Луганський прикордонний загін — це легендарний 3-й прикордонний загін імені Героя України полковника Євгенія Пікуса, який сьогодні діє як бригада Гвардії наступу «Помста» (в/ч 9938) у складі Державної прикордонної служби України. Від форпосту на російському кордоні в Луганській області він еволюціонував у потужну бойову одиницю, що тримає оборону на найгарячіших напрямках Сходу. Його історія — це не просто хроніка подій, а символ незламності, де кожен прикордонник став частиною великої помсти за втрачені території та полеглих побратимів.
Заснований 20 жовтня 1992 року, загін пройшов шлях від рутинної охорони кордону до активних бойових дій, починаючи з перших пострілів 2014-го. Сьогодні, у 2026 році, його бійці застосовують сучасні дрони, системи РЕБ і бронетехніку, поєднуючи прикордонний досвід із штурмовими тактиками. Бригада «Помста» — це не лише військова сила, а й живий доказ, як один підрозділ може стати форпостом національного опору, надихаючи новобранців і ветеранів.
Для початківців це історія про те, як звичайні хлопці та дівчата перетворюються на елітних захисників, а для просунутих — детальний розбір тактики, еволюції озброєння та стратегічної ролі в сучасній війні. Загін продовжує воювати на Краматорському, Куп’янському, Сіверському напрямках та в районі Серебрянського лісництва, знищуючи ворога і не даючи йому просунутися ані на метр.
Історія створення та ранні роки
20 жовтня 1992 року наказом № 0111 Голови Державного комітету у справах охорони державного кордону України Миколи Литвина народився 3-й прикордонний загін. Це сталося в хаосі розпаду Радянського Союзу, коли Україна формувала власну прикордонну службу на основі радянських структур. Перші підрозділи в Луганській області з’явилися ще в 1950-х, але саме 1992-й став точкою відліку для незалежної охорони кордону з Росією.
У 1990-х загін розвивався повільно, але впевнено: будували застави, удосконалювали техніку, навчали особовий склад. До 2003 року він входив до складу Прикордонних військ України, а потім — до Державної прикордонної служби. Роль була класичною — контроль кордону на суші, річках і водоймах Луганщини, недопущення контрабанди, нелегальної міграції та диверсій. Тисячі кілометрів кордону з Росією вимагали постійної пильності, де кожен наряд ставав щитом для мирного життя регіону.
Ті роки формували характер підрозділу: дисципліна, знання місцевості та готовність до несподіванок. Прикордонники не просто стояли на постах — вони жили кордоном, знали кожен яр і кожну стежку. Цей фундамент став у нагоді, коли спалахнула війна.
Перші випробування: облога в Луганську 2014 року
Бойовий шлях загону розпочався драматично 2 червня 2014 року в кварталі Мирний Луганська. Близько сотні озброєних проросійських бойовиків, підтриманих місцевими сепаратистами, оточили управління загону. Вони вигнали мешканців з квартир навколо, зайняли позиції на дахах і в вікнах, а потім відкрили вогонь зі стрілецької зброї, гранатометів і мінометів.
Прикордонники, яких було близько 170, прийняли бій без вагань. Три доби під постійним обстрілом — ракети, кумулятивні снаряди, спроби прориву через ворота сміттєвозом. Свідчення учасників вражають: адреналін, коли кишки вивалювалися з поранення, але боєць залишався притомним і продовжував стріляти. Вони відбили всі атаки, не дали захопити базу відразу. 4 червня, коли боєприпаси закінчилися, а допомоги не було, вийшли малими групами — хтось пішки 20 кілометрів до аеропорту, звідки евакуювалися літаком.
Ця облога стала хрещенням вогнем. Загін втратив базу, але зберіг людей і честь. Бойовики захопили приміщення, але прикордонники вже були готові до затяжної війни. Ці події запалили полум’я опору, яке горить досі.
Герой, чиє ім’я носить загін: полковник Євгеній Пікус
24 серпня 2018 року загін отримав почесне найменування імені Героя України полковника Євгенія Пікуса. Народжений 14 вересня 1979 року у Вінниці в родині кадрового офіцера, Пікус добровільно пішов на схід у липні 2014-го. Як старший офіцер з реєстраційної та паспортної роботи, він опинився на найнебезпечніших ділянках кордону біля пункту «Красна Талівка».
Його подвиги вражають: під мінометним вогнем піднімався на зруйновану 15-метрову вежу, рятував пораненого бійця; ніс на руках 200 метрів пораненого командира Сергія Дейнека з-під обстрілу. 25 серпня 2014 року в бою біля селища Талове Пікус очолив резерв, командував обороною дві з половиною години проти ДРГ, підтриманих російськими БТР, БМП, мінометами і вертольотами Мі-24. Загинув, закривши собою побратима від кулі та гранати.
Посмертно йому присвоїли звання Героя України з орденом «Золота Зірка». Ім’я Пікуса — це не просто табличка на загоні. Це щоденне нагадування: помста за кожного полеглого починається з особистої мужності.
Повномасштабне вторгнення: перші на лінії вогню
24 лютого 2022 року Луганський прикордонний загін зустрів ворога першим. О 03:30 біля відділу «Мілове» загинув майстер-сержант Денис Ткач — перший загиблий повномасштабної війни в лавах ДПСУ. Прикордонники тримали кордон Луганщини, а потім перейшли до активних боїв у Рубіжному, Лисичанську, Бахмуті, Кремінній.
Вони не просто оборонялися — знищували окупантів, не даючи просунутися. У Бахмуті, на стику Харківщини, Луганщини та Донеччини, бригада проявила себе як одна з найрезультативніших. Кожен день — це вогонь артилерії, дронів і РЕБ, що паралізував ворожі комунікації.
За моїм досвідом спостереження за подібними підрозділами, саме такі, як Луганський загін, стали хребтом оборони Сходу. Вони поєднували прикордонний контроль з штурмовими операціями, адаптуючись до нової реальності війни.
Трансформація в бригаду «Помста»: народження нової сили
30 січня 2024 року за рішенням Президента України загін реформували в бригаду Гвардії наступу «Помста». Це стало частиною масштабної ініціативи, де прикордонники отримали посилену бронетехніку, спецавтомобілі, зенітні та протитанкові засоби. Назва «Помста» — не випадкова. Вона втілює дух відплати за 2014-й, за Пікуса, за кожну втрачену позицію.
Бійці пройшли вишколи в Україні та за кордоном — у Великій Британії, Іспанії, Німеччині та інших країнах НАТО. Індивідуальне навчання, бойові злагодження — все для того, щоб кожен воїн став універсальним бійцем.
Сьогодні «Помста» — це потужна бригада, яка не просто обороняється, а активно впливає на хід бойових дій.
Структура, озброєння та бойова підготовка
Загін включає комендатури швидкого реагування, артилерійські підрозділи, розвідку, РЕБ і аеророзвідку. Основні завдання — охорона кордону, координація з іншими силами, прикордонний контроль і боротьба з диверсіями.
Озброєння еволюціонувало кардинально: від радянських модифікацій до сучасних БПЛА, ударних дронів, бронетехніки та снайперських комплексів. Підготовка — це не теорія. Це реальні вишколи, де бійці вчаться в умовах, максимально наближених до фронту.
Для початківців: якщо ви думаєте про службу, Луганський загін — приклад, де контракт 18-24 місяці дає шанс стати частиною еліти. Для просунутих: тактика інтеграції дронів з артилерією робить бригаду однією з найефективніших у ДПСУ.
| Рік | Ключова подія | Наслідки |
|---|---|---|
| 1992 | Заснування загону | Початок охорони кордону з РФ |
| 2014 (2-4 червня) | Облога в Луганську | Успішна оборона та передислокація |
| 2018 (24 серпня) | Присвоєння імені Пікуса | Символ героїзму підрозділу |
| 2022 (24 лютого) | Початок повномасштабного вторгнення | Перші бої та втрати |
| 2024 (30 січня) | Реформування в бригаду «Помста» | Посилення бойових можливостей |
Джерела даних: офіційні матеріали Державної прикордонної служби України та архівні документи. Дані актуальні станом на травень 2026 року.
Героїзм, нагороди та людський фактор
Понад 500 військовослужбовців відзначені державними нагородами, шестеро стали Героями України. Колективна відзнака «За мужність та відвагу» від 7 вересня 2022 року — визнання заслуг усього підрозділу. Кожен боєць має свою історію: від викладача, який став снайпером, до дівчини-прикордонниці на передовій.
Емоційний бік — це те, що робить загін особливим. Бої в Серебрянському лісництві, де кожен метр — це боротьба за життя. Тут немає місця байдужості: кожен день — це помста, яка наближає Перемогу.
Сучасна роль та перспективи бригади
Станом на 2026 рік бригада «Помста» тримає оборону на Краматорському, Куп’янському та Сіверському напрямках, активно впливаючи на ситуацію в Серебрянському лісництві. Вони не просто стоять — вони наступають, використовуючи дрони для точних ударів і РЕБ для захисту.
Для тих, хто хоче підтримати: волонтерство, донати на дрони чи просто поширення правди про їхні подвиги. Загін — приклад, як прикордонники стали універсальними воїнами сучасності. Їхній дух живе в кожному, хто вірить у перемогу.
Луганський прикордонний загін продовжує писати свою історію. Кожен постріл, кожен виліт дрона — це крок до того дня, коли кордони України знову стануть мирними. Помста неминуча, і вона вже в дії.
About the Author
