Чи існує молдовська мова: правда, яку приховували десятиліттями

Питання здається простим, але за ним ховається ціла епоха політичних маніпуляцій, лінгвістичних суперечок та національних драм. Молдова — країна з румунськомовним населенням, але впродовж майже століття її громадянам нав’язували думку про окрему «молдовську мову». Це історія про те, як з однієї живої мови політики намагалися створити дві.

Сьогодні відповідь дає сама Молдова — на законодавчому рівні. У березні 2023 року парламент країни поставив крапку у довгій суперечці, офіційно закріпивши румунську як державну мову. Україна підтримала цей крок восени того ж року. Тож розберімося ґрунтовно: звідки взявся міф про окрему молдовську мову, чому він тримався так довго і що з ним сталося зараз.

За цією темою стоять не лише філологічні нюанси, а й геополітика, спадщина радянської пропаганди та боротьба за самовизначення цілого народу. І чим глибше копати, тим цікавіше стає.

Коротка відповідь, яку чекають усі

Окремої молдовської мови як самостійної лінгвістичної одиниці не існує. Це твердження поділяють академічні установи, лінгвісти світового рівня та сьогодні — офіційний Кишинів. Мова, якою говорять у Молдові, є румунською. Дві країни — одна мова, як це буває з американською та британською англійською, австрійською та німецькою чи бразильською та португальською.

Сам термін «молдовська мова» — це політичний конструкт радянської епохи, придуманий у Кремлі для розділення єдиного румунського народу на дві штучні нації. Лінгвістично румуни Бухареста та молдовани Кишинева розуміють одне одного без перекладача.

Дещо інакше виглядає ситуація у невизнаному Придністров’ї, контрольованому проросійськими силами. Там досі офіційно фігурує «молдовська мова на основі кирилиці» — наче машина часу зупинилася десь у 1985 році. Але це політична фікція, а не лінгвістична реальність.

Звідки взявся міф: подорож у радянське минуле

Усе почалося не за СРСР, а ще раніше. Після того як Російська імперія анексувала Бессарабію у 1812 році, місцевих жителів почали потроху відучувати від ідеї спільності з румунами західного берега Прута. Тоді ще термін «молдовська мова» використовували паралельно з румунською без особливого політичного навантаження — приблизно як ми говоримо «полтавська говірка» поряд з українською.

Справжня кампанія розгорнулася після створення Молдавської РСР у 1940 році. Радянська влада потребувала ідеологічного інструменту, щоб закріпити окупацію Бессарабії та відірвати її жителів від румунського культурного простору. І такий інструмент вигадали: окрема «молдовська мова», обов’язково на кирилиці, з нав’язаними русизмами та штучними розбіжностями зі стандартною румунською.

Цікаво, що сам Дмитро Кантемір — молдовський господар XVIII століття та автор «Опису Молдавії» — писав цілком чітко: молдовани називають себе римлянами, а мову свою — румунською. Жодних сумнівів у нього не було за триста років до того, як радянські ідеологи почали переписувати історію.

Лінгвістична правда без політики

Якщо взяти текст молдовською латинкою і румунською — їх неможливо відрізнити. Це факт, з яким погоджуються всі серйозні мовознавці. У Молдові існують свої регіональні особливості мовлення — так звана молдовська говірка, яка вважається однією з п’яти основних розмовних варіантів румунської мови. Але говірка — це не окрема мова, інакше довелося б оголосити галицький, поліський чи слобожанський діалекти окремими «українськими мовами».

У 1994 році Академія наук Молдови офіційно підтвердила, що правильна назва державної мови країни — румунська. Це була суто академічна позиція, базована на наукових критеріях, без жодного політичного тиску. Президія Академії наук Молдови ухвалила відповідне рішення 9 вересня 1994 року.

Лінгвісти оперують поняттями взаємозрозумілості, спільної граматики, лексики та фонетичної системи. За всіма цими критеріями молдовська і румунська — це одна мова. Носії з обох берегів Прута читають однакові книжки, дивляться однакові фільми, співають однакових пісень. Розрізнити їх можуть хіба що за акцентом чи кількома локальними словами — рівно як українця з Тернополя від українця з Харкова.

Хронологія мовного питання у Молдові

Дані для таблиці зібрано на основі публікацій Європейської правди та офіційних повідомлень молдовського уряду. Як видно, шлях від штучного «молдовського» до офіційного «румунського» розтягнувся більш ніж на тридцять років після здобуття незалежності — і це показує, наскільки глибоко радянські ідеологеми вкорінилися у головах та інституціях.

Поворот 2023 року: коли крапку поставили остаточно

2 березня 2023 року парламент Молдови проголосував за заміну у законодавстві країни словосполучень «молдовська мова», «державна мова» та «офіційна мова» на «румунська мова». 16 березня закон ухвалили у другому читанні, а 22 березня його підписала президент Мая Санду. У силу закон вступив 24 березня — після публікації в Офіційному моніторі Молдови.

Голосували «за» 58 депутатів від правлячої партії «Дія та солідарність». Проти виступили комуністи та соціалісти — традиційно проросійські сили, які десятиліттями підтримували міф про окрему молдовську ідентичність. Академія наук Молдови підтримала зміни — наукова спільнота нарешті отримала відповідність законодавства тому, що давно вважала очевидним.

До речі, замінили навіть назву національного свята: замість «Limba noastră» (наша мова) тепер «Limba română» (румунська мова). Дрібниця? Аж ніяк. Це символічний жест, що ставить крапку у питанні самоідентифікації.

Україна нарешті визнала очевидне

Для України тема була незручною впродовж десятиліть. Наша держава одна з небагатьох на законодавчому рівні продовжувала визнавати «молдовську мову» окремою — попри звернення Бухареста та реальну ситуацію в самій Молдові. Причини були різними: молдовська діаспора в Україні наполягала на збереженні цієї назви, плюс невизначеність у самій Молдові давала привід для відмовок.

18 жовтня 2023 року на спільному засіданні урядів України та Румунії у Києві питання нарешті розв’язали. Уряд Дениса Шмигаля та уряд Марчела Чолаку зафіксували: державною мовою Республіки Молдова є румунська мова. Румунський прем’єр прямо назвав «молдовську мову» «винаходом російської федерації» — формулювання різке, але дуже точне.

Це рішення мало далекосяжні наслідки. Українські державні органи почали поступово замінювати термінологію у документах, освітніх програмах, офіційних перекладах. Зникла ще одна радянська рудиментарність, яка нагадувала про часи, коли мови ділили та об’єднували за командою з Москви.

Чому Придністров’я тримається за міф

На лівому березі Дністра, у самопроголошеній Придністровській Молдовській Республіці, «молдовська мова на основі кирилиці» досі офіційно існує — поряд з російською та українською. Це територія, контрольована російськими військами та проросійським режимом, і збереження радянських символів тут є частиною ідентичності квазідержави.

У школах Придністров’я викладають предмет «молдовська мова», вуличні написи зроблені кирилицею, а влада вперто відмовляється визнавати очевидне. Це класичний приклад того, як політика консервує лінгвістичні фікції — у будь-якій нормальній ситуації мова не могла б існувати в двох абсолютно різних версіях у двох сусідніх регіонах однієї країни.

Цікаво, що навіть у школах та університетах решти Молдови такого предмета як «молдовська мова» давно не існує. Школярі та студенти вивчають румунську — і це нікого не дивує, бо так воно фактично і є вже багато років.

Що говорить статистика і населення

За переписом 2004 року, 75,8 % населення Молдови назвали рідною мовою «молдовську» або «румунську». На щоденній основі нею користувалися 73,8 %. Цікавий нюанс: жителі Кишинева та люди з вищою освітою частіше називали свою мову румунською, тоді як у сільській місцевості більше вживали термін «молдовська» — суто за звичкою, а не через переконання у її відмінності.

За переписом 2014 року румунська була рідною мовою для близько 82 % населення країни (без врахування Придністров’я). Окрім етнічних молдован, нею як основною спілкуються частина росіян, українців, гагаузів і болгар, що проживають у Молдові. У країні також офіційний статус регіональних мов мають гагаузька (в Гагаузії), російська та українська (в Гагаузії та Придністров’ї).

Опитування останніх років показують стабільне зростання кількості громадян Молдови, які називають свою мову саме румунською. Молодше покоління, особливо ті, хто навчався після 2000-х років, переважно ідентифікує себе як румуномовних.

Порівняння молдовської говірки та літературної румунської

Дані базуються на матеріалах Вікіпедії та публікаціях лінгвістичних досліджень. Як бачите, відмінності існують виключно на рівні діалектних особливостей — як між українською у Львові та Полтаві. Жоден серйозний філолог не назве це окремими мовами.

Чому ця тема важлива саме сьогодні

Війна Росії проти України показала, наскільки потужним інструментом може бути мова у руках агресора. Москва впродовж століть створювала штучні «мови» та «нації» — і молдовська була одним з найуспішніших таких проектів. Зараз, коли весь регіон переосмислює свою ідентичність, повернення до правди має не лише академічне, а й безпекове значення.

Молдова рухається у напрямку Європейського Союзу, її кандидатський статус підтверджено. Визнання румунської мови державною — це частина європейської інтеграції, відмова від радянських штампів, чітке позиціонування. Так само Україна, відмовившись від терміна «молдовська мова», поставила себе на правильний бік історії — поруч з тими, хто визнає природу речей, а не пропагандистські вигадки.

Питання «чи існує молдовська мова» більше не є дискусійним у науковому чи правовому сенсі. Воно залишилося лише там, де працює радянська чи російська ідеологія — у Придністров’ї, серед старих комуністичних кадрів і у кремлівських методичках. Решта світу давно прийняла очевидне: молдовани розмовляють румунською. Це гарна, мелодійна романська мова з тисячолітньою історією, частина великої романської спадщини Європи. І немає жодних причин ділити її надвоє лише тому, що так колись вирішив Сталін.

About the Author

admin

Administrator

Visit Website View All Posts