
Ураган РСЗВ, або БМ-27 «Ураган», — це радянська реактивна система залпового вогню калібру 220 мм, яка з 1975 року стала символом масованого вогневого удару на сучасному полі бою. Розроблена в НДІ «Сплав» під керівництвом Олександра Ганічева, вона замінила менш точний «Град» і досі служить у арміях кількох країн, зокрема в умовах повномасштабної війни в Україні. Система вражає живу силу, техніку та укріплення на площі понад 40 гектарів одним залпом, поєднуючи простоту, надійність і руйнівну силу.
Ця машина на шасі ЗІЛ-135ЛМ з 16 направляючими здатна випустити 16 реактивних снарядів вагою по 280 кг за 20 секунд, створюючи ефект справжнього урагану вогню та осколків. Сучасні модифікації, як український «Буревій» чи російський «Ураган-1М», додають цифрове керування та нові боєприпаси, роблячи систему актуальною навіть у еру дронів і високоточної зброї. Для початківців це приклад класичної реактивної артилерії, а для просунутих — об’єкт вивчення тактики насичення та протидії в сучасних конфліктах.
Історія створення Урагану РСЗВ
Розробка системи почалася на початку 1970-х у радянському НДІ «Сплав» у Тулі. Головний конструктор комплексу Олександр Нікітович Ганічев та конструктор бойової машини Юрій Калачников поставили завдання створити РСЗВ, яка перевершить «Град» за точністю та дальністю. Нова система управління польотом снарядів підвищила влучність у 1,5 раза порівняно з попередником. У 1975 році 9К57 «Ураган» офіційно прийняли на озброєння Радянської армії.
Виробництво тривало до 1991 року, і за цей час сотні машин надійшли в реактивні артилерійські полки округів, дивізій та армій. Шасі ЗІЛ-135ЛМ з двома двигунами по 180 кінських сил забезпечило високу прохідність і мобільність. Після розпаду СРСР система залишилася в арсеналах Росії, України, Білорусі та інших країн. Саме ця спадщина зробила «Ураган» одним з найпоширеніших РСЗВ у світі.
Сьогодні, у 2026 році, машина продовжує еволюціонувати. Російські війська активно використовують її в бойових діях, а українські інженери адаптували систему під сучасні потреби, створивши гібридні варіанти на потужніших шасі.
Конструкція та технічні характеристики
Бойова машина 9П140 «Ураган» базується на модернізованому шасі ЗІЛ-135ЛМ — вісімколісному вантажівці з колісною формулою 8×8. Загальна маса становить близько 20 тонн, довжина — 9,63 метра, ширина — 2,8 метра, висота — 3,22 метра. Два бензинові V8-двигуни ЗІЛ-375 загальною потужністю 360 к.с. розганяють машину до 65 км/год по шосе і забезпечують запас ходу до 570 км.
Екіпаж складається з чотирьох осіб: командира, навідника, механіка-водія та заряджальника. Наведення здійснюється електроприводами, а підготовка до стрільби займає не більше трьох хвилин. Після залпу машина може змінити позицію за 1,5 хвилини, що критично важливо в умовах контрбатарейної боротьби.
Одним залпом 16 снарядів «Ураган» РСЗВ накриває площу 426 000 квадратних метрів — це як чотири футбольні поля, перетворені на зону суцільного ураження.
Для наочності ось ключові технічні дані:
| Параметр | Значення |
|---|---|
| Калібр | 220 мм |
| Кількість направляючих | 16 |
| Дальність стрільби | 10–35 км (стандартні снаряди) |
| Час залпу | 20 секунд |
| Маса бойової машини | 20 тонн |
| Екіпаж | 4 особи |
| Максимальна швидкість | 65 км/год |
Дані базуються на офіційних технічних характеристиках радянської розробки. Транспортно-заряджальна машина 9Т452 перевозить додаткові снаряди і дозволяє швидко поповнити боєзапас.
Боєприпаси: від осколково-фугасних до касетних і мінних
Снаряди «Урагану» — це серце системи. Стандартний 9М27Ф важить 280 кг, несе 100-кг бойову частину з 51,9 кг вибухівки і створює вирву глибиною 3 метри та діаметром 8 метрів. Він ідеально підходить для руйнування укріплень і скупчень техніки.
Касетні варіанти 9М27К серії несуть десятки суббоєприпасів. Один снаряд 9М27К розкидає 30 елементів 9Н210, кожен з яких уражає живу силу в радіусі 100 метрів. Мінні снаряди 9М27К2 і 9М27К3 встановлюють протитанкові PTM-1 чи протипіхотні «метелики» ПФМ-1 на великій площі, перетворюючи територію на мінне поле за лічені хвилини.
Термобаричний 9М51 з 143-кг бойовою частиною створює потужний об’ємний вибух, ідеальний для закритих приміщень і траншей. Запалювальні та агітаційні варіанти доповнюють арсенал. Усі снаряди працюють у широкому температурному діапазоні від -50 до +50 °C, що робить систему універсальною.
- 9М27Ф — осколково-фугасний, основний снаряд для руйнування укріплень і техніки. Дальність 10–35 км, вага бойової частини 100 кг.
- 9М27К серія — касетні з суббоєприпасами для ураження живої сили та легкої броні на великій площі.
- 9М27К2 / 9М27К3 — мінні, для дистанційного мінування. Самоліквідація через 16–40 годин.
- 9М51 — термобаричний, для максимального ефекту в укриттях.
Після залпу територія перетворюється на зону суцільного ураження, де кожен квадратний метр несе загрозу.
Порівняння з Градом, Смерчем та іноземними аналогами
«Ураган» займає середнє місце між легким «Градом» (122 мм) і важким «Смерчем» (300 мм). Він точніший за «Град» і мобільніший за «Смерч», але поступається останньому в дальності та потужності одного снаряда.
| Система | Калібр | Дальність, км | Кількість направляючих | Час залпу |
|---|---|---|---|---|
| БМ-21 «Град» | 122 мм | 20–40 | 40 | 20 с |
| БМ-27 «Ураган» | 220 мм | 10–35 | 16 | 20 с |
| БМ-30 «Смерч» | 300 мм | 70–120 | 12 | 40 с |
Порівняно з американським HIMARS «Ураган» поступається точністю, але виграє в масі залпу. Саме ця комбінація зробила його улюбленцем артилеристів.
Бойове застосування в різних конфліктах
З перших днів «Ураган» РСЗВ проявив себе в Афганістані, де радянські війська використовували його для підтримки штурмових операцій. У Чечні та Грузії 2008 року система продемонструвала ефективність проти укріплених позицій. У Сирії вона допомагала урядовим силам у боях за Пальміру.
Повномасштабна війна в Україні з 2022 року стала новою сторінкою. Російські підрозділи застосовували «Урагани» для обстрілів Харкова, Миколаєва, Чернігова та Часового Яру, часто з касетними боєприпасами. Українські сили також використовують систему для контрударів, зокрема в 40-й артилерійській бригаді. За даними відкритих джерел, станом на березень 2026 року втрати російської сторони сягнули десятків одиниць, але система продовжує діяти.
Українські модифікації показали себе в реальних боях, вражаючи цілі на більші відстані. Кожен залп — це не просто постріли, а потужний психологічний тиск, коли земля тремтить, а небо затягує димом і вогнем.
Модернізації та сучасні варіанти
Росія розробила «Ураган-1М» (9К512) — модульну систему на новому шасі, яка може використовувати як 220-мм, так і 300-мм снаряди. Це значно підвищило універсальність.
В Україні з’явилися «Бастіон-03» на шасі КрАЗ-6322 та «Буревій» на Tatra з цифровою системою керування вогнем. Новий снаряд «Тайфун-2» від КБ «Південне» збільшив дальність до 65 км. Такі оновлення дозволяють інтегрувати РСЗВ у сучасні мережі обміну даними на полі бою.
Тактика використання та практичні аспекти
Розрахунок працює як злагоджений механізм: механік-водій обирає позицію, навідник вводить координати, заряджальник подає снаряди. Залп триває секунди, але підготовка вимагає точності. У сучасній війні головне — швидка зміна позиції, бо дрони та контрбатарейні радари роблять стаціонарні РСЗВ вразливими.
Переваги «Урагану» — простота обслуговування, висока щільність вогню та універсальність боєприпасів. Недоліки — відносно невелика дальність порівняно з новітніми системами та залежність від логістики снарядів. У реальних умовах екіпажі цінують надійність: машина заводиться навіть у мороз, а залп завжди точний.
Вплив на сучасну війну та перспективи
«Ураган» РСЗВ довів, що класична реактивна артилерія не втрачає актуальності. У світі дронів і високоточних ракет вона залишається інструментом масованого насичення, коли потрібно швидко зламати оборону чи прикрити наступ. Українські та російські артилеристи щодня демонструють, як стара техніка з новими боєприпасами змінює баланс на фронті.
Система продовжує розвиватися, і її спадщина ще довго звучатиме громом залпів на полях майбутніх конфліктів. Кожен, хто стикався з нею, знає: «Ураган» — це не просто машина, а справжня сила, що змінює хід бою.



