова спеціальність та її відповідність вакансії у конкретному батальйоні
- Готовність до тривалих відряджень на полігон у будь-яку пору року
- Документи про освіту, попередню службу та сімейний стан
- Базове розуміння стандартів НАТО — особливо для інструкторських посад
Після подачі документів кандидат проходить співбесіду, тестування фізичної підготовки та психологічне обстеження. Контракт може укладатися на різні терміни, а для тих, хто прийшов після мобілізації чи з фронту, передбачені пришвидшені процедури переведення. Адреса для звернень — Львівська область, Яворівський район, село Старичі, вулиця Шептицького, військова частина А2615.
Інфраструктура села та побут військових
Старичі — село з населенням близько трьох тисяч мешканців, проте інфраструктура тут давно перестала бути суто сільською. Поруч із казармами працюють магазини, кафе, аптеки, відділення банків, поштові пункти. У 2018 році на території частини відкрили нові гуртожитки для контрактників — сучасні, з душовими, кухнями та зонами відпочинку, що для української армії стало якісним кроком уперед.
Систему харчування в 184-му навчальному центрі ще наприкінці 2010-х перевели на новий формат «шведського столу» з оновленням приблизно 70% кухонного обладнання — цей крок суттєво підвищив якість їжі та умови для строковиків.
Для родин, які приїжджають на присягу чи відвідують своїх бійців, у селі та в Новояворівську поруч є кілька готелів і приватних садиб. Зв’язок мобільних операторів стабільний, інтернет — теж, хоча на полігонних територіях рівень сигналу залежить від конкретної точки. Місцеві мешканці звикли до військових і ставляться до приїжджих доброзичливо.
Чому Старичі залишаються ключовим вузлом підготовки
Локація справді унікальна: 36 тисяч гектарів простору для маневрів, близькість до польського кордону як логістичної артерії, готова інфраструктура з радянським і пострадянським спадком, помножена на сучасні стандарти НАТО. Усе це робить Старичі не просто адресою однієї частини, а цілою екосистемою підготовки бійців.
Тут одночасно можуть проходити навчання базового рівня для молодих солдатів, фахові курси для сержантів, інструкторські програми, тренування ротних і батальйонних тактичних груп, а ще — багатонаціональні навчання з іноземними партнерами. Така концентрація компетенцій не існує більше ніде в західному регіоні країни.
Майбутнє цієї військової частини напряму пов’язане з тим, як еволюціонуватимуть Збройні Сили: від нарощування дронових підрозділів і РЕБ-команд до посилення інженерної та медичної підготовки. Старичі вже довели свою стійкість навіть під ракетним вогнем, а отже, лишатимуться однією з опор системи підготовки ЗСУ ще довго — і для тих, хто приходить служити вперше, і для досвідчених бійців, що повертаються за новими навичками.
About the Author
