Військово-морські сили Збройних Сил України — це живий організм, що еволюціонує під тиском війни та інновацій, перетворюючи невеликий флот на силу, яка диктує правила в Чорному морі. Сьогодні, у 2026 році, ВМС ЗСУ налічують близько 40 тисяч воїнів і майже 90 одиниць корабельно-катерного складу, де традиційні судна доповнюють армади безекіпажних дронів. Вони не просто захищають береги, а забезпечують безпеку зернового коридору, нищать ворожі кораблі та змушують російський флот ховатися в портах.
Від коренів у козацьких походах і перших флотів Української Народної Республіки до сучасної відбудови після втрат 2014 року — шлях українського флоту сповнений випробувань, але й тріумфів. Асиметрична тактика з морськими дронами Magura V5 та V7 стала революцією, яка перевернула уявлення про морську війну. Ця сила не тільки відновила контроль над акваторією, а й відкрила нові горизонти для партнерства з НАТО та союзниками.
Сучасні ВМС ЗСУ — це поєднання патрульних катерів, протимінних кораблів від Великої Британії та Нідерландів, корветів типу «Ада» турецької побудови й тисяч дронів, що діють як невидимі мисливці. Вони воюють на морі, на річках і навіть на суші через морську піхоту, демонструючи, як невелика держава може перемагати потужнішого супротивника.
Історичні корені: від Київської Русі до незалежного флоту
Морська традиція України сягає глибин століть, коли князі Київської Русі будували човни для походів на Візантію, а запорозькі козаки на легких чайках перемагали турецькі галери в Чорному морі. Ці човни, швидкі й маневрені, стали символом української морської кмітливості — саме такою тактикою користуються сьогоднішні дрони. У 1918 році, під час Української революції, вперше підняли синьо-жовтий прапор на кораблях Чорноморського флоту в Севастополі, створивши флот УНР та Української Держави.
Після розпаду СРСР у 1992 році, 5 квітня, Президент Леонід Кравчук підписав указ про формування Військово-Морських Сил на базі частин Чорноморського флоту. Тоді до складу перейшло 43 кораблі, 132 судна й катери, десятки літаків. Штаб розташувався в Севастополі, а командування взяв на себе віцеадмірал Борис Кожин. Флот зростав, але реформи й брак фінансування обмежували його потенціал.
Розділ флоту між Україною та Росією тривав до 1997 року, коли Україна отримала частку, що включала фрегат «Гетьман Сагайдачний» — майбутній символ. Цей період заклав основу для сучасної структури, де акцент робиться не на кількості, а на якості й адаптації.
Випробування 2014 року: втрати в Криму та відродження
Анексія Криму стала найтяжчим ударом — росіяни захопили більшість кораблів у Севастополі, включно з підводним човном «Запоріжжя» та корветами. Лише кілька одиниць встигли вийти в Одесу. Флот зменшився до мінімуму, але моряки не склали рук. У 2014–2021 роках почалася модернізація: отримали американські катери типу «Айленд», турецькі «Гюрза-М», а також запустили будівництво корветів проєкту 58250.
Ці роки загартували особовий склад. Моряки, які втратили домівки в Криму, переїхали до Одеси й Очакова, де формувалася нова база. Саме тоді зародилася ідея асиметричної оборони — замість дорогих великих кораблів розвивати дрони й берегові ракетні комплекси «Нептун».
Фрегат «Гетьман Сагайдачний» став флагманом, але в перші дні повномасштабного вторгнення 2022 року його затопили, щоб не віддати ворогу. Цей акт став символом жертви заради перемоги.
Повномасштабне вторгнення: трансформація в дроновий флот
З 24 лютого 2022 року ВМС ЗСУ перейшли на нову стратегію. Замість прямого зіткнення з переважаючими силами Чорноморського флоту росії вони обрали партизанську тактику. Морські дрони Magura V5 та V7, розроблені українськими інженерами, стали головною зброєю. Ці швидкісні катери-камікадзе з радіусом сотень кілометрів потопили десятки російських кораблів, включно з корветом «Івановець» і великим десантним кораблем «Цезар Куніков».
Однією з найяскравіших сторінок стала атака на крейсер «Москва» 13 квітня 2022 року — ракетами «Нептун» з берега. Флагман ворожого флоту пішов на дно, ставши символом непереможності українського духу. Після цього росіяни почали відводити сили до Новоросійська, а українські дрони дістали їх і там.
У 2025–2026 роках флот відновив контроль над значною частиною Чорного моря. Зерно вийшло на світові ринки завдяки морським операціям — понад 7300 суден пройшли коридором. Дрони не тільки топлять, а й розвідують, ставлять міни й навіть збивають ворожі «Шахеди».
Сучасний склад і структура ВМС ЗСУ
Сьогодні флот — це гнучка система, де кожна одиниця виконує конкретну роль. Флотилія ВМС включає дивізіони патрульних і артилерійських катерів, протимінні сили та річкові підрозділи на Дніпрі. Морська піхота, організована в 30-й морський корпус, воює на суходолі, звільняючи Херсонщину й Запоріжжя.
Ось ключові компоненти флоту станом на 2026 рік:
| Тип | Кількість (приблизно) | Приклади | Роль |
|---|---|---|---|
| Патрульні катери | 20+ | «Айленд» (США), «Гюрза-М» | Контроль акваторії, супровід |
| Протимінні кораблі | 4+ | «Черкаси», «Чернігів» (Sandown, UK) | Розмінування, захист коридорів |
| Корвети | 2+ | «Гетьман Іван Мазепа» (тип «Ада», Туреччина) | Багатозадачні операції |
| Морські дрони | Сотні | Magura V5/V7, Sea Baby | Ударні, розвідувальні місії |
| Морська піхота | Близько 10 000 | 35-та, 36-та бригади | Амфібійні та сухопутні операції |
Дані базуються на офіційних звітах ВМС ЗСУ та відкритих джерелах. Кожен катер типу «Айленд» пройшов модернізацію, а «Черкаси» та «Чернігів» уже беруть участь у навчаннях НАТО, забезпечуючи безпеку від мін.
Морська піхота та авіація: багатогранна сила
Морська піхота ВМС — елітний підрозділ, що поєднує морські десанти з сухопутними боями. Бригади, названі на честь адміралів, звільняли Зміїний і воюють під Бахмутом. Їхня підготовка включає стрибки з парашутом, бойові плавання й нічні рейди — саме те, що робить їх незамінними.
Морська авіація, хоч і невелика, використовує гелікоптери Мі-8 та Мі-14 для пошуку, рятування й ударів. Вони доповнюють дрони в нічних операціях, коли видно лише хвилі, що виблискують під місяцем.
Ключові перемоги та операції в Чорному морі
Українські моряки не просто виживають — вони диктують темп. У 2023–2026 роках дрони потопили або пошкодили понад третину російського Чорноморського флоту. Фрегати, корвети, підводні човни — все це лягло на дно завдяки точним ударам. Російські кораблі тепер рідко виходять у відкрите море, а Новоросійськ став небезпечним притулком.
Захист зернового коридору — ще одна епічна сторінка. Тисячі суден із українським зерном досягли портів світу, рятуючи від голоду мільйони. Кожен конвой супроводжують катери й дрони, що відбивають атаки.
Міжнародні навчання з НАТО, як Joint Warrior, показали: українські екіпажі «Черкас» і «Чернігова» готові до будь-яких загроз. Це не просто техніка — це люди з вогнем в очах, які вірять у перемогу.
Майбутнє флоту: стратегія до 2035 року та міжнародна підтримка
Стратегія розвитку ВМС до 2035 року передбачає повний контроль територіальних вод, модернізацію й інтеграцію в НАТО. Нові корвети «Ада» отримають сучасне озброєння, а річкові дивізіони на Дніпрі захистять північні кордони. Партнери з Великої Британії, США, Туреччини та Нідерландів постачають катери, тральщики й технології.
У нашій практиці ми бачили, як один добре підготовлений екіпаж дрона змінює хід бою. Моряки проходять навчання в Британії та США, опановуючи найновіші системи. Флот росте не в ширину, а в глибину — інтелект, швидкість, точність.
Український Військово-Морський Флот уже довів: навіть без суперавіаносців можна панувати над морем. Він продовжує писати історію, де кожна хвиля несе надію на мир і свободу. І ця історія тільки починається.
About the Author
