ЗРК Корал — вітчизняний проєкт уніфікованої зенітної керованої ракети середньої дальності, який КБ «Луч» розвиває з 2016 року. Ракета створена як модульна основа для сухопутних, корабельних і потенційно авіаційних комплексів протиповітряної оборони. Вона здатна вражати літаки, вертольоти, крилаті ракети, дрони та тактичні балістичні цілі на відстані до 100 км.
Ключова перевага системи — сумісність із наявними пусковими контейнерами від С-300 і можливість інтеграції з сучасними західними платформами. Станом на 2026 рік проєкт пройшов шлях від аванпроєкту та макету до демонстрації реального зразка, а співпраця з європейськими партнерами відкриває шлях до серійного виробництва.
Для України цей комплекс означає зменшення залежності від імпортних постачань і створення власного «щита» середньої дальності, який доповнює Patriot, NASAMS та IRIS-T.
Як народилася ідея власної зенітної ракети
Після 2014 року українська система протиповітряної оборони опинилася в складному становищі. Старі радянські комплекси С-300 і «Бук-М1» вимагали постійного ремонту, а співпраця з російськими заводами припинилася. Саме тоді в Міністерстві оборони з’явилося рішення створити власну ракету середньої дальності.
У 2016 році міністр Степан Полторак доручив Державному Київському конструкторському бюро «Луч» розпочати дослідно-конструкторську роботу під шифром «Корал». Спочатку комплекс планували виключно для кораблів із вертикальним пуском. Згодом інженери розширили концепцію: ракета мала стати універсальною для сухопутних мобільних установок і навіть для підвіски на літаки як зброя «повітря-повітря».
Головний конструктор Олег Коростельов неодноразово підкреслював, що близько 40–50 % вузлів уже були відпрацьовані на інших виробах бюро — зокрема на ракеті «Вільха». Активну радіолокаційну головку самонаведення розробила приватна компанія «Радіонікс». Саме ця головка дозволяє ракеті самостійно захоплювати ціль після старту.
У червні 2021 року на виставці «Зброя та безпека» в Києві вперше показали повнорозмірний макет. Тоді ж захистили аванпроєкт. За оцінками Коростельова, повна розробка мала коштувати 30–50 мільйонів доларів і зайняти два-два з половиною роки. Війна внесла свої корективи, але робота не зупинилася.
Технічні характеристики, які вирізняють систему
Ракета «Корал» має компактні розміри і відносно невелику масу, що дозволяє запускати її зі стандартних транспортно-пускових контейнерів С-300 виробництва заводу «Візар».
| Параметр | Значення | Примітка |
|---|---|---|
| Довжина | 4,33 м | Повна довжина корпусу |
| Діаметр | 230/260 мм | Залежно від секції |
| Маса ракети | 300 кг | З бойовою частиною 25 кг |
| Максимальна швидкість | 1100 м/с | Близько 3960 км/год |
| Дальність | 30–40 км (до 100 км у перспективних варіантах) | Залежить від модифікації |
| Висота ураження | до 10 км | Аеродинамічні та балістичні цілі |
| Система наведення | ІНС + активна радіолокаційна ГСН | Головка «Onyx» від «Радіонікс» |
Дані таблиці базуються на офіційних матеріалах КБ «Луч» та аналітичних оглядах спеціалізованих видань.
Активна головка самонаведення виявляє цілі з ефективною площею розсіювання 3 м² на відстані близько 20 км. Це дає змогу працювати по маневрових цілях навіть у складній радіолокаційній обстановці. Газодинамічне управління у поєднанні з класичними рулями забезпечує високу маневреність на кінцевій ділянці траєкторії.
Саме можливість перехоплення тактичних балістичних ракет робить «Корал» особливо цінним для захисту критичної інфраструктури та великих міст.
Для чого потрібен ЗРК Корал на сучасній війні
Середня дальність — це «золота середина» протиповітряної оборони. Короткі комплекси на кшталт «Стріли» чи «Ігли» працюють у зоні прямої видимості. Дальні системи типу Patriot чи SAMP/T надто дорогі й їхня кількість обмежена. «Корал» заповнює саме цю нішу.
Ракета може стартувати з мобільних пускових установок на колісному чи гусеничному шасі, з корабельних вертикальних пускових систем і, у перспективі, з літаків. Уніфікація значно спрощує логістику: одна ракета — кілька типів носіїв.
За моїм досвідом спілкування з фахівцями оборонної промисловості, саме можливість використовувати наявні контейнери від С-300 дає Україні шанс швидко розгорнути систему без створення нової інфраструктури з нуля. У нашій практиці ми вже бачили, як «франкенштейнівські» рішення на базі західних ракет і радянських пускових установок рятували небо. «Корал» може стати повноцінним українським аналогом таких гібридів, але вже з власною ракетою.
Де зараз знаходиться проєкт
У квітні 2026 року на виставці, яку відвідав Президент Володимир Зеленський, уперше публічно показали зразок, який аналітики ідентифікували як реальну ракету «Корал», а не макет. Західне видання The War Zone зазначило, що зовнішній вигляд свідчить про наявність випробувального або передсерійного екземпляра.
У березні 2026 року КБ «Луч» і «Радіонікс» підписали угоди з іспанською групою Sener — виробником компонентів для ракет IRIS-T. Це дає доступ до перевірених технологій і прискорює завершення випробувань.
Станом на середину 2026 року офіційної інформації про початок серійного виробництва ще немає. Однак підготовка виробничих ліній і міжнародна кооперація свідчать, що проєкт вийшов на фінішну пряму. Деякі експерти припускають, що за стабільного фінансування перші серійні партії можуть з’явитися вже найближчим часом.
Чому «Корал» важливий саме зараз
Кожна нова українська ракета — це не лише технічний виріб. Це крок до технологічної незалежності. Коли ворог масово застосовує дрони-камікадзе, крилаті ракети і балістику, наявність власного засобу середньої дальності дозволяє економити дорогі західні ракети для найскладніших цілей.
Інженери КБ «Луч» вже довели, що здатні створювати високоточну зброю світового рівня — від «Стугни» до «Нептуна». «Корал» логічно продовжує цю лінію. Якщо проєкт отримає достатнє фінансування і політичну підтримку, він може стати основою цілої родини ракет різної дальності та призначення.
Українське небо сьогодні захищають десятки різних систем. Завтра серед них має з’явитися ще одна — з написом «Зроблено в Україні». І ця ракета вже має ім’я — «Корал».
About the Author
