
Магура дрон — це український надводний безпілотний катер, розроблений для Головного управління розвідки, який здатний виконувати розвідку, патрулювання та ударні місії на відстані до 800 кілометрів. Його низький профіль, швидкість понад 70 км/год і корисне навантаження до 320 кг зробили його першим у світі безпілотником, що потопив ворожий бойовий корабель у відкритому морі. Завдяки варіантам V5 і V7 платформа вийшла далеко за межі камікадзе-атак і навчилася збивати навіть винищувачі.
Цей апарат став символом асиметричної переваги: при вартості близько 250–300 тисяч доларів він змусив російський Чорноморський флот відійти від українських берегів і шукати укриття в портах. Станом на 2026 рік магура дрон уже випробовується американськими спецпідрозділами і готується до серійного виробництва за океаном.
Слово «магура» має глибоке коріння. У слов’янській міфології так звали богиню-воїтельку, а в карпатських діалектах воно означає високу лісисту гору. Саме цей образ — раптового удару з-під хвиль — ідеально ліг у назву платформи, яку українські інженери створювали в умовах повномасштабної війни.
Розробка почалася наприкінці 2022 року, коли після загибелі крейсера «Москва» стало зрозуміло: класичний флот Україні не побудувати швидко. Президент оголосив про створення флоту морських дронів, і вже через кілька місяців державне підприємство «Спецтехноекспорт» разом із приватними командами вивело на воду перші прототипи. У липні 2023-го магура дрон V5 вперше показали на виставці IDEF у Стамбулі. Тоді багато хто сприйняв його як експериментальний зразок. Уже через тижні CNN підтвердила: апарат уже бойовий.
Корпус довжиною 5,5 метра і шириною 1,5 метра зроблений із карбону. Висота над ватерлінією — лише пів метра. Водометний рушій дозволяє розвивати крейсерську швидкість близько 40 км/год і максимальну майже 78 км/год. Автономність сягає 60 годин, а дальність — до 800 км. Корисне навантаження — 320 кг вибухівки або обладнання. Система навігації поєднує GPS, інерціальний блок і візуальне наведення через денні та нічні камери. Зв’язок — mesh-радіо з ретрансляторами або супутниковий канал, стійкий до глушіння.
За моїм досвідом аналізу відкритих відео з бойових виходів, саме комбінація низької помітності та високої швидкості дозволяє магура дрон підходити до цілі майже непоміченим. Російські радари часто фіксують його лише на останніх сотнях метрів, коли вже пізно.

Перший підтверджений удар стався 1 лютого 2024 року. Група з десяти магура дрон атакувала ракетний катер «Івановець» біля озера Донузлав. Шість апаратів досягли цілі. Катер затонув разом із екіпажем. Через два тижні та ж сама тактика знищила великий десантний корабель «Цезар Куніков» біля Алупки. Це був перший випадок у сучасній історії, коли безпілотний надводний апарат потопив великий бойовий корабель у відкритому морі.
За даними відкритих джерел, протягом першого року активних дій магура дрон знищив вісім російських кораблів і пошкодив ще шість. Загальні збитки оцінюють більш ніж у пів мільярда доларів. Серед інших підтверджених цілей — патрульний корабель «Сергій Котов», кілька десантних катерів типу «Серна» та швидкісні катери KS-701.
Але найвражаючішим стало розширення можливостей. Наприкінці 2024 року інженери встановили на платформу модифіковані ракети Р-73. 31 грудня магура дрон збив російський вертоліт Мі-8 біля мису Тарханкут. У травні 2025-го вже більша версія V7 з американськими AIM-9 Sidewinder збила два винищувачі Су-30СМ західніше Новоросійська. Це перший у світі випадок, коли надводний безпілотник знищив реактивний літак.
Варіант V7 став логічним продовженням. Довжина зросла до 7,2 метра, корисне навантаження — до 650 кг, дальність — понад 1000 км. Дизельний двигун потужністю 270 к.с. дає кращу мореплавність. На палубі з’явилися пускові рейки для двох ракет «повітря-повітря» або турель з кулеметом. Автономність із генератором сягає семи діб.
| Параметр | Магура V5 | Магура V7 |
|---|---|---|
| Довжина | 5,5 м | 7,2 м |
| Корисне навантаження | до 320 кг | до 650 кг |
| Максимальна швидкість | ≈78 км/год | ≈72 км/год |
| Дальність | до 800 км | до 1000+ км |
| Основне озброєння | вибухівка / Р-73 | AIM-9 / кулемет |
Дані зібрані на основі відкритих матеріалів wikipedia.org та публікацій usni.org.
Виробництво в Україні здатне сягати 50 апаратів на місяць за потреби. Вартість одного V5 залишається в межах 250–300 тисяч доларів — у десятки разів дешевше за будь-який корабель, який він може знищити. Саме ця економічна асиметрія змусила російський флот майже повністю покинути західну частину Чорного моря.
У 2025–2026 роках інтерес до платформи вийшов далеко за межі України. Американські спецпідрозділи вперше застосували магура дрон під час навчань Balikatan на Філіппінах. У червні 2026-го компанія ReconCraft і українська Uforce підписали меморандум про спільне виробництво в США. Планують випускати сотні одиниць щорічно. Окремо Red Cat анонсувала локалізацію V7 для американського ринку.

Технічно магура дрон цікавий модульністю. Той самий корпус може нести вибухівку, розвідувальне обладнання, протимінні системи чи навіть малі FPV-дрони. Оператори працюють зі станцій управління, які можуть бути як береговими, так і корабельними. У бойових умовах часто використовують рої: частина апаратів іде на відволікання, частина — на удар, а один завжди знімає відео для підтвердження.
Переваги очевидні: низька вартість, висока живучість у складних умовах електронної боротьби, можливість масованого застосування. Недоліки теж є. У штормовому морі малі апарати втрачають швидкість і точність. Російські сили активно застосовують РЕБ і берегову охорону. Тому українські команди постійно оновлюють програмне забезпечення і змінюють тактику.
За майже чотири роки війни магура дрон став не просто зброєю. Він довів, що невелика країна з обмеженим флотом може контролювати величезну акваторію, якщо має розумну інженерію і сміливих операторів. Сьогодні ці апарати вже впливають на доктрини НАТО. Багато західних військових аналітиків прямо кажуть: майбутнє морської війни — за саме такими дешевими, численними і смертоносними платформами.
Українські інженери не зупиняються. На полігонах уже тестують версії з більшою автономністю, штучним інтелектом для самостійного прийняття рішень і новими типами озброєння. Кожна нова модифікація робить Чорне море ще небезпечнішим для тих, хто вважав його своїм.



