
155 бригада ЗСУ — це 155-та окрема механізована бригада імені Анни Київської, сучасне з’єднання Сухопутних військ, сформоване у 2024 році як частина розширення українських сил. Бригада пройшла унікальну підготовку за європейськими стандартами у Франції та Польщі, отримала західне озброєння і швидко опинилася в епіцентрі боїв на Покровському напрямку. Незважаючи на початкові труднощі з формуванням і мотивацією, підрозділ демонструє стійкість, інновації та ефективність у стримуванні російських наступів.
Сьогодні 155 бригада ЗСУ тримає позиції на Донеччині, використовуючи дрони, артилерійські системи CAESAR і танки Leopard 2 для точних ударів по ворогу. Її історія поєднує символіку давньої української дипломатії з реаліями сучасної війни, а бійці постійно вдосконалюють тактику, створюючи власні системи РЕБ і координуючи удари в реальному часі.
Для початківців і досвідчених читачів ця бригада — приклад того, як новостворений підрозділ долає виклики, інтегрує міжнародний досвід і вносить вагомий внесок у оборону країни. Її бойовий шлях наповнений як складними моментами адаптації, так і реальними перемогами на передовій.
Історія формування 155-ї бригади ЗСУ
У 2024 році, коли мобілізаційне законодавство відкрило нові можливості для поповнення війська, Сухопутні війська ЗСУ оголосили про створення десяти свіжих бригад. Серед них — 155-та, яка спочатку планувалася як піхотна, а згодом набула механізованого статусу. Формування почалося навесні, коли тисячі добровольців і мобілізованих з різних регіонів зібралися під одним прапором у Рівненській області, де розташований гарнізон у Малій Любаші.
Процес не був простим. Новобранці приходили з різним рівнем досвіду — від ветеранів до цивільних, які вперше брали в руки зброю. Командування швидко зрозуміло: для ефективності потрібна не лише кількість, а й якісна підготовка. Саме тому частину особового складу відправили за кордон. Бригада стала одним із перших підрозділів, який повністю озброїли і підготували західні партнери, перетворивши її на флагманський приклад інтеграції НАТО-вських стандартів у українську армію.
Офіційно бригада увійшла в бойовий склад восени 2024-го, коли перші підрозділи повернулися з навчань. Цей момент став поворотним: від паперового існування до реальної сили, готової до випробувань.
Символіка імені Анни Київської — зв’язок століть
Назва «імені Анни Київської» — це не просто данина моді, а глибокий історичний акцент. Анна Ярославна, донька князя Ярослава Мудрого, у 1051 році стала королевою Франції, одружившись з Генріхом I. Вона привезла з Русі не лише дипломатичні зв’язки, а й культуру, освіту, гігієну та навіть книги. Легенда розповідає, що саме вона подарувала Реймський Євангелій, на якому століттями присягали французькі королі.
Сьогодні ця символіка оживає на передовій. Бійці 155-ї бригади ЗСУ носять шеврони з зображенням княжни, яка уособлює мудрість і міжнародну солідарність. Французька підтримка в навчанні та озброєнні — це ніби продовження тієї самої нитки, що тягнеться з XI століття. Бригада нагадує: Україна завжди була частиною європейської родини, а сьогодні захищає її кордони зі зброєю в руках.
Мотто «Мужність. Честь. Перемога.» ідеально лягає на цю спадщину. Воно звучить не як гасло, а як обітниця — щодня, в окопах і на вогневих позиціях.
Підготовка в Європі: від французьких полигонів до реальних боїв
Осінь 2024-го стала часом інтенсивних тренувань для понад 2300 воїнів бригади. У Франції вони опановували сучасну тактику — від координації дронів до ведення механізованих атак у складних умовах. Польща прийняла танкові екіпажі, де відпрацьовували маневри на Leopard 2. Європейські інструктори наголошували на ініціативі, швидкому прийнятті рішень і захисті кожного бійця.
Повернення в Україну виявилося випробуванням. Деякі підрозділи вже прямували на фронт, поки штаб ще завершував підготовку. Але саме ця інтеграція західних практик дозволила бригаді швидко адаптуватися. Бійці не просто вивчали техніку — вони створювали нові комбінації: дрон плюс артилерія плюс танк на близькій дистанції.
Результат не забарився. Уже в перших боях стало зрозуміло, що підготовка окупається точністю і збереженням життів.
Озброєння 155-ї бригади ЗСУ: західна потужність у дії
Бригада отримала унікальний арсенал, який вирізняє її серед інших підрозділів. Франція повністю забезпечувала технікою, а солдати швидко навчилися поєднувати її з українськими інноваціями.
| Тип озброєння | Кількість / особливості | Застосування в боях |
|---|---|---|
| САУ CAESAR | 18 одиниць, 155-мм, колісні | Круглодобова робота з дрон-корекцією, точні удари по скупченнях ворога |
| Танки Leopard 2A4 | Кілька десятків з динамічним захистом «Контакт-1» | Ближній бій у урбаністиці, вогонь з 20 метрів по піхоті |
| БТР VAB | Понад 100 одиниць | Швидка евакуація, маневри механізованих груп |
| AMX-10 RC та інші | Броньовані машини розвідки | Розвідка, підтримка піхоти FPV-дронами |
Дані про озброєння базуються на офіційному сайті бригади. Бійці додатково розробили портативні джемери для FPV-дронів, які працюють навіть у мороз. Ця комбінація робить 155 бригаду ЗСУ гнучкою і смертоносною.
Структура підрозділів і командири
Бригада складається з кількох механізованих батальйонів, танкового, дронного, артилерійського, логістичного, ремонтного, роти РЕБ, розвідки та медичної. Така будова дозволяє вести комплексні операції: від розвідки дронами до удару артилерією і закріплення позицій піхотою.
Командири змінювалися, відбиваючи еволюцію підрозділу. Полковник Дмитро Рюмшин очолював на етапі формування, полковник Тарас Максімов стабілізував ситуацію в грудні 2024 – лютому 2026-го, а з лютого 2026-го командування перейшло до підполковника Станіслава Лучанова. Кожен етап приносив корективи в управління і тактику.
Бойовий шлях на Покровському напрямку
Грудень 2024-го став початком справжньої перевірки. Підрозділи вийшли на найгарячішу ділянку — південь від Покровська. Тут вони стримували штурми, маючи чисельну перевагу противника. Розвідка, FPV-дрони та CAESAR працювали як єдиний механізм.
У 2025 році бригада стабілізувала ділянку біля Шевченкового та Новотроїцького. Був випадок, коли розвідник «Тімон» самотужки тримав позицію вісім днів, захопив двох полонених і зірвав кілька атак. Танкісти вели вогонь майже впритул, а дронарі нищили техніку на підходах. До 2026-го 155 бригада ЗСУ продовжувала успішно відбивати наступи, зокрема біля Гришине, де знищувала піхоту і броньовану техніку.
Головнокомандувач Олександр Сирський особисто вручив нагороди бійцям, а Президент передав бойовий прапор за бойові заслуги.
Виклики перших місяців і шлях відновлення
Будь-яка нова бригада стикається з труднощами, і 155-та не стала винятком. Під час формування та після повернення з Європи частина бійців самовільно залишила частини — ситуація, яка привернула увагу ДБР і суспільства. Причини були різними: проблеми з комунікацією, швидке перекидання на фронт, адаптація до реалій.
Однак командування швидко реагувало. Зміна лідерів, оновлення батальйонних командирів і посилена робота з мотивацією дали результат. До середини 2025-го бригада відновила боєздатність, а скандали залишилися в минулому. Сьогодні це — приклад, як підрозділ долає кризу і стає сильнішим.
Важливо розуміти: війна не про ідеальні умови, а про здатність вчитися на помилках і йти вперед.
Як приєднатися до 155 бригади ЗСУ: реальні можливості
Бригада активно набирає людей. Програма «Контракт 18-24» пропонує до 1 000 000 гривень загальної виплати, щомісячну зарплату до 120 000 гривень з бойовими, пільги на житло, освіту та медичну допомогу. Вакансії відкриті для операторів дронів, механіків, медиків, логістів — досвід армії не обов’язковий.
Процес простий: заповнити анкету на офіційному сайті, пройти співбесіду, медкомісію і підписати контракт. Багато хто починає з цивільного життя і швидко стає частиною команди. Бійці розповідають, що тут панує дух взаємодопомоги і професійності.
Якщо ви шукаєте місце, де ваш внесок матиме реальний вплив, 155 бригада ЗСУ — один із найкращих варіантів.
Сьогодні 155 бригада ЗСУ продовжує стояти на передовій, поєднуючи історичну спадщину з сучасними технологіями. Кожен її день на фронті — це крок до перемоги, який пишеться кров’ю, потом і непереборною волею українських воїнів. Історія бригади ще далека від завершення, але вже зараз вона надихає багатьох.



