79 бригада ЗСУ, повна назва якої 79-та окрема десантно-штурмова Таврійська бригада, належить до елітних підрозділів Десантно-штурмових військ України. Її історія розпочинається ще в радянські часи, коли в 1979 році на базі частин 7-ї гвардійської повітряно-десантної дивізії сформували 40-ту десантно-штурмову бригаду в Миколаєві. Сьогодні це з’єднання, яке поєднує класичну штурмову тактику з сучасними технологіями безпілотників і танковими підрозділами, відіграє одну з ключових ролей на найгарячіших ділянках фронту.
За десятиліття існування 79 ОДШБр пройшла шлях від миротворчих місій у далеких країнах до запеклих боїв за українську землю. Бійці брали участь у звільненні Слов’янська й Красного Лиману в 2014-му, обороні Донецького аеропорту, прориві з оточення під Савур-Могилою, важких оборонних операціях під Сєвєродонецьком у 2022 році та стримуванні масованих штурмів на Покровському напрямку в 2024–2026 роках. Особливої слави набула група ударних дронів «Perun», яка системно знищує ворожу бронетехніку.
Станом на 2026 рік 79 бригада ЗСУ входить до складу 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ і продовжує виконувати найскладніші завдання. Висока мотивація особового складу, гнучка тактика та здатність швидко інтегрувати нові технології роблять її одним із найефективніших підрозділів Збройних Сил України. Бригада демонструє, як традиції десантників поєднуються з реаліями сучасної війни.
Зародження та формування: від радянської частини до української еліти
У вересні 1979 року в Миколаєві на основі підрозділів 97-го гвардійського повітряно-десантного полку створили 40-ту окрему десантно-штурмову бригаду. Це була одна з перших таких частин у Радянській армії, орієнтована на швидке десантування та захоплення ключових об’єктів у тилу противника. Бригада мала у своєму складі десантні батальйони, підрозділи забезпечення та авіаційну підтримку.
Після проголошення незалежності України в 1992 році частина перейшла під юрисдикцію нашої держави й отримала назву 40-та окрема аеромобільна бригада. У 1999 році її реорганізували в 79-й окремий аеромобільний полк. А 1 липня 2007 року шляхом об’єднання з 11-м полком армійської авіації сформували експериментальну 79-ту окрему аеромобільну бригаду. Цей крок значно підвищив мобільність та вогневу міць підрозділу.
У 2016 році бригада отримала танкову роту на Т-80 і була переформована в 79-ту окрему десантно-штурмову бригаду. Назва «Таврійська» підкреслює зв’язок із південним регіоном України. З 2023–2024 років 79 ОДШБр входить до 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ, що дозволяє ефективніше координувати дії на стратегічних напрямках.
Миротворча місія та перші випробування
До 2014 року військовослужбовці 79-ї бригади брали участь у міжнародних миротворчих операціях. Вони служили в Сьєрра-Леоне, Іраку, Ліберії, а також у країнах колишньої Югославії — Сербії, Косово, Македонії та Чорногорії. Цей досвід дав бійцям унікальні навички роботи в складних умовах, взаємодії з іноземними контингентами та виконання завдань у нестабільному середовищі.
Миротворчі місії сформували особливий характер частини: дисципліну, витримку та здатність діяти автономно. Багато офіцерів і сержантів, які пройшли Балкани чи Ірак, пізніше стали ядром підрозділів, що захищали Україну в 2014–2022 роках. Цей період також дозволив відпрацювати взаємодію з авіацією та логістику на великих відстанях.
Вогняне хрещення 2014 року: Крим, Савур-Могила та «кіборги»
Навесні 2014 року 79 бригада ЗСУ однією з перших була піднята за тривогою у відповідь на російську агресію в Криму. Підрозділи 1-го батальйону вже 2 березня вирушили до Херсонської області, на перешийок біля Чаплинки. Вони захищали державний кордон і важливі об’єкти, не даючи противнику просунутися на материкову Україну. План десантування безпосередньо на півострів скасували через контроль російських сил у районі Армянська.
У червні 2014 року батальйони бригади передислокували до Донецької області. 3–5 червня 1-й батальйон брав участь у звільненні Красного Лиману. Потім підрозділи діяли під Волновахою та на Савур-Могилі. Саме тут 79 ОДШБр разом із 72-ю механізованою бригадою потрапила в складне оточення в районі Дякового та Маринівки. Бійці тримали висоти, контролювали переправи через Міус і відбива ли постійні атаки. Волонтери, зокрема Юрій Бірюков, організували постачання та евакуацію поранених, що дозволило частинам вирватися з пастки на початку серпня.
Наприкінці вересня 2014 року підрозділи 79-ї прибули на оборону Донецького аеропорту. Разом із бійцями 3-го окремого полку спецпризначення та Національної гвардії вони стримували натиск противника протягом місяців. За стійкість і готовність битися до останнього десантників прозвали «кіборгами». У грудні 2014-го — січні 2015-го бригада також брала участь у боях за Дебальцеве. У серпні 2014 року при бригаді сформували 3-й добровольчий батальйон «Фенікс», який став символом народної підтримки.
2022 рік: важкі оборонні бої під Сєвєродонецьком та Лиманом
На момент повномасштабного вторгнення основні сили 79 ОДШБр перебували на Луганщині — у районі Щастя та Станиці Луганської. Бійці обороняли Трохизбенку, Райгородок, Бахмутівку та Новоайдар. Коли противник почав штурм Сєвєродонецька, підрозділи бригади відійшли туди, щоб уникнути оточення, і вели запеклі вуличні бої. База в Миколаєві в березні 2022 року зазнала ракетних ударів «Ураган», що стало важким ударом по тилу.
У травні–липні 2022 року десантники стримували спроби росіян форсувати Сіверський Донець у районі Святогірська та Слав’янська. Висока мобільність та вміння діяти малими групами дозволяли наносити точкові удари по колонах противника. Саме тоді бригада почала активно використовувати перші FPV-дрони та комерційні квадрокоптери для розвідки й коригування вогню.
2024–2026 роки: Покровський напрямок, дрони Perun та стримування штурмів
З 2024 року 79 бригада ЗСУ зосередилася на Донецькому напрямку — спочатку під Новомихайлівкою та Мар’їнкою, а згодом на Покровському та Новопавлівському напрямках. У березні 2024 року Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський відзначив бригаду за успішне відбиття атак противника. У липні та жовтні 2024 року десантники відбили кілька масованих штурмів, знищивши десятки одиниць бронетехніки та сотні окупантів.
Особливо ефективно працює рота ударних дронів «Perun Group». FPV-дрони та ударні БПЛА системно знищують танки, БМП та автомобілі противника ще на підходах до позицій, не даючи ворогу закріпитися.
У січні 2026 року воїни 79-ї взяли штурмом російську позицію на Новопавлівському напрямку та вивели в полон сімох окупантів. Поблизу Мирнограда дронові підрозділи продовжували завдавати точних ударів по живій силі та техніці. Бригада демонструє вміння поєднувати класичні штурмові дії з масовим застосуванням безпілотників, що стає вирішальним фактором у сучасній війні.
Структура та озброєння: як влаштована сучасна 79 ОДШБр
Станом на 2026 рік 79-та окрема десантно-штурмова Таврійська бригада має розгалужену структуру, яка дозволяє вести бойові дії в різних умовах. До її складу входять три десантно-штурмові батальйони (третій носить назву «Фенікс»), окрема десантно-штурмова рота «Білорусь» (сформована в червні 2023 року з білоруських добровольців), танкова рота на Т-80, а також потужний артилерійський підрозділ.
| Підрозділ | Основне призначення | Особливості |
|---|---|---|
| 1-й, 2-й, 3-й ДШБ | Штурмові та оборонні дії | Висока мобільність, підготовка до десантування та піших маршів |
| Рота «Білорусь» | Штурмові операції | Сформована з білоруських добровольців у 2023 році |
| Танкова рота | Вогнева підтримка | Т-80, посилює ударну міць з 2016 року |
| Рота дронів «Perun Group» | Ударні та розвідувальні БПЛА | Масове застосування FPV та ударних дронів проти броні |
| Артилерійські підрозділи | Вогнева підтримка | 2С1 «Гвоздика», Д-30, БМ-21 «Град» |
| Підрозділи забезпечення | Логістика, інженерія, медична допомога | Роти зв’язку, РХБЗ, інженерно-саперна, медична |
Така структура дозволяє бригаді діяти автономно на значній відстані від основних сил, швидко перекидати підрозділи та наносити комбіновані удари. Особливу роль відіграє інтеграція дронів у тактику: розвідка, коригування артилерії та безпосереднє знищення цілей стали стандартом.
Командування та воїни: люди, які тримають оборону
Станом на 2026 рік бригаду очолює полковник Едуард Колодій. Він регулярно відзначає бійців державними та відомчими нагородами, підкреслюючи особисту мужність і професійність підлеглих. Серед попередніх командирів — полковник Олександр Луценко (2019–2022), який керував частиною в найскладніший період 2022 року.
У бригаді служать як досвідчені контрактники, так і мобілізовані, які швидко опановують сучасні навички. Герой України Дмитро «Хантер» — командир взводу роти безпілотних систем — став символом ефективного застосування дронів. Багато воїнів проходять шлях від рядового до командира взводу чи роти, демонструючи вертикальний ріст у бойових умовах.
Особливий колорит додає рота «Білорусь» — підрозділ, сформований з добровольців, які свідомо обрали сторону України у війні проти режиму Лукашенка. Їхня присутність підкреслює міжнародний характер спротиву російській агресії.
Символіка, традиції та можливість приєднатися
Нарукавний знак 79-ї бригади символізує Таврію та десантну спадщину. Гасло «В єднанні — сила!» відображає головний принцип частини: тільки згуртованість особового складу та підтримка тилу дозволяють досягати результату. День створення бригади — 1 грудня — відзначають урочисто, згадуючи полеглих і нагороджуючи найкращих.
79 ОДШБр постійно проводить набір добровольців віком від 18 до 58 років. Вакансії відкриті для гранатометників, снайперів, кулеметників, операторів БПЛА, командирів відділень, водіїв-електриків та фельдшерів. Необов’язковий бойовий досвід — головне, щоб людина була вмотивованою та фізично підготовленою. Гарантується повне забезпечення, competitive зарплата, відпустки та можливість кар’єрного зростання.
Бригада активно розвиває напрямок безпілотних систем, РЕБ та інженерних рішень. Воїни, які вже служать, часто діляться досвідом у внутрішніх проєктах, таких як серія відвертих розмов «Навпроти», де обговорюють реалії фронту, підготовку та психологічну стійкість.
79 бригада ЗСУ — це не просто військова частина. Це спільнота людей, які за десятиліття війни перетворили свій підрозділ на одну з найбоєздатніших структур Збройних Сил. Їхній шлях від радянської десантної бригади до сучасного технологічного з’єднання демонструє, як українська армія еволюціонує під час найжорсткішого випробування. На Покровському та інших напрямках Таврійські десантники продовжують писати нову сторінку своєї історії — сторінку стійкості, інновацій та непохитної віри в перемогу.
About the Author
