Віталій Гайдукевич поєднує в собі гострий журналістський погляд, історичну ерудицію та непохитну волонтерську позицію. Народжений у Києві 24 травня 1976 року, він пройшов шлях від рівненських радіостудій до національних телеканалів, а згодом — до лав Рівненської обласної ради та заснування потужної громадської організації. Його голос лунав у ключові моменти української історії, від Майдану до повномасштабної війни, завжди з акцентом на правду, патріотизм і практичну допомогу.
Як телеведучий і публіцист Гайдукевич формував суспільну думку через ефіри на 5 каналі, 1+1 та інших платформах, а як співзасновник ГО «Справа Громад» перетворив слова на конкретні мільярди гривень допомоги ЗСУ. Його внесок у нову символіку та айдентику українського війська став частиною національної ідентичності, а політична діяльність у лавах «Європейської солідарності» відобразила прагнення до європейських цінностей.
Сьогодні, у 2026 році, Віталій Гайдукевич залишається активним коментатором подій, подкастером і амбасадором волонтерських ініціатив, що робить його фігурою, яка надихає як досвідчених глядачів, так і молоде покоління.
Ранні роки та корені в Рівному
Київське дитинство Віталія Гайдукевича минуло в родині радянської інтелігенції, де батьки прищеплювали любов до знань і чесності. Шкільні роки він провів у Рівному, де місто з його спокійними вулицями та активним культурним життям стало ідеальним тлом для формування характеру. Саме тут, серед дискусій однолітків і шкільних дебатів, народилася звичка аналізувати події крізь призму історії.
Рівне подарувало йому не лише шкільні спогади, а й перші кроки в журналістиці. Місто, яке завжди відчувало пульс України, допомогло зрозуміти, як локальні історії переплітаються з національними. Гайдукевич згадує ті роки як період, коли лекції про минуле вчили бачити паралелі з сучасністю — принцип, який став основою його пізнішої роботи.
Освіта, що стала фундаментом кар’єри
Історико-соціологічний факультет Рівненського державного педагогічного інституту (нині університет) Віталій Гайдукевич закінчив з дипломом з відзнакою за спеціальністю «викладач всесвітньої історії та народознавства». Ця освіта не була формальністю — вона дала інструменти для глибокого аналізу подій, розуміння геральдики та культурних кодів, які пізніше він застосовував у медіа та волонтерстві.
Історія для нього завжди була живою. Середньовічна Європа, традиції українського козацтва, геральдика — ці теми захоплювали його настільки, що стали частиною професійної ДНК. Фраза «Історія карає, якщо не вчить» часто лунає в його коментарях, підкреслюючи відповідальність кожного покоління.
Радіокар’єра: від Рівного до Києва
У 1996–2000 роках Віталій Гайдукевич уже стояв за мікрофоном «Радіо Трек» у Рівному. Там він поєднував музику з новинами, створюючи ефіри, що захоплювали слухачів. Цей досвід навчив його відчувати аудиторію, говорити живою мовою і швидко реагувати на події.
З 2000 по 2004 рік кар’єра перенеслася до Києва. Як автор, ведучий і програмний директор на «Радіо великого міста», «Ніко-FM» та інших станціях він будував цілісний ефірний стиль. Саме тоді сформувався його фірмовий підхід — поєднання гостроти, іронії та фактів. Радіо стало школою, де слова мали вагу, а слухачі чекали не просто новин, а розуміння.
Телебачення: від новин до підсумків дня
Перехід на телебачення у 2004 році став логічним кроком. Спочатку НТН (2004–2007), де він вів новини та програму «Своєчасно про головне». Потім 1+1 (2007–2011) з роботою в «Телевізійній службі новин» (ТСН) — одному з найвпливовіших проєктів того часу.
2011 рік — робота на «ТВі», а з 2013-го — 5 канал, де Гайдукевич став обличчям вечірніх новин і програми «Час. Підсумки дня» з 2014-го. Його стиль — точний, з іронією, що розтинає брехню, — приніс визнання. У 2014 році він отримав премію «Людина року» в номінації «Телевізійний журналіст року». Ця нагорода підкреслила його роль у формуванні медіапростору під час Революції Гідності.
Його ефіри завжди були більше, ніж просто новини — це були розмови з країною, де кожне слово мало вагу.
| Період | Медіа | Роль |
|---|---|---|
| 1996–2000 | Радіо Трек (Рівне) | Автор програм, ведучий |
| 2000–2004 | Радіо великого міста, Ніко-FM (Київ) | Програмний директор, ведучий |
| 2004–2007 | НТН | Ведучий новин |
| 2007–2011 | 1+1 | Ведучий ТСН |
| З 2013 | 5 канал | Ведучий вечірніх новин і «Час. Підсумки дня» |
Джерело даних: офіційні біографії на liga.net та fair.org.ua.
Політичний вибір і депутатство
У 2019 році Віталій Гайдукевич увійшов до центральної політради партії «Європейська солідарність», а в 2020-му став депутатом Рівненської обласної ради VIII скликання за списком №1. Як член постійної комісії з питань гуманітарної політики він працював над питаннями культури, освіти та збереження історичної пам’яті.
Його політична діяльність завжди поєднувалася з журналістським досвідом. Гострі коментарі, підтримка проєвропейського курсу та критика влади — все це було продовженням ефірної позиції. У 2025 році він достроково склав повноваження за особистою заявою, але залишився активним у громадському просторі.
«Справа Громад»: волонтерство як фронт
Співзасновник громадської організації «Справа Громад» Віталій Гайдукевич зробив волонтерство справою життя. З початку повномасштабного вторгнення організація надала ЗСУ допомоги на понад два мільярди гривень. Це не просто цифри — це конкретні дрони типу «Посейдон», вантажівки, РЕБ-системи, італійські панцерники MLS Shield та тисячі інших позицій.
«Справа Громад» стала однією з перших волонтерських організацій, яка уклала прямий контракт на закупівлю іноземної бронетехніки. Прозорість, публічність звітів і масштаб — ось що відрізняє цю команду. Гайдукевич як амбасадор і співзасновник особисто бере участь у благодійних заходах, розіграшах і комунікації з донорами.
- Масштаб допомоги: понад 2 млрд грн на ЗСУ станом на 2026 рік, включаючи сотні FPV-дронів і спецтехніку.
- Унікальні проєкти: перша закупівля іноземної бронетехніки волонтерами, найбільший недержавний постачальник вантажівок.
- Підхід: максимальна прозорість через соцмережі та сайт spgr.org.ua, акцент на довірі донорів.
Ця діяльність показала, як один журналіст може перетворити слова на реальну силу, що рятує життя на фронті.
Нова символіка ЗСУ: створення легенди
Один із найяскравіших внесків Віталія Гайдукевича — робота в групі «Нове військо». Як координатор і ідеолог він брав участь у розробці нової символіки, емблем і однострою для Збройних Сил України. Особливо помітним став проєкт для Десантно-штурмових військ: емблеми з написом «ДШВ — завжди перші!» стали символом гордості та спадковості традицій.
Процес був системним — від вивчення історичних джерел до тестування в бригадах. Нові знаки розрізнення підкреслюють українську ідентичність, відходячи від радянських зразків. Гайдукевич часто повторює, що армія — це не лише техніка, а й дух, який передається через символи.
Сучасна діяльність і вплив на суспільство
У 2025–2026 роках Віталій Гайдукевич активно веде подкасти («Є_СЕНС»), пише для Espreso, NV та інших видань, підтримує присутність у TikTok і Facebook. Його аналіз медіаманіпуляцій, геополітики та культурних процесів збирає тисячі переглядів. Як публіцист він продовжує розвінчувати фейки і нагадувати про цінності, за які воює Україна.
Сім’я — дружина і двоє синів — залишається для нього головною опорою. Захоплення джазовою та блюзовою музикою, геральдикою та середньовічною історією допомагають зберігати внутрішню рівновагу навіть у найскладніші часи.
Його шлях — приклад того, як журналістська професія може перерости в широку громадську місію. Від радіоефірів у Рівному до мільйонів гривень допомоги армії Віталій Гайдукевич доводить: слова справді мають силу, коли за ними стоять дії. І цей голос продовжує лунати, надихаючи нове покоління українців.
About the Author
