
Олександр Роднянський молодший — український економіст світового рівня, афілійований асоційований професор Кембриджського університету, колишній радник президента Володимира Зеленського з економічних питань та один із найавторитетніших голосів у дискусіях про відбудову України. Його шлях поєднує вершини академічної науки, практичну роботу в державній політиці воєнного часу та публічну позицію, що закликає до глибших інституційних змін.
Син легендарного кінопродюсера Олександра Роднянського, який створив «1+1» та номіновані на «Оскар» стрічки, обрав зовсім інший шлях — шлях цифр, моделей та реальних економічних рішень. Після років у Лондонській школі економіки, Принстоні та Кембриджі він повернувся до України в найкритичніший момент, щоб допомогти формувати стратегію виживання та відновлення економіки. Сьогодні, після відставки з посади радника наприкінці 2024 року, він продовжує впливати через наукові публікації, аналітику у провідних виданнях та приватні ініціативи.
Його історія — це приклад того, як глобальний досвід і глибока прив’язаність до коренів можуть працювати разом. У час, коли Україна шукає ефективні моделі врядування, залучення інвестицій та стійкості фінансової системи, голос такого фахівця набуває особливої ваги як для експертів, так і для всіх, хто хоче розуміти, що відбувається з економікою країни.
Сімейна спадщина та ранні роки
Батько Олександра — Олександр Роднянський старший — один із найвпливовіших українських кінематографістів, засновник телеканалу «1+1», продюсер фільмів, які здобули міжнародне визнання. Мати також була пов’язана з кіноіндустрією. Сім’я жила в Києві, але через кар’єрні можливості батька рано переїхала за кордон. Олександр молодший залишив рідне місто ще дитиною — близько шести років — і виріс у Німеччині, а пізніше його життя було пов’язане зі Сполученими Штатами та Великою Британією.
Попри міжнародне виховання, він завжди підкреслює своє українське коріння: сьоме покоління киян. Це не просто біографічна деталь. У світі, де багато хто з української діаспори обирає комфортну дистанцію, Роднянський молодший зробив свідомий вибір — повернутися до активної участі в житті країни саме тоді, коли це вимагало найбільших зусиль.
Батьківський приклад творчості та незалежності, ймовірно, вплинув на сина. Тільки замість кінематографічних історій він почав створювати економічні моделі та впливати на реальну політику. Династія, що починалася з кіно, продовжилася в цифрах і стратегіях.
Освітній шлях: від Лондона до Принстона
Освіта Роднянського молодшого — це класичний приклад того, як український талант може конкурувати на найвищому глобальному рівні. Він здобув ступені бакалавра та магістра економіки в Лондонській школі економіки (LSE) — одному з найкращих університетів світу в цій галузі. Потім захистив докторську дисертацію (PhD) у Принстонському університеті у 2017 році.
Принстон дав йому не лише глибокі знання з макроекономіки та фінансів, а й навички емпіричних досліджень, які пізніше стали основою його наукової кар’єри. Ще під час навчання він отримував престижні нагороди за викладання — Woodrow Wilson Fellowship, Towbes Prize, Graduate School Teaching Award. Це рідкісний випадок, коли аспірант стає одним із найкращих викладачів на факультеті.
Вибір економіки замість кінематографу, ймовірно, був продиктований бажанням працювати з системами, які реально змінюють життя мільйонів людей. Теорія, підкріплена даними, давала інструменти для аналізу криз, банківської поведінки та довгострокових економічних тенденцій — саме те, що знадобилося Україні пізніше.
Наукові праці та їхній резонанс у світі
Дослідження Роднянського молодшого публікуються в топових журналах і мають реальний вплив. Одна з найцитованіших робіт — стаття 2017 року в Review of Financial Studies про вплив кількісного пом’якшення (QE) на поведінку банків у кредитуванні. Разом зі співавтором він показав, як програми викупу активів центробанками під час кризи 2008–2009 років стимулювали банки видавати більше кредитів, особливо тим установам, які мали певні цінні папери. Ця робота набрала сотні цитувань і досі актуальна для розуміння інструментів монетарної політики в кризові періоди.
Інша важлива публікація 2013 року в American Economic Journal: Economic Policy досліджує «персистентну антиринкову культуру» як спадщину смуги осілості та Голокосту. Автори (разом з Іриною Гросфельд та Єкатериною Журавською) продемонстрували, що в регіонах колишньої Російської імперії, де historically була висока частка єврейського населення, і сьогодні зберігається нижча довіра до ринкових інститутів та більша схильність до державного втручання. Це дослідження допомагає зрозуміти глибокі історичні корені економічної поведінки в пострадянському просторі, включно з Україною.
У 2026 році вийшли нові роботи: «Intervening Against the Fed» у Journal of Financial Economics та стаття про поєднання QE та процентної політики в Review of Finance. Вони показують, що навіть після років досліджень тема взаємодії глобальних монетарних політик залишається надзвичайно актуальною.
Практичне значення досліджень для України
- Банківське кредитування в кризу — досвід QE допомагає розуміти, як підтримувати ліквідність банківської системи під час війни та післявоєнного відновлення.
- Історичні фактори довіри — робота про антиринкову культуру пояснює, чому реформи іноді наштовхуються на опір, і як будувати інститути з урахуванням цих особливостей.
- Глобальна монетарна координація — нові дослідження про реакцію на політику ФРС корисні для Національного банку України та переговорів з міжнародними партнерами.
- Якість товарів та валютні шоки — аналіз того, як фірми адаптують якість продукції до коливань курсу, має пряме значення для експортерів в умовах нестабільності.
Служба Україні: радник у найскладніші роки
У 2019–2020 роках Роднянський молодший увійшов до команди економічних радників. Спочатку він був одним із наймолодших головних економічних радників прем’єр-міністра, а з 2020 по кінець 2024 року — радником президента з економічних питань. Паралельно входив до наглядової ради державного Ощадбанку та очолював комітет зі стратегії та трансформації.
Його роль у воєнний час включала участь у розробці стратегій макроекономічної стабілізації, підтримці банківської системи, переговорах з міжнародними фінансовими організаціями та плануванні відновлення. Досвід роботи з глобальними фінансовими механізмами та розуміння того, як центробанки та уряди реагують на кризи, став у пригоді, коли Україна зіткнулася з безпрецедентними викликами: руйнуванням інфраструктури, міграцією, енергетичними атаками та необхідністю прозорого використання міжнародної допомоги.
Після п’яти років на посаді він залишив державну службу наприкінці 2024 року. Офіційно — щоб зосередитися на академічній роботі та приватному секторі. Неофіційно багато хто пов’язує це з бажанням більшої свободи в публічних оцінках та ефективнішого впливу поза бюрократичними рамками.
Після відставки: публічні роздуми та нові обрії
Залишивши посаду, Роднянський молодший не зник з інформаційного поля. У листопаді 2025 року він опублікував статтю в The Economist, де прямо заявив про необхідність змінити спосіб врядування в Україні. Головна теза — надмірна концентрація влади в Офісі президента створює ризики неефективності, корупції та втрати довіри навіть у воєнний час. Він наголошує, що реформи інститутів не можна відкладати «на потім», бо саме зараз формується модель держави, з якою Україна увійде в повоєнний період.
Він також публікувався у Wall Street Journal, де порушував питання, як Європа сприймає Україну — як справжнього партнера чи лише як буферну зону. Ці тексти показують людину, яка не боїться складних розмов і має чітке бачення: стійка Україна потребує не лише військової перемоги, а й якісного врядування, прозорості та довгострокових інституційних рішень.
Паралельно він продовжує наукову роботу в Кембриджі, публікує нові статті у 2026 році та залишається частиною глобальної мережі Young Global Leaders Всесвітнього економічного форуму.
Особисте життя: вибір, який коштує дорого
За лаштунками публічної кар’єри — непроста особиста історія. Роднянський молодший був одружений понад 14 років з російською акторкою Яніною Студіліною. Вони жили в Кембриджі та Принстоні, де народилася їхня донька. Сімейне життя було стабільним, доки в 2020 році не виникла глибока тріщина: дружина хотіла повернутися до Росії через кар’єрні проєкти в кіно, а він наполягав залишити доньку в найкращих кембриджських школах, які йому вдалося «вибити» завдяки професорській позиції.
«Наші цінності розійшлися», — зізнавався він пізніше в інтерв’ю. Повномасштабне вторгнення остаточно розставило крапки. Дружина залишилася в Росії, донька — з нею. Розлучення відбулося на початку великої війни. Олександр публічно показував доньку через роки — і багато хто відзначав їхню разючу схожість.
Ця історія — не просто приватна драма. Вона відображає вибір, який робили тисячі людей: між особистим комфортом, кар’єрою близьких і цінностями, які не можна відкласти. Роднянський молодший обрав шлях, пов’язаний з Україною, попри особисті втрати. Це додає його публічній позиції додаткової ваги — він не теоретик, а людина, яка платила реальну ціну за свої переконання.
Що далі: приватний сектор, наука та відбудова
Сьогодні Олександр Роднянський молодший — афілійований асоційований професор Кембриджського університету, підприємець, автор актуальних публікацій та публічний інтелектуал. Він планує працювати над відбудовою України вже в приватному секторі — там, де можна діяти швидше та ефективніше, ніж у державних структурах.
Його експертиза в міжнародних фінансах, банківській трансформації та макроекономічній стабільності залишається затребуваною. Як людина, яка пройшла шлях від академічних кабінетів Принстона до воєнних кабінетів Києва, він добре розуміє і глобальні механізми, і українські реалії. У мережі Young Global Leaders він входить до кола людей, які формують порядок денний на найвищому рівні.
Його історія показує: справжній професіоналізм — це не лише знання, а й готовність використовувати їх там, де вони потрібні найбільше. Навіть коли це означає складні особисті рішення та публічну відповідальність. Для України такі фахівці — рідкісний і цінний ресурс на шляху до стійкого майбутнього.






